справа № 2-а-423

2010 р.

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 лютого 2010 року Шосткинський міськрайсуд

Сумської області у складі : головуючого судді Свиненко М.Д., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Шосткинського міськрайсуду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради про перерахунок та сплати заборгованості по виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -

встановив:

Позивачка звернулась до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що 16.11.2006 року народила сина ОСОБА_2, після чого звернулась до відповідача і з грудня 2006 року знаходилась на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради та отримувала державну соціальну допомогу по догляду за дитиною.

Дані виплати гарантовані ст. 15 ч.1 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, де вказано, що державна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку виплачується у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Але, відповідач в порушення вимог вищезазначеного Закону, з дня постановки на облік виплачував допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у меншому розмірі ніж прожитковий мінімум. Після звернення до відповідача, який відмовив їй у перерахунку та виплаті державної допомоги по догляду за дитиною у розмірі встановленому Законом України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, звернулась до суду і просить : визнати протиправними дії відповідача по відмові перерахувати та виплатити державну допомогу ОСОБА_1 по догляду за дитиною - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення ним трьох років у розмірі не меншому ніж прожитковий мінімум; зобов’язати відповідача зробити перерахунок державної допомоги ОСОБА_1 по догляду за дитиною - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за період з 09 липня 2007 року до досягнення ним трирічного віку та стягнути з відповідача витрати по справі.

Відповідач позов не визнав і вказав, що позивачка знаходилась на обліку та отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з

01.01.2007 року, розмір якої складав :

01.07.2007р. по 31.07.2007р. - 129 грн. 03 коп., з 01.08.2007р. по 31.08.2007р.-132 грн. 64 коп., з 01.09.2007р. по 30.09.2007р.-134 грн. 45 коп., з 01.10.2007р. по 31.10.2007р.-130 грн.64 коп., з 01.11.2007р. по 30.11.2007р.-140 грн. 05 коп., з 01.12.2007р. по

31.12.2007р.-144 грн. 10коп., з 01.01.2008р. по 30.11.2008р. - 144 грн. 10 коп.

Пунктом 14 ст.71 Закону України від 19.12.2006р. № 489-V „Про Державний бюджет України на 2007рік” призупинено дію ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” в частині встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Статтею 56 Закону України від 19.12.2006р. № 489-V „Про Державний бюджет України на 2007” встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2007 році надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 23 Закону України від 28.12.2007р. № 107-17 „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесено зміни до п.3 розділу VIII „Прикінцеві положення” Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” яким передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009р. - 75 відсотками, з 1 січня 2010р. - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Відповідно до п. 22 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р № 1751 „Про затвердження Порядку Призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми” допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між 75 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.

Конституцією України визначено, що будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, а також розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються Законом України „Про Державний бюджет України”.

Відповідно до п.2 ст.4 Бюджетного кодексу України визначено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовується лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та Закону „Про Державний бюджет України’'. Таким чином норми, які вводяться Законом України „Про Державний бюджет України” діють протягом бюджетного року, є безумовними та пріоритетними відносно інших законів.

Крім того. Закони України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” та „Про Державний бюджет України” є нормативними актами Верховної Ради України (стаття 85 Конституції України), а не органів місцевого самоврядування, тому тільки до її компетенції відноситься прийняття зазначених законів та внесення до них змін і доповнень.

Відповідно до п.36 статті 2 Бюджетного кодексу України „розпорядниками бюджетних коштів” - є бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків з бюджету.

Згідно зі ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються Законом України „Про Державний бюджет України”.

Ст. 21 Бюджетного кодексу України передбачає, що для здійснення програм та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду від 09.07.2007р. № 6-рп/2007 окремі положення Законів України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) зокрема, Закону „Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, та втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. При цьому, додаткових вимог стосовно порядку його виконання не визначено.

Крім того, слід зазначити, що кошти, які потрібні для виконання Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007р. № 6-рп/2007, повинні бути передбачені в Законі України про Державний бюджет на відповідні роки, оскільки вони передбачають внесення змін до розпису Державного бюджету України.

Водночас Верховною Радою України рішень щодо відновлення норм, які були визнані неконституційними, не приймалося.

Що стосується призначення та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік, то положення підпункту 7 пункту 23 Розділу II Закону України від 28.12.2007р. № 107-VI „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” та статті 46 Закону України від 26.12.2008р № 835-VI „Про Державний бюджет України на 2009 рік” Конституційним Судом України не розглядались та неконституційними не визнавались.

Таким чином, позивачці призначається та виплачується допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до встановленого чинним законодавством розмірі, тому вимоги в цій частині є необґрунтованими та не можуть бути задоволені.

Крім того, на підставі ст. 6 Конституції України органи виконавчої влади та місцевого самоврядування здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Ст. 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на принципах, згідно яких ніхто не може бути вимушений робити те, що не передбачено законодавством.

Пунктом 12 Типового Положення про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у м. Києві та Севастополі державної адміністрації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2007р. № 790 управління забезпечує цільове використання бюджетних асигнувань, передбачених на соціальний захист населення та соціальне обслуговування.

Вважають, що вони зі своєї сторони не порушили ніяких положень Конституції України та законів України, а діють лише в межах повноважень наданих державою і не мають права встановлювати розмір зазначених допомог, а лише виплачують їх відповідно до розмірів встановлених Законом України „Про Державний бюджет України” на відповідний рік та Постанов Кабінету Міністрів України, так як відповідно до ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання, їх дії відповідають чинному законодавству України, а вимоги позивачки є необґрунтованими та безпідставними і не підлягають задоволенню, тому просять суд в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі у зв'язку з необґрунтованістю вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до Положення про Міністерство праці та соціальної політики України, затвердженого Указом Президента України, від 30.08.2000 року, №1035/2000, Міністерство праці та соціальної політики України є головним (провідним) органом центральної виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення та здійснює ці повноваження у тому числі і через територіальні управління праці та соціального захисту населення, що утворюються у складі міських(селищних) рад чи райдержадміністрацій.

Згідно ст. ст. 4 та 5 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, фінансове забезпечення та покриття витрат на вказані виплати здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України, які поступають у вигляді субвенцій до відповідних місцевих бюджетів. Державна допомога по догляду за дітьми призначається та виплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання батьків дітей.

Таким чином, прямий обов’язок по нарахуванню та виплаті позивачу державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, передбаченої ст. 15 ч.1 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” покладено саме на відповідача - управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради.

Статтею 15 ч.1 Закону України № 2334-14, в редакції від 22.03.2001 року, „Про державну допомогу сім'ям з дітьми” передбачено, що державна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, повинна виплачуватись у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Позивачка знаходилась на обліку у відповідача та отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.01.2007 року, розмір якої складав : з 01.07.2007р. по 31,07.2007р. - 129 грн. 03 коп., з 01.08.2007р. по 31.08.2007р. - 132 грн.64 коп., з 01.09.2007р. по 30.09.2007р. - 134 грн.45 коп., з 01.10.2007р. по 31.10.2007р. - 130 грн.64 коп., з 01.11.2007р. по 30.11.2007р. - 140 грн.05 коп., з 01.12.2007р. по 31.12.2007р. - 144 грн.10 коп., з 01.01.2008р. по 30.11.2008р. - 144 грн.10 коп. (а.с.12). Сум таких нарахувань .та виплат вказаної державної допомоги сторони не оспорюють, ці суми були нижчими ніж встановлений законодавством у цей період прожитковий мінімум для дітей до 6 років.

Законом України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, №489-У, від 19.12.2006 року дію ст. 15 ч.1 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми” було призупинено, а ст. 56 цього Закону визначено те, що протягом 2007 року, така допомога повинна виплачуватись у розмірі, що дорівнює різниці між 50 % прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 за №6-рп/2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56. ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9. 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43. 44, 45., 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення ст. 56 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік”, яким зупинено дію ст. 15 ч.1 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ст. 152 ч.2 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи з приписів ч.2 ст. 152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України, відповідач повинен був нараховувати та сплачувати позивачу державну допомогу по догляду за дитиною, до досягнення нею 3-річного віку, у розмірі передбаченому ст. 15 ч.1 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, розпочинаючи з 09.07.2007 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності ст. 56 Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік” ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.

Отже, відповідач, з 09.07.2007 року, мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 15 ч.1 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, нараховувати та виплачувати позивачці державну допомогу по догляду за дитиною у розмірі визначеному цим Законом до кінця бюджетного року, тобто по 31 грудня 2007 року.

Що стосується вимог позивачки про зобов'язання відповідача нарахувати виплачувати їй державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку з підвищенням її до розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років передбаченого ст. 15 ч.1 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” в 2008 році і надалі, то суд вважає такі вимоги не обґрунтованими, виходячи з наступного.

Підпунктом 7 пункту 23 розділу II Закону України від 28.12.2007р. №107-17 „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесено зміни до ст. 15 ч.1 та п.3 розділу VIII „Прикінцеві положення” Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми” яким передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між : з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009р. - 75 відсотками, з 1 січня 2010р. - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

З 01 січня 2008 року позивачці було нараховано та виплачувалось зазначене підвищення відповідно до встановленого розміру, про що не заперечують сторони.

Положення підпункту 7 пункту 23 розділу II Закону України від 28.12.2007р. №107-17 „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України'’ та ст. 46 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” щодо розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та порядку його виконання Конституційним Судом України не визнавались.

Таким чином, з 01 січня 2008 року позивачці була нарахована та виплачувалась допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до встановленого розміру чинним законодавством, тому вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно ч. ч. 3 та 4 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Суд відхиляє наявність можливих підстав для відмови в задоволенні позову через пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовом, оскільки не вбачає пропущення позивачем строку звернення до суду за захистом свого права.

Між тим, виходячи зі змісту позову та для повного захисту прав позивача, за захистом яких вона звернувся до суду, суд вважає необхідним, на підставі ст. 11 ч.2 КАС України, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії відповідача по не виконанню з 09.07.2007 року приписів статті 15 ч.1 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, яка призвела до порушення прав позивача на своєчасне нарахування та отримання допомоги.

Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ст. 94 ч.3 КАС України.

Керуючись ст. ст. 160-163 КАС України, ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст. ст. 4, 5, 15 ч.1 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, ст. 56 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 за №6-рп/2007 року, розділом 11 п.23 п.п.7 Закону України від 28.12.2007р. №107-17 „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, -

постановив:

Позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення ІІІосткинської міської ради задовольнити частково.

Визнати протиправними дії управління праці та соціального захисту населення ІІІосткинської міської ради Сумської області, по відмові перерахувати та виплатити ОСОБА_1 державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку.

Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення ІІІосткинської міської ради Сумської області здійснити перерахунок державної допомоги ОСОБА_1 по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку з підвищенням її до розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років передбаченого ч.1 ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 03 гривні 40 копійок.

На постанову може бути подана заява про апеляційне оскарження до Харківського апеляційного адміністративного суду через Шосткинський міськрайсуд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАС України, з дня складення в повному обсязі і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий : Свиненко М.Д.