№ 2-47/08

Категорія 36

РІШЕННЯ

Іменем     України

04 листопада 2008р.     м. Житомир

Богунський    районний суд міста Житомира

В складі:     суддя     Грибан І.О.

секретар     Ковальчук Т.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовною заявою, в обгрунтування якої, посилаючись на вимоги статей 321, 328, 1223, 1247, 1248, 1254 ЦК України ( в редакції 2003р.) просив визнати недійсним заповіт ОСОБА_3 від 29.05.1998р. за реєстром 2-31 на ім'я ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4 та поновити строк позовної давності. В обгрунтування вимог в позовній заяві та в судовому засіданні пояснював, що за життя ОСОБА_3 перебував з останнім в дружніх стосунках, надавав йому всіляку допомогу, в тому числі грошима, вирішувати питання оздоровлення в медичних закладах, тощо. В зв'язку з чим ОСОБА_3 26.02.1998р. склав на ім'я позивача заповіт , яким заповідав позивачу належну на праві власності квартиру АДРЕСА_1. Заповіт було посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_4 Після смерті ОСОБА_3 в червні 2000 року позивач звернувся для прийняття спадщини до державної нотаріальної контори, де дізнався про існування іншого заповіту, складеного ОСОБА_3 29.05.1998р. на ім'я ОСОБА_2 і посвідченого також приватним нотаріусом ОСОБА_4 Останній заповіт він не оспорював в судовому порядку. В серпні 2004р. дізнався від працівників прокуратури Житомирської області, що заповіт на ім'я ОСОБА_2 складений не ОСОБА_3, а іншою особою. Тому у нього виникли підстави звернення до суду на захист своїх прав. Крім того, зазначав, що за життя ОСОБА_3 ніколи не згадував про існування ОСОБА_2 та складення другого заповіту. Всім знайомим позивача повідомляв про те, що свою квартиру заповів саме позивачу за те, що останній піклується про нього. На підтвердження викладених фактів та обставин посилався на письмові докази - матеріали перевірки прокуратури Житомирської області та прокуратури Богунського району, експертну довідку № 248 від 13.08.04р., а також покази свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

Представники відповідачки проти позовних вимог заперечували. Вказували на те, що про існування заповіту на своє ім'я дізналася від дільничного інспектора міліції, якій проводив перевірку за скаргами позивача. Крім того, зазначали, що позивач не навів доказів на підтвердження доводів позовної заяви щодо недійсності другого заповіту. Відповідно до матеріалів прокурорської перевірки не встановлено, що мала місце підробка заповіту. Згідно висновків первісної та повторної судово-почеркознавчої експертизи встановлено імовірність вчинення підпису від імені ОСОБА_3 самим ОСОБА_3 на спірному заповіті та в реєстрі. Просили в задоволенні позову відмовити. Також вказували на пропущення позивачем строку позовної давності.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог на підставі наданих сторонами доказах, суд приходить до висновку, що позовні вимоги безпідставні та до задоволення не підлягають.

Позивач звернувся в суд про визнання недійсним заповіту, складеного від імені ОСОБА_3 29.05.1998р. Як на підставу позовних вимог позивач посилається на вимоги цивільного законодавства , що існувало на момент його звернення з позовом до суду, а не в момент вчинення спірного заповіту.

Відповідно до вимог ст. 48, 541-545 ЦК України недійсність угоди ( в тому числі і заповіту) може бути визнана лише з підстав визначених законом. За яких саме підстав заповіт є недійсним позивач не зазначає. В обгрунтування позову позивач посилався на висновки прокурорської перевірки, щодо неправомірності дій приватного нотаріуса ОСОБА_4, який посвідчував спірний заповіт. В судовому засіданні встановлено, що за результатами прокурорської перевірки ( відморвн7ий матеріал № ПР-28/Ї-05; а.с.95) в порушенні кримінальних справи стосовно приватного нотаріуса за ознаками ст.366 КК України відмовлено на підставі п.2 сьт.6 КПК України. В порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками ст. 190 КК України відмовлено за відсутністю в її діях складу злочину..

Відповідно до висновку повторної судово-почеркознавчої експертизи ( а.с.200-201) підпис від імені ОСОБА_3 на заповіті від 29.05.І998р. здійснено імовірно ОСОБА_3 Підпис від імені ОСОБА_3 на заповіті від 26.02.1998р. на ім'я ОСОБА_1 та в реєстрі нотаріальних дій при одержанні примірника заповіту здійснено самим ОСОБА_3 Підпис від імені ОСОБА_3 в реєстрі нотаріальних дій щодо отримання примірника заповіту від 29.05.1998р. також здійснено тією ж особою, тобто самим ОСОБА_3

Таким чином, спростовуються доводи позовної заяви щодо підробки підпису від імені ОСОБА_3 на заповіті на ім'я ОСОБА_2 від 29.05.1998р.

Інші підстави для визнання заповіту недійсним позивачем не зазначалися. Позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Керуючись ст. 31, 15, 60, 215 ЦПК України, статтями 48, 541-545 ЦК України (в редакції 1963 року), суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області шляхом подання через Богунський районний суд протягом десяти днів, починаючи з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви на апеляційне оскарження , якщо така заява або апеляційна скарга не були подані.