Справа № 22ц-2176 - 2008 року. Головуючий у першій інстанції -Довжук А.І.

Доповідач в апеляційній інстанції - Лисенко П.П.

УХВАЛА

іменем України

24 листопада 2008 року. м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Лисенка П.П.

суддів : Базовкіної Т.М. та Кутової Т.З.,

із секретарем судового засідання - Варміш О.С., у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою закритого акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" ( далі - ЗАТ КБ «ПриватБанк») переглянула ухвалу судді місцевого Жовтневого районного суду Миколаївської області від 18 липня 2008 року, постановлену при вирішені заяви закритого акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про видачу судового наказу на стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

встановила:

27 червня 2008 року закрите акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до місцевого суду з заявою про видачу судового наказу на стягнення з ОСОБА_1 3 777 гривень 90 копійок заборгованості за кредитним договором від 25 квітня 2007 року.

Ухвалою судді місцевого Жовтневого районного суду Миколаївської області від 18 липня 2008 року цю заяву визнано неподаною і повернуто заявникові.

Закрите акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" подало на ухвалу апеляційну скаргу, в якій просило її скасувати і передати заяву про видачу судового наказу на нове вирішення суду 1 інстанції.

Скаргу обґрунтовувало невідповідністю вимог суду до оформлення доданих матеріалів нормам чинного цивільно-процесуального законодавства, яким врегульовано наказне провадження.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Наказне провадження є спрощеним видом цивільного судочинства, а судовий наказ -особливою формою судового рішення. Судовий наказ постановляється на підставі наданих письмових доказів, за скороченою процедурою без виклику сторін. Це, як ніколи, обумовлює щоб додані до заяви документи були відпочатку достовірними. А оскільки найдостовірнішим письмовим доказом є оригінал документу, то з врахуванням особливостей та швидкоплинності наказного провадження, положень статей 58, 59, 64, 98 ЦПК України, його і слід додавати заявникові на підтвердження обов'язку боржника перед ним.

Що ж до копії боргового документу, наданого заявником, то вона не є належним письмовим доказом, оскільки копія сама потребує надання додаткових документів на підтвердження достовірності, а саме, щодо повноважень особи, яка її завірила, статусу і повноважень організаційної структури, яка поставила на ній свою печатку.

Більше того, якість більшості доданих копій документів взагалі унеможливлює з'ясування їх змісту, а, відповідно, і можливості оцінити усі обставини справи.

Сплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення також має підтверджуватися оригіналами платіжних документів, а не їх копіями.

Відсутність або невідповідність документів, які додаються до заяви, є неналежним оформленням самої заяви, що відповідно ч. 1 ст. 101 ЦПК України є підставою повернення заяви стягувачу для усунення недоліків.

За такого заява закритого акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про видачу судового наказу підлягала поверненню.

Оскільки саме це, з таких же мотивів вчинив і суд 1 інстанції, то підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Доводи апелянта про те, що діюче законодавство не передбачає обов'язкової нотаріальної форми засвідчення копій документів, не мають правового значення, оскільки стягувач не надав не тільки такої копії, але і оригіналу письмової угоди, і це при тому, що за ч.2 ст. 64 ЦПК України суд має право вимагати надання оригіналів письмових доказів.

Керуючись ст.ст. 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" відхилити.

Ухвалу судді місцевого Жовтневого районного суду Миколаївської області від 18 липня 2008 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двох місяців може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.