РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" травня 2007 р. | Справа № 9/81-1722 |
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Кропивної Л.В.
Розглянув справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Насіння" вул. Клінічна, 25, м.Київ 141.
до Приватного агропромислового підприємства "Ювілейне" смт.Заводське,Чортківський район, Тернопільська область,48523
За участі представників:
позивача: Брунь В.П., довіреність № 1608 від 15.03.2007 р.,
відповідача: Піскор І.М., доручення № 155 від 10.05.2007 р.
Явор О.Й., доручення № 154 від 10.05.2007 р.
роз’яснивши у розпочатому судовому засіданні представникам сторін права та обов’язки учасників господарського процесу згідно з ст.ст. 22, 29 ГПК України,
встановив:
Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Насіння”, м. Київ, звернувся 11.04.2007 р. (вх. № 1714) до господарського суду Тернопільської області з позовом до Відповідача –Приватного агропромислового підприємства “Ювілейне”, смт. Заводське, Чортківського району, Тернопільської області, про стягнення 98 293,04 грн. боргу, 3 783,46 грн. інфляційних втрат, 1171,44 грн. –3% річних, 6638,15 грн. пені та 20 384,67 грн. штрафу, посилаючись на таке:
14 лютого 2006 р. між ТзОВ “Торговий дім насіння”, як Продавцем, та ПАП “Ювілейне”, як Покупцем, укладено договір купівлі-продажу за № 13-1402/пр6н, у відповідності до п. 1.1 якого Продавець зобов’язався передати, а Покупець - прийняти і оплатити товар (насіння цукрових буряків) на умовах, передбачених договором.
На виконання умов вказаної угоди, згідно накладної № 2482 від 27.03.2006 р. Позивач передав, а Відповідач згідно довіреності ЯКТ № 037750 від 23.03.2006 р. прийняв, вказаний в накладній товар -538 посівних одиниць цукрового буряку- загальною ціною 101 923,35 грн .
Оскільки згідно з п. 7.1 договору Відповідач зобов’язався оплатити загальну вартість товару до 10 листопада 2006 р , тому часткова оплата ціни товару є порушенням зобов’язань покупця і підставою для нарахування інфляційних втрат, річних та неустойки, передбаченої договором .
Як стверджує Позивач, станом на 11.04.2007 р. (день звернення з позовом до суду) заборгованість Відповідача становить 98 293,04 грн .,яку просить стягнути у примусовому порядку та 3 783,46 грн. інфляційних втрат, 1171,44 грн. –3% річних, 6638,15 грн. пені та 20 384,67 грн. штрафу.
Ухвалою від 13.04.2007 р. порушено провадження та призначено розгляд справи на 11:20 год. 10 травня 2007 р.
У судовому засіданні 10.05.2007 р. представник Позивача подав заяву про збільшення позовних вимог на 2 035,36 грн., які складаються з 204,15 грн. інфляційних втрат, 274,68 грн. річних та 1556,53 грн. пені. Також Позивач повідомив суд, що під час підготовки до слухання справи ним виявлено описки, які були допущені при визначенні ціни позову. Так, в прохальній частині позовної заяви вказано про стягнення з Відповідача на користь Позивача 98293,04грн. основного боргу, 3783,46грн інфляційних втрат, 1171,44грн. 3% річних, 6638,15грн. пені та 20384,67 грн. штрафу. Добуток всіх вказаних вище вимог складає 130 270,75 грн., а не визначена в позові сума - 133901,06грн., що є помилковою, відтак, уточнив загальну суму стягнення за позовною заявою № 1-5/251 від 04.04.2007р., яка складає 130 270,75 грн.
З врахуванням збільшення розміру позовних вимог Позивач просить стягнути з Відповідача 98293,04 грн. основного боргу, 3987,61грн. інфляційних втрат, 1446,12грн. - 3% річних, 8194,68 грн. пені та 20384,67 грн. штрафу, всього –132 306,12 грн., а також просить повернути надмірно сплачене ним державне мито в сумі 15,95 грн.
Клопотання Позивача задоволено, з огляду на положення ч. 5 ст. 22 ГПК України, якою визначається, що Позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог , відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог
Представники Відповідача визнали суму позову.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Спір виник внаслідок невиконання Відповідачем, як Покупцем, зобов’язань щодо оплати Продавцю повної ціни проданого товару у відповідності до строків і обсягів оплати встановлених договором купівлі-продажу № 13-1402/пр6н від 14.02.2006 р. між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім насіння”, як Продавцем.
Предметом договору є передача продавця у власність покупця за плату насіння цукрових буряків у кількості 538 посівних одиниць цукрового буряка вартістю 101 923,35 грн
На виконання умов вказаної угоди та на підставі накладної № 2482 від 27.03.2006 р. Позивач поставив, а Відповідач через свого представника згідно довіреності ЯКТ № 037750 від 23.03.2006 р. прийняв товар (538 посівних одиниць цукрового буряка), на загальну суму 101 923,35 грн.
Згідно п. 7.1 договору Відповідач зобов’язався оплатити вартість товару у повному обсязі до 10 листопада 2006 р.
Як стверджує Позивач, ПАП “Ювілейне” порушило господарське зобов’язання, станом на день звернення до суду з позовом (11.04.2007 р.) борг Відповідача становить 98 293,04 грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Докази, наведені Позивачем в обґрунтування своїх матеріально-правових вимог, Відповідач не спростував і визнав , тому суд вважає переконливими та документально доведеними обставини, з яких подано позов.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Так, статями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обов’язок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобов’язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару .
Водночас, частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як випливає з доводів Позивача, визнано Відповідачем, останній , як Покупець та боржник у зобов’язанні, своїх зобов’язань з оплати повної ціни товару до 10 листопада 2006 р. не виконав.
В судовому засідання 10.05.2007 р. представник Позивача подав заяву про збільшення розміру позовних вимог на суму 2 035,36 грн., з яких 204,15 грн. інфляційних втрат, 274,68 грн. річних та 1556,53 грн. пені.
Статтею 611 ЦК України визначається, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов’язання, 3) сплата неустойки, 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
В силу положень ч. 4 ст 232 ГК України відсотки за неправомірне користування чужим коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.
Відтак, такими, що підлягають до задоволення, оскільки грунтуються на положеннях ст. 625 ЦК України та ч. 4 ст. 232 ГК України, є вимоги позову про стягнення з Відповідача 3 987,61 грн. інфляційних втрат та 1446,12 грн. –3% річних, нарахованих за період з 11.11.2006 р. по 08.05.2007 р.
У відповідності до п.п. 14.1, 14.2. договору за порушення строків виконання зобов’язань, Сторона, яка допустила прострочку, сплачує другій стороні штрафну санкцію у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, нарахованої на суму простроченого зобов’язання за період прострочки.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Враховуючи те, що Відповідач порушив господарське зобов’язання стосовно оплати повної вартості переданого йому товару, а договором № 13-1402/пр6н від 14.02.2006 р. встановлено штрафні санкції у вигляді пені, тому підлягають до задоволення вимоги стосовно стягнення 8 194,68 грн. пені, нарахованої у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати за період з 11.11.2006 р. по 08.05.2007 р.
Відповідно до п. 14.2 Договору у випадку зволікання або ухилення Покупця від надання Продавцеві належним чином оформленої банківської гарантії в строки, зазначені у п. 12.1 Договору, Покупець сплачує Продавцеві штраф в розмірі 20% (двадцяти відсотків) від суми загальної вартості товару.
Згідно п. 12.1 Договору в забезпечення виконання Покупцем зобов’язань за Договором Покупець зобов’язаний надати Продавцеві в строк до 05.03.2006р. належним чином оформлену банківську гарантію.
Відповідач порушив вказану умову договору - належним чином оформлену банківську гарантію Позивачу не надав. Відтак, підлягають до задоволення вимоги стосовно стягнення з ПАП “Ювілейне” 20 384,67 грн. штрафу, нарахованого у розмірі 20% від суми загальної вартості товару.
За таких обставин справи, позовні вимоги задовольняються повністю на заявлену суму, а саме: 98 293,04 грн. заборгованості в оплаті товару , 3 987,61 грн. інфляційних нарахувань, 1446,12 грн. 3% річних, 8194,68 грн. пені та 20 384,67 грн. штрафу.
Згідно ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України №7/93 від 23.01.1993 р. з наступними змінами та доповненнями “Про державне мито”, із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів сплачується державне мито в сумі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Позивачем при зверненні до суду сплачено 1 339,01 грн. державного мита, що перевищує належну до сплати суму на 15,95 грн., тому надмірно сплачене держмито підлягає підлягає поверненню в порядку ст. 8 Декрету КМ України № 7/93 та Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, у зв’язку з тим, що сплачено в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством України.
Судові витрати, які складаються із 1 323,06 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача.
У судовому засіданні 10.05.2007 р. за згодою представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до ст. 85 ГПК України.
З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 15, 526, 527, 530, ч. 2 ст. 625, 692 ЦК України, ст. 193, 230 ГК України, ст.ст. 4, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, Господарський суд
Вирішив:
1. Позов задовольнити .
2. Стягнути 98 293,04 грн. боргу, 3987,61 грн. інфляційних втрат, 1446,12 грн. – 3% річних, 8194,68 грн. пені, 20 384,67 грн. штрафу та 1441,06 грн. судових витрат із Приватного агропромислового підприємства “Ювілейне” (смт. Заводське, Чортківський район, Тернопільська область, р/р 26008301915307 в Філії ЗАТ “Відділення Промінвестбанку” в м. Чортків”, МФО 338921, ідент. код 30787869) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім насіння” (вул. Клінічна, 25, м. Київ, р/р 260000130007 у Товаристві з обмеженою відповідальністю “БМ Банк”, МФО 380913, ідент. код 30674952).
3. Видати Товариству з обмеженою відповідальністю “Торговий дім насіння”, вул. Клінічна, 25, м. Київ, ідентифікаційний код 306744952, довідку на повернення зайво сплаченого державного мита в сумі 15,95 грн. Платіжне доручення № 134 від 04 квітня 2007 року про сплату державного мита в сумі 1 339,01 грн., залишається в матеріалах справи.
4. Наказ та довідку видати після набрання рішенням законної сили.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) “21” травня 2007 р. рішення, через місцевий господарський суд.
Суддя Л.В. Кропивна