ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"27" липня 2006 р. | Справа № 34/105-06-3274А |
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого Пироговського В.Т.,
суддів Картере В.І., Жекова В.І.,
секретар судового засідання Буравльова О.М.,
за участю представників сторін у судовому засіданні 18.07.2006р.:
від позивача Колісниченко І.С.,
від відповідача Неплій І.А.,
за участю представників сторін у судовому засіданні 27.07.2006р.:
від позивача Колісниченко І.С.,
від відповідача Неплій І.А., Стариш І.В.
розглянула апеляційну скаргу
ТОВ „Сплав”
на постанову господарського суду Одеської області
від 29.05.2006р.
у справі № 34/105-06-3274А
за позовом ТОВ „Сплав”
до ДПІ у Біляївському районі Одеської області
про скасування податкових повідомлень-рішень.
Розгляд справи згідно із приписами п.6 Розділу VІІ та п.п.1 п.1 ст.17 КАС України здійснено в порядку, встановленому цим Кодексом.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 23.06.2006р., яка надіслана сторонам 27.06.2006р., на підставі затвердженого головою суду графіку заміщення суддів на період щорічних відпусток в 2006 році суддею Туренко В.Б. відкрито апеляційне провадження по даній справі за апеляційною скаргою ТОВ „Сплав”.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 03.07.2006р., яка надіслана сторонам 05.07.2006р., розгляд апеляційної скарги призначено на 18.07.2006р., тобто сторони повідомлені про час і місце засідання суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Відповідно до вимог ст.150 КАС України в засіданні суду від 18.07.2006р. оголошено перерву до 27.07.2006р.
Згідно із приписами ст.160 КАС України у судовому засіданні від 27.07.2006р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
ТОВ „Сплав” звернулось в господарського суду Одеської області із доповненою позовною заявою про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Біляївському районі Одеської області від 20.01.2006р. № 0000102301/0, № 01012301/0.
Постановою господарського суду Одеської області від 29.05.2006р. (суддя Фаєр Ю.Г.) відмовлено ТОВ „Сплав” у задоволенні адміністративного позову.
Судове рішення з посиланням на п.6.2 ст.6, п.п.7.7.5,7.7.7,7.7.9 п.7.7 ст.7 Закону України „Про ПДВ”, та положення Інструкції про порядок заповнення ВМД, затвердженої Наказом ДПС, вмотивоване тим, що оскаржені податкові повідомлення-рішення, якими зменшено суми бюджетного відшкодування ПДВ та донараховано податкове зобов’язання за ставкою 20%, прийняті із дотриманням чинного законодавства України.
Не погоджуючись із рішенням суду, ТОВ „Сплав” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального права. Так, скаржник вказує, що місцевим господарським судом не враховано передбачене ст.1024 ЦК України право комісіонера на відшкодування витрат, понесених у зв’язку з виконанням свої обов’язків за договором комісії. До зазначених витрат, на думку позивача, відносяться в даному випадку витрати на оплату митних платежів під час перетину митного кордону України. До того ж, ТОВ „Сплав” вважає, що здійснена ним сплата податків та зборів при експорті товарів не є об’єктом оподаткування згідно п.п.3.2.6 п.3.2 ст.3 Закону України „Про ПДВ” як операція з оплати вартості державних платних послуг, яка надається юридичній особі та носить обов’язковий характер. Представник скаржника в засіданні апеляційного господарського суду також визнав факт помилково відображення коштів, отриманих від комітента в рахунок компенсації витрат комісіонера по сплаті митних платежів, в деклараціях з ПДВ та оподаткування їх за нульовою ставкою цього податку, додаючи при цьому, що помилка виправлена підприємством самостійно ще до проведення перевірки органом ДПС та вартість спірних операцій взагалі виключено із податкової звітності.
У запереченнях на апеляційну скаргу ДПІ у Біляївському районі Одеської області просить відмовити скаржнику в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржувану постанову залишити без змін.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила:
ДПІ у Біляївському районі Одеської області проведена планова комплексна документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ „Сплав” за період з 01.04.2004р. по 30.09.2005р., за результатами якої складено акт від 20.01.2006р. № 9/23/13903152.
Зазначеним актом встановлені порушення п.4.1 ст.4, п.6.2 ст.6 Закону України „Про податок на додану вартість”, в результаті чого занижено ПДВ за 2004 рік на суму 7246,4 грн. (ІІ квартал –689 грн., ІІІ квартал –6557,4 грн.), за 2005 рік на суму 3659 грн. (квітень –253,8 грн., травень 925,2 грн., вересень –2480 грн.), зменшено від’ємне значення чистої суми податкових зобов’язань по ПДВ за ІV квартал 2004 рік на суму 1915,4 грн. та за І квартал 2005 року на суму 1945 грн., а саме ТОВ „Сплав” застосовано нульову ставку ПДВ до операцій з компенсації вартості митних зборів за ВМД, оформленими внаслідок експортування товарів за межі митного кордону України згідно договорів комісії.
На підставі акту перевірки за вищеназвані порушення, згідно із п.п. „б” п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4, відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ ДПІ у Біляївському районі Одеської області оформлено податкові повідомлення-рішення від 20.01.2006р. № 0000102301/0, яким визначено податкове зобов’язання з ПДВ у загальній сумі 18 288 грн., у т.ч. 10 905,4 грн. основного платежу та 7382,9 грн. штрафних (фінансових) санкцій, та від тієї ж дати № 01012301/0, яким зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ на загальну суму 3860,4 грн.
Вважаючи, що податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм чинного законодавства, ТОВ „Сплав” звернулось в господарського суду першої інстанції із доповненим позовом про їх скасування, в задоволенні якого відмовлено з мотивів, викладених в описовій частині постанови.
Перевіривши правильність застосування господарським судом Одеської області норм матеріального та процесуального права, всебічність дослідження наявних в матеріалах справи документів, судова колегія не погоджується із висновком місцевого господарського суду та зазначає наступне:
ТОВ „Сплав” в червні, серпні –грудні 2004р., січні –травні, вересні 2005р. здійснювало операції з експортування товарів за межі митного кордону України як комісіонер за договорами комісії, дослідженими ДПІ в ході перевірки.
За змістом цих угод ТОВ „Сплав” (Комісіонер) зобов’язався за дорученням Комітентів за винагороду реалізувати на експорт в їхніх інтересах та за їхній рахунок сільськогосподарську продукцію (Товар). Комітенти доручають Комісіонеру здійснити оформлення всіх документів, необхідних для відправки Товару за межі митної території України, та виконати всі пов’язані з цим формальності. При цьому, також здійснювати необхідні платежі (оплата мита, митних зборів, тощо), а Комітенти взяли на себе зобов’язання негайно відшкодувати Комісіонеру всі понесені ним витрати.
За виконання доручень Комітентами відшкодовано Комісіонеру витрати по вантажним митним деклараціям на загальну суму 72 650,15 грн. без ПДВ згідно актів виконаних робіт, підписаними Комісіонером та Комітентами, в яких відображено суми комісійної винагороди з урахуванням ПДВ за ставкою 20% та розміри компенсацій зі сплати митних зборів без нарахування ПДВ (перелік ВМД, за якими експортувались Товари, та актів виконаних робіт наведено в Додатку № 3 до акту перевірки).
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ „Сплав” подавало до ДПІ у Біляївському районі м. Одеси податкові декларації з ПДВ, де нараховувало податкове зобов’язання за ставкою 20% від сум отриманої від Комітентів комісійної винагороди та оподатковувало за нульовою ставкою ПДВ компенсації вартості митних зборів.
В подальшому, позивач подав уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з ПДВ, в яких виправив помилково задекларовані показники в частині оподаткування за нульовою ставкою вартості компенсацій по сплаті митних платежів, взагалі виключивши ці суми з податкових декларацій з ПДВ.
Судова колегія відзначає, що коригування податкового зобов’язання здійснювалось товариством до 20.01.2006р., тобто до оформлення відповідачем акту перевірки № 9/23/13903152 та повідомлень-рішень № 0000102301/0, № 01012301/0. Представник органу ДПС проти наведеної обставини не заперечує. Відтак, позивач скористався наданим йому Законом України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” правом на подання уточнюючого розрахунку та відмовився від усіх правових наслідків, які випливають із застосування нульової ставки ПДВ до вартості сплачених митних зборів та платежів.
Згідно із приписами ст.1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Відповідно вимог до ст.1024 названого кодексу комісіонер має право на відшкодування витрат, зроблених ним у зв’язку з виконанням своїх обов’язків за договором комісії, зокрема у випадку, якщо він або субкомісіонер вжив усіх заходів щодо вчинення правочину, але не міг його вчинити за обставин, які від нього не залежали.
Пунктом 6.1 ст.6 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (із змінами) визначено, що об’єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.
В п.3.1 ст.3 вказаного Закону України встановлено операції, що є об’єктом оподаткування ПДВ.
До них відносяться операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оренди (лізингу) та операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця;. ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту; вивезення товарів у митному режимі експорту або реекспорту, поставки транспортних послуг по перевезенню пасажирів, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу за межами державного кордону України.
Проаналізувавши положення спеціального нормативно-правового акту з питань оподаткування ПДВ в аспекті спірних правовідносин, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що операції з компенсації вартості сплачених на виконання договору комісії митних платежів не є об’єктом оподаткування в розумінні цього Закону України.
Крім того, податок на додану вартість не включається до складу самих митних зборів та платежів, оскільки відповідне включення суперечить основам фіскальної політики української держави та визначенню „податку”, наведеному в ст.2 Закону України „Про систему оподаткування”.
Отже, вимоги позивача про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Біляївському районі Одеської області від 20.01.2006р. № 0000102301/0, № 01012301/0 ґрунтуються на нормах чинного законодавства і підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог п.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищенаведені обставини, судова колегія вважає, що контролюючим органом не доведено правильність та законність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень щодо зменшення позивачу бюджетного відшкодування ПДВ та донарахування податкового зобов’язання по цьому податку за ставкою 20% від вартості компенсацій по оплаті митних платежів, отримання якої передбачено договорами комісії та цивільним законодавством.
З огляду на викладене, оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню як постановлене з порушенням норм матеріального права, а позовні вимоги – задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 150, 160, 162, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів
Постановила:
Постанову господарського суду Одеської області від 29.05.2006р. зі справи № 34/105-06-3274А скасувати.
Позовні вимоги ТОВ „Сплав” задовольнити.
Податкові повідомлення-рішення ДПІ у Біляївському районі Одеської області від 20.01.2006р. № 0000102301/0, № 01012301/0 скасувати.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ „Сплав” витрати по сплаті судового збору в сумі 5,1 грн., у т.ч. за перегляд судового рішення в апеляційному порядку.
Постанова в порядку ст.254 КАС України набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя-доповідач | В.Т. Пироговський |
Судді | В.І. Картере |
В.І. Жеков |