Справа №2-290/2008

РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ    УКРАЇНИ

04 вересня 2008 року     смт. Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючої Іщенко І.М. при секретарі Строценко Т.А. у попередньому судовому засіданні розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Петриківської державної нотаріальної контори "Про виділення (визначення) частки майна із загальної сумісної власності і визнання права власності на цю частку у порядку спадкування за законом, суд-

ВСТАНОВИВ:

До Петриківського районного суду звернулася гр. ОСОБА_1 до Петриківської державної нотаріальної контори "Про виділення (визначення) частки майна із загальної сумісної власності і визнання права власності на цю частку у порядку спадкування за законом".

У обґрунтування своїх вимог позивач пояснила, що вона знаходилася у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 22 липня 1959 року. 08 вересня 2007 року ОСОБА_2 помер, після його смерті відкрилася спадщина у вигляді частки домоволодіння по вул. Леніна, 42, с Лобойківка, Петриківського району, яке належало на праві спільної сумісної власності їй та її померлому чоловіку - ОСОБА_2 Свідоцтво про право власності на вищезазначене домоволодіння було видано 13 вересня 2002 року Лобойківською сільською радою. Після смерті чоловіка спадкоємцем першої черги частки домоволодіння є вона, позивачка у справі, вона у встановлений законом строк прийняла спадщину та звернулася до Петриківської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, але у видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріусом їй було відмовлено в зв'язку з тим, що не визначена частка, яка належала померлому чоловіку у праві спільній сумісній власності. Вважає, що її чоловіку належала 1/2 частки домоволодіння, так як ніякої домовленості щодо визначення часток між нею та чоловіком не було, тому просить суд визначити спадкову частку, яка належала її чоловіку, у спільній сумісній власності, у розмірі 1/2 частки домоволодіння.

До попереднього розгляду справи Державна нотаріальна контора Петриківського району надала суду заяву, в якій зазначила, що проти позову

ОСОБА_1 не заперечують та просять слухати справу за їх відсутності та винести рішення на розсуд суду.

Позивач не заперечує проти ухвалення рішення при попередньому розгляді справи.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухваляється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно ст. 174 ч.4 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Зі згоди сторін суд ухвалює рішення при попередньому розгляді справи.

Судом були досліджені такі докази, надані позивачем на підтвердження позову: повідомлення Петриківської державної нотаріальної контори, копія свідоцтва про право власності на житло, копія свідоцтва про реєстрацію шлюбу, витяг із спадкового реєстру, свідоцтво про смерть, постанова нотаріуса про відмову і вчиненні нотаріальної дії.

Вивчивши матеріали цивільної справи , суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судом були встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до Закону України «про приватизацію державного житлового фонду» позивачкою та її померлим чоловіком ОСОБА_2Д.( свідоцтво про право власності на житло а.с.8) було приватизоване домоволодіння по вул. Леніна, 42 с Лобойківка, Петриківського району, про що 13 вересня 2002 року Лобойківською селищною радою було видано свідоцтво про право власності на житло, згідно з яким позивачка та її померлий чоловік були визнані власниками нерухомого майна -домоволодіння по вул. Леніна, 42 с Лобойківка, Петриківського району, в свідоцтві про право власності на житло зазначено, що житловий будинок належить позивачці та її чоловіку ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності.

08 вересня 2007 року помер чоловік позивачки ОСОБА_2Д.(свідоцтво про смерть а.с. 9) і після його смерті відкрилася спадщина у вигляді частки домоволодіння, в якому позивачка проживала на час смерті чоловіка, і де залишилася проживати після його смерті.

Постановою нотаріуса Петриківської державної нотаріальної контори від 15 липня 2008 року позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого чоловіка в зв'язку з тим, що не визначена частка у спільній сумісній власності на житловий будинок, який належав померлому ОСОБА_2 (а.с. 10- постанова нотаріуса).

Відповідно до витягу з реєстру права власності на нерухоме майно, виданого Обласним комунальним підприємством «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» право власності на вищезазначений житловий будинок у реєстрі прав власності на нерухоме майно зареєстровано за позивачкою та померлим ОСОБА_2, як приватна спільна сумісна власність без визначення часток співвласників, хоча будь яким договором правовий режим сумісної власності сторонами не визначався (а.с.5,6 витяг з реєстру із спадкового реєстру).

Відповідно до ст. 355 майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

При видачі Лобойківською селищною радою свідоцтва про право власності на житло було визначено, що житловий будинок передавався позивачці та її чоловіку у спільну сумісну власність.

Відповідно до ст. 8 п.2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19 червня 1992 року (з наступними змінами) встановлювалося, що передача займаних будинків (квартир) в порядку приватизації здійснюється в спільну сумісну або спільну часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають в даному будинку.

Приватизував житловий будинок, кожен із них набув рівну з іншим частку житлового будинку у власність, тобто 1/2 частку в праві спільної власності.

Відповідно до ст. 370 ч.2 ЦК України в разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними.

Як було встановлено, між позивачкою та її померлим чоловіком не було домовленості щодо розміру часток у праві спільної сумісної власності, тому суд вважає, що померлому ОСОБА_2, одному із двох співвласників житлового будинку, належав на праві приватної власності 1/2 частка житлового будинку по вул. Леніна, 42 с Лобойківка, Петриківського району.

Таким чином, визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, і тому суд вважає, що позов ОСОБА_1 про визначення частки спадкодавця у спільному сумісному майні та визнання за позивачем право приватної власності на визначену частку успадкованого майна підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного і керуючись ст.ст. 355, 356, 357 ЦК України, та ст. 10,11,209, 212,214, 215,130,174 ЦПК України,, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Петриківської державної нотаріальної контори "Про виділення (визначення) частки майна із загальної сумісної власності і визнання права власності на цю частку у порядку спадкування за законом задовольнити.

Визначити частку померлого 08 вересня 2007 року ОСОБА_2 у спільному майні в розмірі 1/2 частки у праві спільної сумісної власності на домоволодіння по вул. Леніна, 42 с Лобойківка, Петриківського району, Дніпропетровської області.

Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на визначену Уг частку успадкованого майна по вул. Леніна, 42, с. Лобойквка, Петриківського району, Дніпропетровської області.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження та подачі протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції чи в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.