АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
Головуючого, судді НаставногоВ.В.,
суддів Лясковської В.І. та Лагнюка М.М.,
за участю прокурора Мінакової Г.О.,
захисника Святогора Є.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_3 на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 06 листопада 2009 року, яким:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Києва, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, працюючого організатором з постачання ТОВ «Княжий Затон», раніше не судимого в силу ст.89 КК України, -
засуджено:
- за ч. 1 ст. 187 КК України на 4 роки позбавлення волі.
За вироком суду злочин вчинено за таких обставин.
13 липня 2008 року, приблизно о 07 год. 00 хв., ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись по АДРЕСА_2, на зупинці громадського транспорту, діючи з корисливих спонукань, тримаючи в правій руці пусту скляну пляшку з-під горілки «Хортиця» об'ємом 0,5-0,7 л, підійшов до ОСОБА_4, який знаходився на зупинці, та висунув останньому вимогу віддати гроші.
Після того, як ОСОБА_4 відмовився віддати гроші, ОСОБА_3 бажаючи заволодіти майном потерпілого, реалізуючи свої злочинні наміри, наніс удар вказаною пляшкою по голові потерпілого в область тім»я, чим подолав волю
Справа № 11-а-2459/09 Категорія: ч.1ст.187 КК України
Головуючий у 1 інстанції Коляденко П.Л.
Доповідач Лагнюк М.М.
потерпілого до опору, після чого витягнув своєю рукою з правої кишені штанів потерпілого гаманець, звідки дістав гроші в сумі 70 гривень, а сам гаманець кинув на асфальті біля ОСОБА_4
Згодом ОСОБА_3, продовжуючи свої злочинні дії, наніс ще один удар вказаною пляшкою по голові ОСОБА_4 та заволодів його особистим майном, а саме сумкою чорно-синього кольору з написом «Спринт» вартістю 30 гривень, в якій знаходилась куртка джинсова сірого кольору, вартістю 180 гривень; светр чорного кольору, вартістю 60 гривень; куртка зі спортивного костюма сірого кольору з чорними вставками з написом «Арсенал», вартістю 120 гривень, документи на сім-карту оператора мобільного зв'язку «Джинс», яка матеріальної цінності для потерпілого не має, а всього заподіявши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 460 грн. Після вчиненого злочину підсудний з місця вчинення злочину зник.
Згідно висновку експерта №599/И від 15.08.2008 року, у ОСОБА_4 виявлені: садно, яке розташоване в тім'яній ділянці по лінії стріловидного шву та зліва на 7 см вище проекції ламбовидного шву, косо-вертикально, садно в формі двояко випуклої лінзи висотою 4,2 см, шириною в центрі 0,7 см, до кінців 0,2 см, поверхня його вкрита червоно-бурою кірочкою, яка розташована вище рівня неушкодженої шкіри. В центральній частині садна виявлена забійна рана подовженої форми розміром 3,6x0,2 см, поверхня її вкрита червоно-бурою кірочкою, яка розташована нижче рівня неушкодженої шкіри. В тім'яно - скроневій ділянці зліва, косо-вертикально, виявлено садно по формі та морфологічним особливостям подібне вищезазначеному висотою 3,5 см, шириною в центральній частині 0,6 см, до кінців 0,1 см, на фоні садна виявлена забійна рана подовженої форми розміром 3,2x0,1 см, по морфологічним особливостям подібна вищенаведеній. Ушкодження утворились від дії тупого (тупих) предмету (предметів), могли утворитися при нанесенні травматичних дій цілою скляною пляшкою, по давності утворення, враховуючи їх морфологічні особливості, можуть відповідати терміну 13.07.2008 року р., не є небезпечними для життя і в комплексі відносяться до легкого тілесного ушкодження, що привело до короткочасного розладу здоров'я.
В апеляції засуджений ОСОБА_3, просить вирок скасувати, а справу в порядку ст.374 КПК України повернути на додаткове розслідування. В обґрунтування своїх вимог апеллянт зазначає, що постановлене судом рішення є необгрунтоване, однобічне та винесене з істотним порушенням кримінально-процесуального закону під час попереднього та судового слідства. Крім того, засуджений ОСОБА_3 зазначає, що його вину у скоєному злочині, передбаченого ст.187 ч.1 КК України, не доведено.
В змінах і доповненнях до апеляційної скарги засуджений ОСОБА_3 просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Він
посилається на те, як і органи досудового слідства, так і суд необгрунтовано
попереджували потерпілого про кримінальну відповідальність за ст.385 КК, а відтак порушили його процесуальні права на відмову від дачі показань. Крім того, суд істотно порушив права підсудного, коли під час проведення судових дебатів вирішував клопотання про повернення справи на додаткове розслідування не в нарадчій кімнаті з винесенням окремого процесуального документу, а на місці, що позбавило можливості засудженого оскаржити це рішення. Також судом допущено неповноту, оскільки не було допитано в судовому засіданні свідка ОСОБА_5 та не усунуто протиріччя в його показаннях.
Апеляційне подання прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, відкликав відповідно до вимог ст. 355 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, який підтримав апеляцію засудженого, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції засудженого та вважав вирок законним та обгрунтованим, провівши судові дебати, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновки суду про доведеність винуватості засудженого у вчиненні інкримінованого йому злочину відповідають фактичним обставинам справи і обґрунтовані зібраними доказами в їх сукупності.
Посилання засудженого ОСОБА_3 в своїй апеляції , що його вина у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст.187 КК України не доведена є безпідставними.
Хоча засуджений ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні злочину не визнав, але його винуватість у вчиненні злочину за яким його засуджено підтверджується ретельно перевіреними районним судом та дослідженими доказами у справі.
Так, потерпілий ОСОБА_4 в ході досудового слідства показав, що 13.07.2008 року він сидів на зупинці по вул. Ревуцького та чекав маршрутку, ліворуч від себе він побачив двох чоловіків, один з яких підійшов до нього та попросив гроші. Він гроші не дав і чоловік одразу вдарив його по голові пляшкою з-під горілки «Хортиця» в область тім»я від чого він пригнувся, а чоловік витягнув з його кишені гаманець, звідки витягнув гроші в сумі 70 гривень. Потім він викинув гаманець та ще раз вдарив його пляшкою по голові, забрав сумку і пішов. Потім, йому на телефон зателефонував чоловік та повідомив, що в нього знаходиться сумка та сказав, що за 200 гривень він її поверне. Прийшовши назустріч , він побачив саме ОСОБА_6, який повів його у двори будинків і віддав речі , де його затримали працівники міліції.
При цьому, він впевнено вказував, що цей злочин вчинив саме ОСОБА_3, якого він описав по тілобудові, кольору волосся, зросту , віку.
Такі показання потерпілого не викликають сумніву у своїй достовірності, оскільки він про це стверджував протягом досудового слідства та підтвердив на очній ставці з ОСОБА_3 та вказав, що саме той вчинив щодо нього злочин.( а.с. 44- 46).
Згідно висновку судово − медичної експертизи у потерпілого ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження саме на голові, які могли утворитися при нанесенні травматичних дій цілою скляною пляшкою 13 слипня 2008 року, що не є небезпечним для життя і в комплексі відносяться до легкого тілесного ушкодження , що привело до короткочасного розладу здоров'я ( за критерієм тривалості розладу здоров'я).
Таким чином, колегія суддів вважає, що зазначеним висновком експертизи об'єктивно підтверджуються показання потерпілого про механізм нанесення йому тілесних ушкоджень.
Крім того, причетність засудженого до злочину підтверджується показаннями свідка ОСОБА_5.
Так, свідок ОСОБА_5 на досудовому слідстві, ( показання, якого оголошенні і дослідженні у судовому засіданні) підтвердив, що вночі 13 липня 2008 року разом з ОСОБА_3 та його знайомими розпивали спиртні напої. Вранці, коли вони підходили до будинку АДРЕСА_2 , то попросив його зачекати, а сам пішов на зупинку громадського транспорту. Приблизно через 5 хвилин, ОСОБА_3 повернувся з спортивною сумкою синьо - чорного кольору і повідомив, що знайшов сумку і потрібно тікати. Згодом, того ж дня ОСОБА_3 повідомив, що зазначену сумку він викрав у п'яного чоловіка, який спав на зупинці громадського транспорту. Також, ОСОБА_3 оглядав речі, які були в сумці та знайшов документи на сім- карту оператора мобільного зв'язку « Джинс». Наступного дня, ОСОБА_3 не знайшовши цінних речей у сумці, вирішив зателефонувати на номер оператора мобільного зв'язку, який був на сім - карті та повідомити господарю, що знайшов його сумку і отримати за це винагороду. Згодом ОСОБА_3 взяв із сумки деякі речі та вийшов, а в 14 годині зателефонував йому та попросив винести сумку до універсаму « Позняки» Там же в присутності понятих працівниками міліції у ОСОБА_3 була вилучена зазначена сумка.
Такі свої показання свідок ОСОБА_5 підтвердив на очній ставці з потерпілим ОСОБА_4, а тому районний суд обґрунтовано взяв їх до уваги.
Аналізуючи показання свідка ОСОБА_5, колегія суддів звертає увагу на те, що ОСОБА_3 повідомив йому інші обставини появи у нього сумки з речами, як - то її знахідки , а згодом викрадання у п'яного чоловіка.
Доводи засудженого в доповненнях до апеляції про безпідставність оголошення показань свідка ОСОБА_5 та істотні протиріччя в його показаннях є необгрунтованими.
Як видно з матеріалів кримінальної справи свідок ОСОБА_5 є громадянином Республіки Білорусь, де і проживає. Тому суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 306 КПК України обґрунтовано оголосив його показання дані ним на досудовому слідстві. До того ж, ніяких протиріч в
показаннях свідка ОСОБА_5, колегія суддів не вбачає. Навпаки його показання є послідовними та узгоджуються з матеріалами кримінальної справи.
Також вина засудженого, підтверджується показаннями свідка ОСОБА_8, який показав, що коли до відділення міліції прийшов потерпілий, то повідомив, що його вдарили по голові та забрали речі. Також він повідомив, що згодом йому зателефонували і сказали, що знайшли його документи та речі. З приводу цього була призначена зустріч, де потерпілого він та інші працівники міліції супроводжували на зустріч. Під час передачі речей ОСОБА_3 був затриманий. При цьому, потерпілий чітко вказав, що саме ОСОБА_3 скоїв злочин , побив його та забрав у нього сумку.
Згідно протоколу огляду у засудженого ОСОБА_3 14 липня 2008 року біла вилучена спортивна сумка з речами та документами на сім - карту « Джинс» ( а.с. 27- 29), яка належить потерпілому ОСОБА_4.
З уваги на приведені та інші докази, які є в справі ,суд першої інстанції обґрунтовано визнав винуватим та правильно кваліфікував дії ОСОБА_3 за ч.1 ст. 187 К України.
Належним чином, перевірені доводи засудженого щодо застосування щодо нього незаконних методів ведення слідства і у вироку суду приведені переконливі мотиви неспроможності цих доводів.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які є підставою для скасування вироку не встановлено. Той факт, що судом під час судових дебатів було порушено порядок вирішення питання про повернення справи на додаткове розслідування не є істотним порушенням вимог кримінально - процесуального закону. Відповідно до вимог КПК, суд взагалі не мав би розглядати зазначене прохання під час проведення судових дебатів. До того ж оскаржити прийняте судом рішення окремо , як це вважає засуджений неможливо. Таким чином, прийняття судом рішення під час проведення судових дебатів про відмову в задоволенні клопотання про повернення справи на додаткове розслідування на місці, без винесення окремого процесуального документу не є істотним порушенням вимог кримінально − процесуального закону, а відтак підставою для скасування вироку суду, бо ніяким чином не обмежено права засудженого.
Крім того, позбавлено підстав посилання засудженого в апеляційній скарзі про те, що попередження потерпілого при дачі ним показань на досудовому слідстві та під час судового розгляду за ст.385 КК України обмежило якимись чином права потерпілого. Ніяких заяв сам потерпілий з цього приводу не робив. Більше того, маючи під час всього судового розгляду представника ОСОБА_9 ним також не робилося заяв про будь - який примус потерпілого до дачі показань. Навпаки, як убачається з протоколу судового засідання потерпілий добровільно давав показання і активно відповідав на запитання учасників процесу і не уникав відповіді, а тому помилкове попередження його про кримінальну відповідальність за відмову від дачі ним показань не є порушенням прав потерпілого, а відтак істотним
порушенням вимог кримінально - процессуального закону, що є підставою для скасування вироку.
Покарання засудженому призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, і є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів. Підстав для пом'якшення покарання засудженому , колегія суддів не знаходить.
За таких обстави, колегія суддів не знаходить підстав, для задоволення апеляцій засудженого ОСОБА_3, а тому залишає їх без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Дарницького районного суду м. Києва від 06 листопада 2009 року щодо нього - без зміни.
Судді:
(НаставнийВ.В.) (Лясковська В.І.) (ЛагнюкМ.М)