Судове рішення #6852069

2a - 233 /09р.

ПОСТАНОВА

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

31 березня 2009 року

Алчевський міський суд Луганської області

в складі: головуючого судді     Антоненко М.В.

при секретарі     Полухіній І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Алчевську справу за позовом ОСОБА_1 до Алчевського міського Управління Пенсійного Фонду України про визнання бездіяльності неправомірною, перерахунок пенсій , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 03.03.2009 р. звернувся до суду із позовом в обгрунтування якого посилається, що він є учасником ліквідації аварії на Чорнобильський атомної електростанції та інвалідом 3 групи, а тому відповідно до ст.ст. 50, 54 ч. 4 , 67 ч.3 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. (далі Закон № 796-ХП), Закону України «Про внесення змін до Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 05.10.2006 р.( далі Закон № 231 -V) має право на перерахунок державної пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком відповідно до збільшення розміру прожиткового мінімуму і додаткову пенсію, за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, однак відповідач таких перерахунків не здійснює, тому просить задовольнити його вимоги.

Визнати бездіяльність відповідача неправомірною, зобов'язати зробити перерахунок пенсій.

У судове засідання позивач і його представник не з»явилися, в заяві на ім»я суду просять розглянути справу за їх відсутністю, свої вимоги підтримують.

Представник відповідача також у судове засідання не з»явився, у наданому запереченні позов не визнав з приводу того, що порядок обчислення розміру пенсій по інвалідності, що настала внаслідок захворювання від Чорнобильської катастрофи призначається відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону № 796-ХП, Кабінетом Міністрів України відповідно до Постанов КМУ №836 від 26.02.1996р. та № 1 від 03.01.2002 року із 16грн. 62коп., та 19грн. 91коп., а з 22.05.2008р. згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає позов задовольнити частково.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 4 ст. 54 , ст. 50 Закону № 796- ХП розмір пенсій по інвалідності для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по 3 групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком, а особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі інвалідам 3 групи - 50 % мінімальної пенсії за віком.

Ст. 67 ч.3 Закону № 231- V, яка набула чинності з 1 листопада 2006 р. зобов'язує, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорій  1, 2, 3, 4 перерахунок пенсій здійснюється з дня

встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Згідно до посвідчення (а. с.7), довідок МСЕК (а.с. 8-Ю) позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЄС інвалідом 3 групи і його віднесено до категорії 1.

Відповідно до ст. 65 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 p.», ст. 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007р.» із змінами від 15.03.2007р., прожитковий мінімум згідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням збільшення на 1% прожиткового мінімуму з 01.04.2007р. та 01.10.2007р., статтею 58 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратила працездатність складає:

з 01.10.2006р.-366грн.;

з 01.01.2007р.-380грн;

з 01.04.2007р.-410, 06грн.;

з 01.10.2007р.-415, 11грн;

з 01.01.2008р.-470грн;

з 01.04.2008р.-481грн;

з 01.07.2008р.-482грн.;

з 01.10.2008р.-498грн;

з 01.01.2009р.-498грн.

Таким чином, для позивача як інваліда 3 групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, нижчий розмір державної та додаткової пенсій повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів, і позивач має право на отримання державної пенсії, як інвалід 3 групи у таких розмірах: з 01.11.2006р. 366 грн. х 6 = 2196грн.; з 01.01.2007р. 380 грн. х 6 = 2280грн; з 01.04.2007р. 410 грн. 06 коп. х 6 = 2460грн. 36 коп.; з 01.10.2007 р. 415 грн.П коп. х 6 = 2490грн. 66 коп.; 01.01.2008р. 470 грн. х 6 = 2820грн; з 01.04.2008р. 481 грн. х 6 = 2886грн.; з 01.07.2008р. 482 х 6 = 2892грн.; з 01.10.2008 р. 498 грн. х 6 = 2988грн.; з 01.01.2009 р. 498 грн. х 6 = 2988грн.

Додаткова пенсія, за шкоду заподіяну здоров'ю повинна бути сплачена позивачу у таких розмірах: з 01.11.2006р. 366 х 50% = 183 грн.; з 01.01.2007р. 380 х 50% = 190 грн.; з 01.04.2007р. 410, 06 х 50% - 205 грн. 03 коп., з 01.10.2007р. 415, 11 х 50% = 207грн. 56 коп.3 01.01.2008р. 470 х 50% - 235 грн.; з 01.04.2008р. 481 х 50% = 240грн. 50 коп., з 01.07.2008р. 482 х 50% = 241грн.; з 01.10.2008р. 498 х 50% = 249 грн.; з 01.01.2009р. 498 х 50% = 249грн.

Слід зазначити, що посилання відповідача на Закон України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року №107-VI яким були змінені та викладені в новій редакції статті 50 та 54 Закону України №796-Х1І і використовувати положення Закону №796-ХІІ неможливо, спростовує рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008, яким пункт 28 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано - неконституційним.

Посилання відповідача на неможливість застосування положень Законів України №796-ХИ та №231-V до вимог позивача, у зв'язку з наявністю Постанов Кабінету Міністрів України №836 від 26.02.1996 року , №1 від 03.01.2002 року, №530 від 28.05.2008 року на увагу не заслуговує, оскільки ці Постанови КМУ суперечать положенням Законів України №796-ХІІ та №231-V, які мають вищу силу ніж Постанови Кабінету Міністрів України згідно Конституції України.

Та обставина, що у законі №796-ХІІ міститься положення про те, що Кабінету Міністрів України надано право встановлювати порядок та розмір передбачених цим законом виплат, у даному випадку не є підставою для призначення виплат у розмірі меншім, ніж це встановлено вказаним Законом. У всякому разі. Кабінет Міністрів України при визначенні сум виплат за вказаним Законом повинен керуватися цим Законом і призначати до виплати суми, не менші, ніж вказані у самому Законі. Встановивши розмір

який менш, ніж вказано в Законі, кабінет Міністрів України тим самим сам фактично вніс зміни до Закону у цій частині, що не входить в його компетенції.

Європейський Суд з прав людини, «Справа Кечко проти України» від 8 листопада 2005 року, вказав, що держава може вводити, призупиняти, чи закінчити виплату коштів громадянам з державного бюджету, вносячи відповідні зміни у законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних коштів і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та Закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави.

До них зокрема належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначається, що пільги, компенсації, гарантії - є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції не допускається.

Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007р. і 22.05.2008р. визнані неконституційними положення державного бюджету на 2007р. і 2008р., які обмежили право позивача, тому його вимоги треба задовольнити відповідно з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 31.01.2009р.

Крім того, на вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров»я відповідно до ст.268 ЦК України позовна давність не поширюється.

Таким чином, за конституційними нормами, на даний час не вбачається будь-яких обмежень щодо можливості застосування положень Законів України №796-ХІІ та №231-V по перерахунку пенсій позивачу виходячи з розміру прожиткового мінімуму, який згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлює мінімальну пенсію за віком для осіб, які втратили працездатність.

Оскільки пенсія позивачу має визначатись виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсій позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Законодавець чітко врегулював порядок нарахування пенсій та здійснення перерахунку у бік збільшення кожного разу, коли збільшується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Виходячи з наведеного, суд визнає розрахунок розміру пенсії (у тому числі і додаткової), наведений у позовній заяві, вірним, а вимогу про визнання бездіяльності відповідача неправомірною обгрунтованою, оскільки він не виконує вимоги про перерахунок розміру пенсій відповідно до змін розміру прожиткового мінімуму, які відбулися з 01.10.2006р., з 01.01.2007 року таз 01.01.2008 року.

Одже, виходячи з того, що Закони №796-ХП та №231 -V є чинними, не виконання положень статей 50, 54 ч. 4, 67 ч.3 є противоправними.

Забезпечуючи принцип верховенства права, у відповідності до ст. 8 КАС України суд враховує практику Європейського суду з прав людини.

Керуючись ст. ст. 159-163 КАС України, Законами №№ 796-ХІІ, 231-V, Законами України «Про державний бюджет України на 2006, 2007, 2008, 2009 роки», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», рішеннями Конституційного Суду України №8-рп/2005, №6-рп/2007, № 10-рп/2008, №26-рп/2008 суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України міста Алчевську Луганської області відносно відмови у перерахунку ОСОБА_1 державної і додаткової пенсій, як це передбачено статтями 50, 54 ч. 4, 67 ч.3 Законів України №796-ХП та № 231 -V - неправомірною.

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України міста Алчевську Луганської області зробити ОСОБА_1 перерахунок державної пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст. ст. 50, 54 ч. 4, 67 ч.3 Законів №№ 796-ХІІ, 231-V з 01 листопада 2006 року по 31 грудня 2006р., з 9 липня 2007р. по 31 грудня 2007р. і з 22 травня 2008р. по 31 січня 2009 р. згідно до вимог ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом 10 днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація