11-сс/775/198/2014(м)
263/10765/14
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 листопада 2014 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Шигірта Ф.С.,
суддів Гришина Г.А., Гєрцика Р.В.,
при секретарі Чепіга Н.В.,
за участю:
прокурора Дьяченка О.А.,
захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_3 та його захисників - адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 16 жовтня 2014 року, якою задоволено клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_3 підозрюваного у вчиненні злочинів передбачених ст.ст.206 ч.2, 289 ч.3 КК України у кримінальному проваджені №12014050000000474, -
В С Т А Н О В И В :
У кримінальному проваджені №12014050000000474 ОСОБА_3 підозрюється у тому, що приблизно в період з 06 червня по 25 липня 2014 року, за попередньою змовою із групою невстановлених слідством осіб, маючи намір у власних цілях протидіяти законній господарській діяльності ТОВ «Торгівельний Будинок «Добробут» неодноразово телефонував засновнику та фактичному керівнику вищевказаного підприємства ОСОБА_4, який знаходився на своєму робочому місці в будівлі підприємства по вул. Леніна,1 в с. Зелений гай Великоновосілківського району Донецької області, та наполягав на тому, щоб всі питання щодо діяльності підприємства та укладання угод погоджувались та змушував з’являтися до нього для обговорення цих питань. При цьому, ОСОБА_3 при розмові погрожував ОСОБА_4 насильством та посилався на допомогу озброєних осіб з добровольчого батальйону «Донбас».
Приблизно в кінці липня 2014 року, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_3, за попередньою змовою із групою невстановлених слідством осіб одягнутих у камуфляжну форму та тримаючи в руках предмети, схожі на автоматичну вогнепальну зброю, спрямував останніх до будівлі вищевказаного господарства ТОВ «ТБ «Добробут», з метою перешкоджання господарській діяльності підприємства та доставляння до нього ОСОБА_4 Знаходячись біля будівлі господарства, вказані невстановлені особи, незаконно заблокували роботу підприємства, провели обшук всіх приміщень, тим самим обмежили працівників ТОВ «ТБ «Добробут» у виконанні їх посадових обов’язків.
В подальшому, 29 липня 2014 року, приблизно о 01 годині 40 хвилин, ОСОБА_3, за попередньою змовою із невстановленими особами, реалізуючи свій умисел на протидію законній господарській діяльності ТОВ «ТБ «Добробут», вчинили незаконні дії у відношенні засновника підприємства ОСОБА_4, а саме, під час контролювання останнім польових робіт сільськогосподарської техніки, переслідували його на двох автомобілях «Нива» без державних номерних знаків, після чого ОСОБА_4 побоюючись погроз з боку ОСОБА_3 та невстановлених осіб, був вимушений покинути керівництво підприємством та виїхати за межі Донецької області.
Крім того, 19 червня 2014 року приблизно в період часу з 09 години до 23 годин, ОСОБА_3 за попередньою змовою із групою невстановлених слідством осіб, маючи намір незаконного заволодіння транспортним засобом, зателефонував ОСОБА_5 та наполегливо висловив вимогу надати йому для використання вантажний бортовий автомобіль НОМЕР_1, який належить останньому, та наказав йому привезти автомобіль в зазначене місце на автодорозі по напрямку до Дніпропетровської області, де його зустрінуть озброєні особи в камуфляжній формі та нададуть подальші вказівки щодо використання автомобіля, тим самим погрожуючи застосуванням насильства небезпечним для його життя чи здоров’я.
ОСОБА_5, побоюючись погроз ОСОБА_3 приїхав в зазначене ним місце, де його зустріли озброєні особи, один з яких сів до нього в кабіну та наказав їхати у напрямку Дніпропетровської області без будь – яких пояснень, а по дорозі їх супроводжував автомобіль «КІА» з кількома озброєними особами. Перед в’їздом у Дніпропетровську область, ОСОБА_5 примусово, демонструючи вогнепальну зброю, тим самим погрожуючи насильством небезпечним для його життя чи здоров’я, які він сприйняв реально, пересадили до легкового автомобілю та відвезли до с. Велика Новосілка, а його автомобіль «КАМАЗ» під керуванням озброєної особи поїхав у напрямок Дніпропетровської області. В результаті цього ОСОБА_3, за попередньою змовою групою невстановлених осіб, незаконно заволодів автомобілем ОСОБА_5, чим спричинив останньому матеріальну шкоду у розмірі 120 000 гривень.
16 жовтня 2014 року старший слідчий в ОВС СВ «ОВС та ОГ, ЗО» СУ ГУМВС України у Донецькій області звернувся до слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 16 жовтня 2014 року вищевказане клопотання задоволено, та до підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів до 14 листопада 2014 року.
З такою ухвалою не погодився підозрюваний та його захисники.
В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_3 просить скасувати оскаржувану ухвалу та застосувати до нього інший запобіжний захід не пов’язаний з триманням під вартою. Доводами апеляційної скарги є те, що слідчий суддя мотивував своє рішення лише обставинами встановленими слідством з показань потерпілих і не врахував його показань в судовому засіданні, де він обґрунтував підстави з яких дзвонив потерпілому ОСОБА_4 а також приїзд до нього працівників міліції та членами Великоновосілківської територіальної самооборони. Проте слідчий суддя безпідставно вважав, що ці пояснення по суті обставин справи не мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. Не врахував слідчий суддя й обставини, за яких слідчим була отримана медична довідка про можливість тримання підозрюваного в СІЗО. Умови його тримання в ІТТ не припустимі, оскільки відсутня можливість для перев’язок вогнепальної рани. Крім того, слідчий суддя не врахував дані про особу підозрюваного та добровільну явку до суду, що вказує на відсутність ризиків.
Захисник ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить скасувати оскаржувану ухвалу та відмовити у задоволенні клопотання слідчого. У разі відмови у задоволенні його апеляційної скарги, просить встановити підозрюваному ОСОБА_3 розмір застави відповідно до його матеріального стану.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судове рішення не достатньо мотивоване та ухвалене із суттєвим порушенням норм кримінального процесуального законодавства. Зазначає, що клопотання розглянуто з порушенням правил територіальної підсудності. Слідчий суддя не надав правової оцінки тим обставинам, що ОСОБА_3 не був затриманий слідчим в порядку ст.208 КПК України, а тому не було підстав для розгляду клопотання слідчого. Крім того, слідчим суддею не було дотримано вимог ст.194 КПК України, зокрема, не перевірені показання підозрюваного в судовому засіданні. Поза увагою слідчого судді залишились й дані про особу підозрюваного ОСОБА_3, який є інвалідом другої групи, має неповнолітню дитину, постійне місце проживання, працевлаштований, позитивно характеризується, має вогнепальне поранення.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 просить скасувати оскаржувану ухвалу та застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 більш м’який запобіжний захід.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що ОСОБА_3 не знав про наявність кримінального провадження щодо нього. Працівники міліції незаконно та безпідставно увірвались в його будинок, затримали його не склавши при цьому протокол згідно із вимогами КПК України. Підозрюваному не було вручено копію клопотання слідчого до судового засідання. Не врахував суд й стан здоров’я ОСОБА_3, взявши до уваги сумнівну довідку лікаря про можливість тримання під вартою. Порушені слідчим суддею й вимоги ст.194 КПК України, оскільки зазначені в ній обставини не перевірені в суді. Поза увагою слідчого судді залишилось й те, що ОСОБА_3 є патріотом України і завдяки його активній діяльності була забезпечена оборона с. Велика Новосілка та району від терористів. Безпідставним є й невизначення суми залогу, оскільки ОСОБА_3 не вчиняв дій пов’язаних із застосуванням насильства.
В судовому засіданні захисники наполягали на задоволенні апеляційних скарг.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційних скарг та вважав доводи апелянтів необґрунтованими.
Підозрюваний ОСОБА_3 в судове засідання доставлений не був. Звернувся до апеляційного суду з клопотанням про розгляд апеляційних скарг без його присутності.
Заслухавши суддю-доповідача, сторони кримінального провадження, що з’явились в судове засідання, вивчивши матеріали судової справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою застосовується виключно в разі, якщо є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, та якщо прокурором буде доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів судової справи, ОСОБА_3 раніше судимий за ст.289 ч.2 КК України з застосуванням ст.69 КК України. 03 серпня 2011 року постановою суду ОСОБА_3 звільнений від відбування покарання умовно-достроково у зв’язку із встановлення інвалідності (а.с.21).
У кримінальному провадженні №12014050000000474 ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочинів середньої тяжкості та особливо тяжкого злочину, які передбачені ст.ст.206 ч.2, ст.289 ч.3 КК України.
Висновки слідчого судді про обґрунтованість підозри, про яку повідомлено ОСОБА_3, підтверджується матеріалами справи, зокрема копіями протоколів допиту потерпілих та свідків.
Враховуючи характер та обставини злочинних дій, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_3, апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді про наявність ризиків того, що підозрюваний буде вчиняти спроби: незаконно впливати на потерпілих і свідків у кримінальному провадженні; переховуватись від органів досудового розслідування та суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. При цьому, більш м’який запобіжний захід не зможе запобігти цим ризикам.
Відповідаючи на доводи апелянтів, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки клопотання слідчого по суті вирішено правильно.
Слідчий суддя, що розглянув клопотання не допустив порушень територіальної підсудності, оскільки в силу ч.1 ст.184 КПК України, клопотання було подано до Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області, в межах територіальної юрисдикції якого розташовано слідче управління ГУМВС України в Донецькій області та здійснюється досудове розслідування. Це підтверджується як самим клопотанням, так і витягом із кримінального провадження №12014050000000474.
Не ґрунтуються на законі й доводи апелянтів, щодо неможливості вирішувати питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у разі, якщо підозрювану особу до цього не було затримано.
Доводи про невручення ОСОБА_3 копій клопотання слідчого та доданих матеріалів до судового засідання не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції та спростовуються: підписом ОСОБА_3 на останньому аркуші клопотання, який він зробив 16.10.2014р. о 11 годині 50 хвилин (а.с.4); протоколом с/з, згідно якого, судове засідання почалось 16.10.2014р. о 16 годині (а.с.35).
Не знайшли свого підтвердження в апеляційному суді й доводи, щодо через наявність вогнепального поранення, ОСОБА_3 не можна тримати під вартою, оскільки як слідчому судді, так і апеляційному суду не надано відповідних медичних документів. За таких обставин, недоцільним є з’ясування судом правомірності отримання медичної довідки, що є у справі.
Факт того, що ОСОБА_3 є інвалідом 2 групи також не був належним чином підтверджений в суді апеляційної інстанції, оскільки з пенсійного посвідчення наданого захисниками вбачається, що на час розгляду справи слідчим суддею його дія закінчилась.
Не викликає сумнівів й обґрунтованість не визначення слідчим суддею розміру застави, оскільки з підозри, про яку повідомлено ОСОБА_3, вбачається вчинення ним злочину із погрозою застосування насильства.
Що стосується матеріалів, які характеризують особу підозрюваного, то з них вбачається, що в с.м.т. ОСОБА_6 ОСОБА_3 проживає з сином без реєстрації, скарг на нього не надходило (а.с.48). За останнім місцем роботи, де працював з 10 липня 2014 року по 22 серпня 2014 року на посаді заступника голови райдержадміністрації охарактеризував себе з позитивної сторони (а.с.52).
При цьому апеляційний суд не бере до уваги позитивну характеристику з ПП «Скіф» підписану директором підприємства ОСОБА_7 (а.с.47), оскільки достовірність викладеної в ній інформації спростовується матеріалами справи.
Так в зазначеній характеристиці зазначено, що ОСОБА_3 працював юрисконсультом в ЧП «Скіф» з 01 серпня 2007 року по 31 липня 2014 року. Проте, така інформація суперечить довідці голови Великоновосілківської райдержадміністрації (а.с.52), згідно якої з 10 липня 2014 року він працював на посаді заступника голови райдержадміністрації. Крім того, як вбачається з постанови Іллічівського районного суду міста Маріуполя від 03 серпня 2014 року (а.с.21), ОСОБА_3 з грудня 2009 року по 3 серпня 2011 року перебував під вартою, тобто не міг працювати в ПП «Скіф».
Наведені дані про особу підозрюваного не мають вирішального значення при розгляді питання про застосування запобіжного заходу і оцінюються у сукупності з іншими обставинами передбаченими ст.178 КПК України, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для визнання висновків слідчого судді такими, що суперечать фактичним обставинам та не відповідають особі підозрюваного.
Керуючись ст.ст.419, 422 КПК України, апеляційний суд,-
У Х В А Л И В :
Апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_3 та захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 16 жовтня 2014 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному проваджені №12014050000000474 – залишити без змін.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: