ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
22.05.2007 року Справа № 13/14
Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі:
головуючого судді Бородіної Л.І.
суддів Іноземцевої Л.В.
Якушенко Р.Є.
Судова колегія призначена розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 22.03.2007 у складі головуючого судді Бородіної Л.І., суддів Іноземцевої Л.В. та Медуниці О.Є. Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 10.04.2007 у зв”язку з хворобою виключено зі складу судової колегії суддю Медуницю О.Є. та введено до складу судової колегії суддю Якушенко Р.Є.
При секретарі
судового засідання Мартинцевій Н.М.
та за участю представників сторін:
від позивача Орлов В.В., за дов. від 19.06.2006 № 014-1958
від відповідача Трубнікова О.І., за дов. від 12.02.2007 № 259/16-02
Розглянувши
апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
„Стахановський завод технічного вуглецю”,
м.Стаханов Луганської області
на рішення
господарського суду Луганської області
від 26.02.2007
у справі № 13/14 (суддя Яресько Б.В.)
за позовом Закритого акціонерного товариства
„Єнакіївський коксохімпром”,
м.Єнакієве Донецької області
до відповідача Відкритого акціонерного товариства
„Стахановський завод технічного вуглецю”,
м.Стаханов Луганської області
про стягнення 1607 грн. 04 коп.
Рішенням господарського суду Луганської області від 26.02.2007 у справі № 13/14 (суддя Яресько Б.В.) задоволений позов Закритого акціонерного товариства (ЗАТ) „Єнакіївський коксохімпром”, м.Єнакієве Донецької області до Відкритого акціонерного товариства (ВАТ) „Стахановський завод технічного вуглецю”, м.Стаханов Луганської області: стягнуто з відповідача на користь позивача 1607 грн. 04 коп. боргу, 102 грн. 00 коп. витрат по державному миту та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.
Рішення суду з посиланням на статті 33, 34, 43, Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України), частину 1 статті 173, статтю 193 Господарського кодексу України, статті 525, 526, частину 1 статті 530, статті 610, 629, частину 2 пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (далі –ЦК України), рішення Конституційного суду України від 09.07.2002 № 1-2/2002 № 15-рп/2002 мотивоване доведеністю матеріалами справи факту порушення відповідачем зобов”язань щодо здійснення плати за користування вагонами, передбачених пунктом 5.6 договору поставки від 31.10.2003 № 445/375.
ВАТ „Стахановський завод технічного вуглецю” (відповідач у справі) не погодилось з рішенням господарського суду та подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 26.02.2007 у справі № 13/14 через неповне з”ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення у справі.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги заявник вказує, що в порушення статті 22 ГПК України 26.02.2007 справа розглянута за відсутністю відповідача: згідно ухвали від 08.02.2007 справу призначено до розгляду на 26.02.2007 о 10 год. 50 хв., але рішення прийнято о 10 годині, внаслідок чого представники відповідача не змогли взяти участь у справі.
Позивачем при розрахунку плати за користування цистернами не взято до уваги пункт 5.7 договору від 31.10.2003 № 445/375 та протокол розбіжностей до нього, відповідно до яких відповідачу надається на розвантаження цистерн в зимовий час 48 годин і за які, на думку відповідача, не нараховується вказана плата.
Відповідач вважає, що в порушення статей 525, 526 та 629 ЦК України, пункту 5.2 та розділу 7 договору від 31.10.2003 № 445/375 позивачем не дотримано досудове врегулювання спорів, не надано до претензій розрахунку нарахування плати за користування цистернами та залізничні накладні на відправку цистерн.
Крім того, судом не прийнято до уваги, що позовні вимоги заявлені поза межами трирічного строку позовної давності, встановленого статтею 257 ЦК України.
Відповідач вважає, що з урахуванням 48 годин, наданих йому для розвантаження цистерн, та застосовуючи позовну давність з ВАТ „Стахановський завод технічного вуглецю” підлягає стягненню борг у сумі 78 грн. 60 коп.
ЗАТ „Єнакіївський коксохімпром” (позивач у справі) заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.
Заслухавши доводи і пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з”ясування місцевим судом обставин справи, апеляційний господарський суд
В С Т А Н О В И В :
31.10.2003 між сторонами у справі укладений договір поставки № 445/375, за умовами якого постачальник (позивач у справі) зобов’язався поставити та передати у власність відповідачу антраценову фракцію, а покупець (відповідач у справі) –прийняти продукцію та оплатити її вартість за умовами даного договору (а.с.7-10).
Згідно з пунктом 3.2 договору доставка продукції до пункту призначення, вказаного покупцем, здійснюється залізничним транспортом в цистернах, які є власністю вантажовідправника.
Відповідно до пункту 5.5 договору час знаходження залізничних цистерн у покупця обчислюється з моменту їх прийняття покупцем у пункті призначення від залізниці по відмітці в залізничній накладній станції призначення до моменту їх повернення покупцем залізниці, що підтверджується датою, зазначеною в залізничній накладній.
Пунктом 5.6 договору сторони встановили, що за користування цистернами стягується плата, яка передбачена Правилами користування вагонами та контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113; від 02.02.1999 № 53.
Згідно з пунктом 5.8. договору у разі порушення строків розвантаження залізничних цистерн покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 50 грн. за кожний час знаходження залізничної цистерни під розвантаженням понад встановленого часу.
На виконання названого договору позивачем в листопаді-грудні 2003 року відправлено на адресу відповідача продукцію (масло антраценове) у 8 цистернах. Оплата за продукцію здійснена відповідачем у повному обсязі.
Оплата за користування цистернами за даними позивача складає 1607 грн. 04 коп., виходячи із розрахунку:
№ цистерни/ № накладної | Дата, час прибуття/ Дата, час відправлення | Час знаход-ження на СЗТВ | Плата за користування цистернами |
За 24 год. | Понад 24 год. –за кожну год. –4 грн. | За користування цистернами |
1. 50208966/ 50258635 | 15.11.2003/13-00 17.11.2003/23-30 | 59 | 38,90 | 140,00 | 178,90 |
2. 50209287/ 50258794 | 19.11.2003/15-00 20.11.2003/19-00 | 28 | 38,90 | 16,00 | 54,90 |
3. 50209089/ 50259120 | 22.11.2003/21-00 26.11.2003/05-00 | 80 | 38,90 | 224,00 | 262,90 |
4. 50208966/ 50259262 | 28.11.2003/15-00 30.11.2003/10-30 | 44 | 38,90 | 80,00 | 118,90 |
5. 50209089/ 50259605 | 08.12.2003/14-30 10.12.2003/04-00 | 38 | 38,90 | 56,00 | 94,90 |
6. 50208966/ 50259780 | 13.12.2003/01-00 14.12.2003/07-30 | 31 | 38,90 | 28,00 | 66,90 |
7. 50208669/ 50217889 | 21.12.2003/16-50 25.12.2003/21-40 | 101 | 38,90 | 308,00 | 346,90 |
8. 50208966/ 50218246 | 29.12.2003/13-00 01.01.2004/09-00 | 68 | 38,90 | 176,00 | 214,90 |
Всього до сплати | 1339,20 + 20% ПДВ = = 1607,04 |
У червні 2004 року ЗАТ „Єнакіївський коксохімпром” відповідно до пункту 5.6 договору від 31.10.2003 за користування залізничними цистернами при перевезенні антраценової фракції пред”явлені рахунки ВАТ „Стахановський завод технічного вуглецю” від 22.06.2004 № ЗА-0001923 на суму 738 грн. 72 коп. з урахуванням ПДВ та від 23.06.2004 № ЗА-0001942 на суму 868 грн. 32 коп. з урахуванням ПДВ, всього на суму 1607 грн. 04 коп. (а.с.11, 12).
21.03.2006 ЗАТ „Єнакіївський коксохімпром” на адресу ВАТ „Стахановський завод технічного вуглецю” направлена претензія за вих.№ 014-792, якою запропоновано у семиденний термін з моменту отримання цієї претензії погасити заборгованість за користування залізничними цистернами у сумі 1807 грн. 04 коп. (а.с.29).
Відповіддю на претензію ВАТ „Стахановський завод технічного вуглецю” листом від 29.03.2006 за № 455/16-02 повідомило ЗАТ „Єнакіївський коксохімпром”, що рахунки від 23.06.2004 № ЗА-0001942, від 23.06.2004 № ЗА-0001943, від 22.06.2006 № ЗА-0001923, від 22.06.2004 № ЗА-0001924 на адресу підприємства не надходили. У зв”язку з цим та через те, що до претензії не додані підтверджуючі вимоги документи, підприємство не має можливості розглянути претензію по суті (а.с.32).
28.12.2006 ЗАТ „Єнакіївський коксохімпром” звернулося до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з ВАТ „Стахановський завод технічного вуглецю” плати за користування цистернами в сумі 1607 грн. 04 коп. (а.с.2-3).
Рішенням господарського суду Луганської області від 26.02.2007 у справі № 13/14 позов задоволений з підстав, викладених вище (а.с.70-71).
Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення суду підлягає скасуванню через порушення норм процесуального та матеріального права з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 77 ГПК України про відкладення розгляду справи виноситься ухвала, в якій вказуються час і місце проведення наступного засідання.
Ухвалою від 08.02.2007 місцевим господарським судом відкладено розгляд даної справи на 26.02.2007 о 10 год. 50 хв. (а.с.63).
Проте, як свідчить формуляр (протокол) судового засідання від 26.02.2007 розгляд даної справи почався о 10 год. 00 хв., закінчився –о 10 год. 05 хв. (а.с.68), що підтверджує доводи відповідача про неможливість участі його представника в судовому засіданні 26.02.2007 о 10 год. 50 хв. та є порушенням процесуального права сторони на участь в господарських засіданнях, передбаченого статтею 22 ГПК України.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.
Відповідач не був повідомлений, що фактично розгляд даної справи відбудеться о 10 год. 00 хв., а ні о 10 год. 50 хв. 26.02.2007, що є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.
Крім того, судом першої інстанції помилково не прийняті до уваги доводи відповідача щодо спливу позовної давності, викладені в доповненні до відзиву від 07.02.2007 № 16/02 (а.с.44 –пункт 8 у внутрішньому опису документів справи № 13/14), що призвело до неправильного прийняття рішення в частині задоволення позову щодо стягнення 932 грн. 88 коп.
Так, договором поставки від 31.10.2003 № 445/375 сторони обумовили, що за користування цистернами, час знаходження яких у покупця (відповідача у справі) розраховується з моменту прийняття покупцем в пункті призначення від залізниці до моменту їх повернення покупцем залізниці, стягується плата, яка передбачена Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, та Ставками плати за користування вагонами і контейнерами залізниць, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 02.02.1999 № 53.
Строк виконання зобов”язання відповідача по оплаті за користування цистернами договором не визначений.
Згідно з частиною 2 статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).
Відповідно до частин 1, 5 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За зобов”язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.
Отже, право пред”явити вимогу про виконання зобов”язання у спірних взаємовідносинах виникло у позивача з моменту повернення йому цистерн відповідачем, коли він дізнався про час користування цими цистернами відповідачем.
Перебіг позовної давності в даному випадку починається з дня, наступного за днем одержання спірних порожніх цистерн позивачем.
Згідно залізничних накладних на повернення відповідачем спірних порожніх цистерн дані цистерни одержані позивачем у період з 19.11.2003 по 03.01.2004, а саме:
№ з/ч | Цистерна № | За залізничною накладною | Одержана позивачем |
1. | 50208966 | 49815476 | 19.11.2003 |
2. | 50209287 | 49816560 | 22.11.2003 |
3. | 50209089 | 49815776 | 28.11.2003 |
4. | 50208966 | 49818954 | 02.12.2004 |
5. | 50209089 | 49816312 | 11.12.2003 |
6. | 50208966 | 49816501 | 15.12.2003 |
7. | 50208669 | 49817042 | 29.12.2003 |
8. | 50208966 | 49817339 | 03.01.2004 |
(а.с.115-122).
Позивач згідно поштовому штемпелю на конверті звернувся до господарського суду Луганської області 28.12.2006, тобто з пропуском загальної позовної давності, встановленої статтею 257 ЦК України тривалістю у три роки, щодо частини позовних вимог.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (частина 3 статті 267 ЦК України).
Відповідачем було заявлено про сплив позовної давності по вимогах позивача місцевому господарському суду у відзиві від 24.01.2007 № 127/16-02 та доповненні до відзиву від 07.02.2007 № 16/2 (а.с.44, 46).
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови у позові (частина 4 статті 267 ЦК України).
Виходячи з наведеного, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку про необгрунтованість позовних вимог щодо стягнення боргу у сумі 932 грн. 88 коп. за користування відповідачем 6-ти цистернами (№№ 50208966, 50209287, 50209089, 50208966, 50209089, 50208966) у зв”язку зі спливом позовної давності.
В решті позову щодо стягнення боргу у сумі 674 грн. 16 коп. за користування цистернами №№ 50208669, 50208966, які повернені позивачеві 29.12.2003 та 03.01.2004, позовні вимоги слід визнати правомірними та такими, що підлягають до задоволення.
Доводи апеляційної скарги щодо безпідставності нарахування позивачем плати за час, встановлений договором на розвантаження продукції із цистерн та транспортні операції, відхиляються судом апеляційної інстанції за необгрунтованістю, оскільки цей час не впливає на обов”язок відповідача щодо оплати за користування цистернами.
Плату за користування цистернами за умовами договору відповідач зобов”язався здійснювати згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, та Ставками плати за користування вагонами і контейнерами залізниць, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 02.02.1999 № 53, які встановлюють ставки за користування цистернами залежно від тривалості часу, зокрема, за перші 24 години –у сумі 38 грн. 90 коп., а при користуванні понад одну добу до 8 діб включно до плати за першу добу за кожну годину додається 4 грн.
Отже, плата за користування цистернами №№ 50208669, 50208966 складає 674 грн. 16 коп. із розрахунку:
Цистерна № | Час користування | Ставки | Плата |
50208669 | 101 (24+77) | 38,90 грн. + 77 год. х 4 грн. | 346,90 + 20% ПДВ = = 416,28 |
50208966 | 68 (24+44) | 38,90 грн. + 24 год. х 4 грн. | 214,9 + 20% ПДВ = = 257,88 |
Порушення термінів розвантаження, встановлених пунктом 5.7 договору, за умовами пункту 5.8 договору є підставою для нарахування пені та не впливає на розмір плати за користування цистернами.
Крім того, судова колегія апеляційного господарського суду вважає необгрунтованими та відхиляє доводи апеляційної скарги щодо недодержання досудового врегулювання спору, оскільки відповідно до рішення Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім” Кампус Коттон клаб” щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів) від 09.07.2002 у справі № 1-2/2002 № 15-рп/2002, обрання певного засобу захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов’язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб’єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.
За таких обставин, апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства „Стахановський завод технічного вуглецю”, м.Стаханов Луганської області підлягає до задоволення частково. Рішення господарського суду Луганської області від 26.02.2007 у справі № 13/14 підлягає скасуванню через порушення норм процесуального та матеріального права. Позов підлягає до задоволення частково, у сумі 674 грн. 16 коп. В решті вимог в задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, п.2 ст.103, п.4 ч.1, п.2 ч.3 ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Стахановський завод технічного вуглецю”, м.Стаханов Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 26.02.2007 у справі № 13/14 задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 26.02.2007 у справі № 13/14 скасувати.
3. Позов задовольнити частково.
4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Стахановський завод технічного вуглецю”, м.Стаханов Луганської області, ід.код 05389959, на користь Закритого акціонерного товариства „Єнакіївський коксохімпром”, м.Єнакієве Донецької області, ід.код 31272173, борг у сумі 674 грн. 16 коп., витрати по держмиту за позовною заявою у сумі 42 грн. 78 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 49 грн. 50 коп.
5. В решті вимог в задоволенні позову відмовити.
6. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Єнакіївський коксохімпром”, м.Єнакієве Донецької області, ід.код 31272173, на користь Відкритого акціонерного товариства „Стахановський завод технічного вуглецю”, м.Стаханов Луганської області, ід.код 05389959, витрати по держмиту за апеляційною скаргою у сумі 29 грн. 61 коп.
Доручити господарському суду Луганської області видати відповідні накази.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку у місячний строк до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя Л.І.Бородіна
Суддя Л.В.Іноземцева
Суддя Р.Є.Якушенко
Надруковано 5 примірників:
1- до справи
2- позивачу
3- відповідачу
4- ГСЛО
5- до наряду
Внесено
- Номер:
- Опис: стягнення 27 586,07 грн.
- Тип справи: Заміна сторони у виконавчому провадженні (2-й розділ звіту)
- Номер справи: 13/14
- Суд: Господарський суд м. Києва
- Суддя: Бородіна Л.І.
- Результати справи:
- Етап діла: Залишено без розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 29.07.2016
- Дата етапу: 01.08.2016
- Номер:
- Опис: стягнення 27 586,07 грн.
- Тип справи: Заміна сторони у виконавчому провадженні (2-й розділ звіту)
- Номер справи: 13/14
- Суд: Господарський суд м. Києва
- Суддя: Бородіна Л.І.
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 13.07.2020
- Дата етапу: 13.07.2020