РІШЕННЯ
Іменем України
18 вересня 2008 року. Справа № 2-О-104/08
Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Шаповала Г.І.
при секретарі Головешко Н.В.
з участю: заявника ОСОБА_1
заінтересованої особи ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Вільногірську, Дніпропетровської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1, яка діє також в інтересах її неповнолітньої доньки -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про встановлення юридичного факту належності часток у праві спільної сумісної власності на нерухоме майно, заінтересована особи у справі: ОСОБА_4,
ВСТАНОВИВ:
15.08.2008 року заявниця звернулася в суд з заявою, в якій зазначила наступне.
Згідно свідоцтва про право власності на житло від29.06.1998 року заявниці, її батькові -ОСОБА_5, її матері - ОСОБА_4, її неповнолітній дочці - ОСОБА_3, 1992 р. н., на праві приватної спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1, яка отримана ними у власність в порядку приватизації житла.
31.01.2008 року батько помер, і на його майно, в тому числі і частку квартири, відкрилася спадщина. За час свого життя батько заповіт на належне йому майно не складав.
Вона та мати є спадкоємцями 1-ї черги за законом на майно батька. Мати відмовилася від спадкування своєї частки на користь дочки, про що подала заяву до Вільногірської державної нотаріальної контори.
Заявниця звернулася в Вільногірську державну нотаріальну контору з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, де їй було роз'яснено, що для отримання свідоцтва на спадщину необхідно визначити частки за кожним співвласником, які приймали участь у приватизації квартири, так як це безумовна вимога, яка передбачена п. 224 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03.03.2004 року.
За таких підстав заявниця вимушена звертатися з цією заявою до суду, так як іншим шляхом визначити частки в їхньому спільному майні неможливо. Без визначення цих часток вона не може отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про спадщину, чим порушуються її права спадкоємця, який прийняв спадщину у встановленому законодавством порядку.
Згідно ст. 370, 372 ЦК України вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю сторін або законом. Законом рівність часток визначена. Домовленості між ними стосовно іншого розміру часток не було. На протязі всього часу з моменту приватизації квартири вони вважали, що кожний з них має рівне право на вказану квартиру.
Сам факт отримання квартири в спільну сумісну власність при її приватизації мав місце тому, що на момент приватизації в 1998 році не мало значення в якій формі квартира передається у власність співвласників. За таких підстав заявник вважає, що кожному з них належить по 1/4 частці у вказаній квартирі.
Керуючись ст. ст. 355, 368, 370, 372 ЦК України, ч. 2 ст. 256 ЦПК України, заявниця прохає встановити юридичний факт належності часток співвласників, яким визначити за нею, її батьком, що помер 31.01.2008 року, за його життя, її матір'ю, її неповнолітньою дочкою, за кожним - право на 1/4 частку у квартирі АДРЕСА_2.
В судовому засіданні заявниця заявлену вимогу та її обгрунтування, викладені в письмовій заяві, підтримала в повному обсязі. Додатково пояснила, що за життя батька домовленостей між ними щодо розміру часток в праві власності на квартиру не було. Спору з приводу прав власності чи розміру часток не було і немає в цей час.
Заінтересована особа - ОСОБА_2 заявила, що заяву підтримує в повному обсязі і прохає її задовольнити.
Суд вважає, що вимоги заявниці виникли із правовідносин набуття права спільної сумісної власності на нерухоме майно - житлову квартиру - внаслідок її приватизації, та з факту невизначеності розміру часток співвласників у зазначеному праві спільної сумісної власності на житлову квартиру до настання смерті одного із них.
На підставі пояснень заявниці, заінтересованої особи, та дослідження і оцінки в сукупності представлених в судове засідання письмових доказів, керуючись законом, суд прийшов до висновку, що заява не суперечить закону, обгрунтована, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, і тому підлягає повному задоволенню за наступних підстав.
Згідно копії свідоцтва про смерть серії 1-КИ № 195709, виданого 31.01.2008 року ВРАЦС Вільногірського міського управління юстиції, Дніпропетровської області, ОСОБА_6 помер
31.01.2008 року у віці 69 років у м. Верховцево, Верхньодніпровського району, Дніпропетровської області, актовий запис в книзі реєстрації актів про смерть №33.
Згідно копії свідоцтва про право власності на житло від 29.06.1998 року, квартира АДРЕСА_3, належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_3, право приватної спільної сумісної власності зареєстроване в БТ1 ВО ЖКГ м. Вільногірська у реєстровій книзі за № 2-603.
Згідно повідомлення П'ятихатської державною нотаріальної контори від 22.08.08 року у Вільногірський державній нотаріальній конторі заведена спадкова справа № 143/2008 після смерті 31.01.2008 року ОСОБА_5, спадкоємець - дочка ОСОБА_7 прийняла спадщину.
Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу від 14.07.1973 року, виданого Зеленьківською с/р, Миронівського району, Київської області, між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 зареєстровано шлюб, актовий запис № 21 від 14.07.1973 p., подружжю присвоєно спільне прізвище - ОСОБА_8.
Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу від 13.07.1991 року, виданого відділом ЗАГС Вільногірського міськвиконкому, Дніпропетровської області, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 уклали шлюб, актовий запис № 110 від 13.07.1991 p., подружжю присвоєне спільне прізвище -ОСОБА_10.
Згідно копії свідоцтва про народження І-АГ, виданого 08.07.1967 року бюро ЗАГС м. Вільногірська, Дніпропетровської області, ОСОБА_11 народилася 16.06.1967 року, батько - ОСОБА_5, мати - ОСОБА_4.
Згідно копії свідоцтва про народження VІІ-КИ, виданого 25.09.1992 року відділом ЗАГС Вільногірського міськвиконкому, Дніпропетровської області, ОСОБА_3 народилася 17.08.1992 року, батько - ОСОБА_10, мати - ОСОБА_7.
Згідно квитанцій від 15.08.2008 року заявницею сплачено судовий збір у розмірі 08.50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 07.50 грн.
Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 345 ЦК України, фізична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності.
Згідно п.11 ч.1 ст. 346 ЦК України, право власності припиняється у разі смерті власника.
Згідно ст.3 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" від 19 червня 1992 року N 2482-ХІІ, приватизація здійснюється шляхом: безоплатної передачі громадянам квартир (будинків) з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю; продажу надлишків загальної площі квартир (будинків) громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.
Згідно ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" від 19 червня 1992 року N 2482-ХІІ, 1. Приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. 2. Передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають в даній квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку).
Згідно ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності. Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Згідно ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Згідно ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Суд приходить до висновків, що: квартира АДРЕСА_1 належала ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, який помер 31.01.2008 року, за його життя, на праві приватної спільної сумісної власності з рівними частками у праві цієї спільної сумісної власності, тобто кожному з них належало по 1/4 частці; право приватної спільної сумісної власності було належним чином зареєстроване в БТ1 ВО ЖКГ м. Вільногірська в реєстровій книзі за № 2-603; спору щодо права власності та розміру часток немає; відсутність правоустановчого документу, який би, відповідно до діючого законодавства, посвідчував для співвласників розмір їх часток в праві приватної спільної власності на квартиру, являється фактом, який перешкоджає заявниці отримати в порядку успадкування спадщину, що відкрилася 31.01.2008 року після смерті ОСОБА_5; усунути цей недолік можливо лише за рішенням суду.
На підставі викладеного, а також ст.ст.3, 4, 6, 11, 14 - 16, 316-319, 321, 325, 328, 345, 346, 355, 368, 372 ЦК України; Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", керуючись ст. ст.
212-215, 222, 223, 234, 235, 256-259, 294 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Заяву ОСОБА_1, яка діє також в інтересах її неповнолітньої доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про встановлення юридичного факту належності часток у праві спільної сумісної власності на нерухоме майно - задовольнити в повному обсязі.
Установити юридичний факт належності ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, який помер 31.01.2008 року, за його життя, кожному - по 1/4 частці у їх праві приватної спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_4. Комсомолу в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, що потрібно заявниці ОСОБА_1 для оформлення права на спадщину.
Судові витрати у справі в виді судового збору в суму 08.50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 07.50 грн. - всього на загальну суму 16.00 грн. покласти на заявницю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана в Вільногірський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в строк, установлений для подання заяви про апеляційне оскарження, через Вільногірський міський суд.