РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2008р. м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Соколовського В.М.,
суддів: Пнівчук О.В., Проскурніцького П.І.,

при секретарі Юрків І.П.,

з участю: представника апелянтки ОСОБА_3,

позивача ОСОБА_1, його

представника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Калуського міськрайонного суду від 16 жовтня 2008 року, -

встановила:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання відповідачки такою, що втратила право на користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1, оскільки, вона була відсутня в квартирі понад шість місяців без поважних причин, тобто вона не проживає в квартирі з березня 2006 року і не оплачує комунальні послуги та за утримання квартири. Відповідачка проживає в Італії з другою сім»єю, з позивачем розлучена і сторони не мають наміру спільно проживати в майбутньому.

Справа № 22-ц-1565/2008р. Головуючий у 1 інстанції Гавриленко В.Г.

Категорія 44 Суддя-доповідач Соколовський В.М.

Рішенням Калуського міськрайонного суду від 16 жовтня 2008 року позов задоволено. Визнано ОСОБА_2 такою, що втратила право на користування житловим приміщенням у зв»язку з непроживанням у ньому понад шість місяців без поважних причин, а саме в квартирі АДРЕСА_1.

На дане рішення представник апелянтки ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, зазначаючи про незаконність рішення. Судом не враховано, що ОСОБА_2 тривалий час перебуває в Італії на роботі, робота тимчасова, житло також тимчасове, іншого житла не має і основне місце проживання в Україні, в спірному житлі. Вважає, що в спірному житлі апелянтка не проживає по поважній причині, в зв»язку з роботою за кордоном, а тому суд не вправі був визнавати її такою, що втратила право на користування спірним житлом, яке було придбано за її кошти, зароблені за кордоном. Відповідно до ст. 71 ЖК України, за особами, які перебувають на роботі за кордоном, зберігається житло на увесь час роботи. Окрім того, в серпні місяці 2008 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом про визнання договору дарування спірної квартири договором купівлі-продажу та визнання за нею права власності на 1/2 частки цієї квартири. Тому з наведених підстав представник просила скасувати оскаржуване рішення і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у позові.

В судовому засіданні представник апелянти ОСОБА_3 підтримала вимоги апеляційної скарги з вище наведених мотивів та просила її задовольнити в повному об»ємі.

Позивач ОСОБА_1 та його адвокат ОСОБА_4 доводи апеляційної скарги не визнали, вважають її безпідставною, яку слід відхилити, а рішення, як законне та обгрунтоване, - залишити в силі.

Вислухавши доповідача, пояснення представника апелянтки ОСОБА_3. з приводу задоволення скарги, заперечення проти скарги позивача ОСОБА_1 та його адвоката ОСОБА_4, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Постановляючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка ОСОБА_2 виїхала та проживає в Італії без спільної домовленості з позивачем ОСОБА_1., сторони не проживають разом однією сім»єю, відповідачка не витрачає кошти на утримання квартири, а сам контракт на роботу за кордоном, початок дії якого з 19.04.2008 року не може розцінюватись як підстава для збереження житлового приміщення за відповідачкою, що визначив неналежними підставами відсутності та не

проживання відповідачки в квартирі АДРЕСА_1 понад шість місяців, тому визнав відповідачку такою, яка втратила право на користування квартирою.

Однак, з такими висновками суду не може погодитись колегія суддів із-за їх необґрунтованості та помилковості.

Як вбачається із матеріалів справи, спірна квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (а.с. 5) і в даній квартирі зареєстровані: позивач ОСОБА_1, відповідачка ОСОБА_2 та їхня дочка ОСОБА_4 (а.с. 7).

Актом комунального підприємства «ЖЕО № 3» м. Калуша від 29 січня 2007 року (а.с. 6) встановлено, що ОСОБА_2 не проживає у квартирі АДРЕСА_1 з березня 2006 року і даний факт не заперечили в судовому засіданні позивач та представник відповідачки.

Про те, як встановлено матеріалами справи (а.с. 22-28) та слідує із долучених до справи документів, відповідачка в 2001 році тимчасово виїхала на заробітки в Італію і в зв»язку з укладеними нею строковими робочими контрактами, зокрема, від 12.05.2005 року, від 01.01.2006 року, від 19.04.2008 року, вона продовжує працювати та тимчасово проживати в Італії, періодично навідуючись в Україну по місцю свого проживання в спірній квартирі, що не заперечили і сторони по справі та їх представники.

Відповідно до ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім»ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім»ї понад шість місяців у випадках тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи, у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення судом першої інстанції постановлено необгрунтовано, без врахування всіх обставин по справі та наданих відповідачкою доказів та з порушенням норм матеріального і процесуального права, яке підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову позивачу ОСОБА_1 у позові, оскільки, відповідачка ОСОБА_2. з поважних причин, в зв»язку з тимчасовим виїздом на роботу за кордон, не проживає по місцю свого проживання у спірній квартирі в м. Калуші понад шість місяців.

На підставі ст. 71 ЖК України, керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317, 218 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Калуського міськрайонного суду від 16 жовтня 2008 року скасувати і ухвалити нове рішення.

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання її такою, що втратила право на користування квартирою АДРЕСА_1 - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.