Справа № 22-1340/2009 р. Головуючий у 1-й інстанції: Картофлицький Г.В.

Суддя-доповідач: Кримська О.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2009 р. м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Бєлки В.Ю.
суддів: Кримської О.М.

Крилової О. В. при секретарі Волчановій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 24 грудня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА :

У березні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2. про відшкодування моральної шкоди.

В позові зазначав, що у серпні 1998 року він домовився з відповідачкою про продаж належного йому АДРЕСА_1. Відповідачка дала йому завдаток у 200 доларів США, який потім забрала, перевезла у його будинок меблі у кількості 23 одиниці, користувалася його телефоном, але у травні 1999 року відмовилася від покупки.

Такі дії відповідачки спричинили йому сильні моральні страждання, із-за чого погіршився стан його здоров'я. Тому він просив стягнути з відповідачки 1500 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 24 грудня 2008 року в задоволенні позову відмовлено.

ОСОБА_1 звернувся до суду із апеляційною скаргою на зазначене рішення суду, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З матеріалів справи вбачається, що 06.08.1998 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено письмову угоду стосовно продажу нерухомості АДРЕСА_1 ( а.с. 7).

Проте, дана угода не містить ніяких суттєвих умов , передбачених для договору купівлі - продажу ділянки та нерухомості.

Відповідачка, маючи намір придбати вищеназвану нерухомість , завезла у будинок позивача свої меблі, де вони знаходились до травня 1999 року.

Однак, в подальшому відповідачка відмовилась купувати належну позивачеві нерухомість.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що невиконанням відповідачкою письмової угоди від 06.08.1998 року , відмовою від укладення договору оренди нежилих приміщень та несплати нею коштів за зберігання та охорону майна відповідачки, позивачу спричинено моральну шкоду.

Відповідно до ст.. 440-1 ЦК УРСР, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин та ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Проте докази того, що відповідачка допустила щодо ОСОБА_1 будь-які неправомірні дії, які спричинили останньому моральну шкоду, у матеріалах справи відсутні. Відмову відповідачки від придбання нерухомості не можна розцінювати як неправомірність її дій.

Отже, суд першої інстанції , відмовляючи у задоволенні позовних вимог, повно і всебічно дослідив обставини справи , надані сторонами докази в їх сукупності, правильно визначив правовідносини сторін і закон, який їх регулює та прийшов до правильного висновку про те, що немає достатніх підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо стягнення на його користь коштів у рахунок відшкодування моральної шкоди.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують його законність, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 308, 313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 24 грудня 2008 року по даній справі - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.