Справа № 22ц –2353/ 2009                           Головуючий у 1-й інстанції–Бараненко С.М.

                                                      Доповідач –Скрипка А.А.

У Х В А Л А

   і м е н е м    У к р а ї н и

 24 листопада 2009  року                                                                             м. Чернігів

    АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ  у складі:                                                              

                      Головуючого - судді             ЛИТВИНЕНКО І.В.

                      Суддів                            СКРИПКИ  А.А.,  ЄВСТАФІЇВА О.К.

                      при секретарі                           Штупун О.М.    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові  апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Новгород-Сіверського районного управління юстиції Чернігівської області на ухвалу судді  Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 25 вересня 2009 року про відмову у відкритті провадження у справі за поданням державного виконавця відділу державної виконавчої служби Новгород-Сіверського районного управління юстиції  Чернігівської області про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання ним  своїх зобов’язань ,-

                                                В  С  Т  А  Н  О  В  И  В :    

         У вересні 2009 року  державний виконавець відділу державної виконавчої служби  Новгород - Сіверського районного управління юстиції Чернігівської області  звернувся  в суд з поданням, в якому просив суд в порядку статтей 217, 373 ЦПК України постановити ухвалу про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржнику  ОСОБА_1 до виконання ним своїх зобов'язань. Подання обґрунтовується тим, що на виконанні у відділі мається виконавчий лист Новгород – Сіверського  районного суду Чернігівської області  від 17 вересня 2001 року  № 2 - 641  про стягнення з ОСОБА_1  аліментів на користь ОСОБА_2.  Станом на 01 вересня 2009 року  у  ОСОБА_1  перед ОСОБА_2.  наявна заборгованість за аліментами за вказаним  виконавчим листом в розмірі 6031 грн. 24 коп., яка  утворилася внаслідок ухилення боржника від сплати аліментів . Таким чином , як вказує державний виконавець, до виконання ОСОБА_1  вищевказаних зобов'язань, в силу статті  6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України" його право виїзду за межі України повинно бути обмеженим ( а. с. 1-3).

      Оскаржуваною ухвалою судді Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області  від 25 вересня 2009 року відмовлено  у відкритті провадження  у справі за поданням державного виконавця  відділу державної виконавчої служби  Новгород-Сіверського районного управління юстиції  Чернігівської області про встановлення  тимчасового обмеження  у праві виїзду  за межі України  ОСОБА_1  до виконання ним  своїх зобов'язань , у зв'язку з тим, що як зазначено в оскаржуваній ухвалі,  заява не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства ( а. с. 6).  

        В апеляційній скарзі відділ державної виконавчої служби Новгород - Сіверського  районного управління  юстиції Чернігівської області просить скасувати  вказану   ухвалу та передати питання на новий розгляд  до суду першої інстанції , посилаючись при цьому на порушення судом вимог процесуального закону. Апелянт вважає , що подання необхідно розглядати в порядку , передбаченому  положеннями  статті 373 ЦПК України , оскільки  має вирішуватись  питання , що виникло у зв'язку  з виконанням рішення суду у цивільній справі.  

        Вислухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи , перевіривши  доводи апеляційної скарги,  апеляційний суд  приходить до висновку , що апеляційна скарга  підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

        Постановляючи оскаржувану ухвалу, суддя виходив з того, що у поданні не йдеться ні про відстрочку, ні про розстрочку, ні про зміну способу чи порядку виконання рішення суду, що з матеріалів справи вбачається наявність спору між ОСОБА_1 та суб'єктом владних повноважень з приводу реалізації наданих  суб’єкту владних повноважень законом функцій, розгляд якого проводиться за правилами адміністративного судочинства. Тому суддя дійшов висновку, що дане подання не підлягає розглядові у порядку цивільного судочинства. З цим висновком погоджується апеляційний суд, але не в повній мірі.

         Так, пунктом 8 статті  19 Закону України "Про Державну прикордонну службу" встановлено, що на Державну прикордонну службу відповідно до визначених законом завдань, серед іншого, покладається запобігання та недопущення виїзду з України осіб, яких згідно з законодавством тимчасово обмежено у праві виїзду з України, в тому числі і за дорученням правоохоронних органів. За змістом п. 4 , ч. 1 статті  20 вказаного  Закону, саме на органи Державної прикордонної служби покладено завдання не пропускати через державний кордон України осіб, яким за мотивованим рішенням суду та правоохоронних органів не дозволяється виїзд з України або яким тимчасово обмежено право виїзду з України.

        Аналізуючи  вищенаведені правові норми  та положення  статтей  217, 373 ЦПК України , апеляційний суд  приходить до висновку про те, що встановлення боржникові тимчасового обмеження у виїзді за кордон до виконання ним боргових зобов'язань за судовим рішенням не є тим процесуальним питанням, що вирішується в порядку, передбаченому Розділом VІ ЦПК України. Жодна інша норма ЦПК України також не передбачає ні права, ні обов'язку суду розглядати подання державного виконавця про встановлення боржникові тимчасового обмеження у виїзді за кордон до виконання ним боргових зобов'язань.

        Таким чином, оскаржувана ухвала в частині відмови у відкритті провадження у справі з тих мотивів, що подання про встановлення боржнику тимчасового обмеження у виїзді за кордон до виконання ним боргових зобов'язань за судовими рішеннями не підлягають розглядові у порядку цивільного судочинства, є вірною. Але посилання у цій ухвалі на те, що між ОСОБА_1 та суб'єктом владних повноважень наявний спір з приводу реалізації  суб’єктом владних повноважень  наданих йому законом функцій, розгляд якого проводиться за правилами адміністративного судочинства, є  невірним .

         Враховуючи вищенаведене , оскаржувана ухвала судді суду першої інстанції підлягає зміні шляхом виключення з її мотивувальної частини вищевказаного посилання.

         Керуючись статтями : 209, 218, 303, 304, 307; ч.1, п. 2 статті  312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд ,-

                                                        У Х В А Л И В  :

     Апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Новгород-Сіверського районного управління юстиції Чернігівської області  відхилити.

           Ухвалу судді  Новгород - Сіверського районного суду Чернігівської області від 25 вересня 2009 року змінити шляхом виключення з її мотивувальної частини  посилання про наявність між державним виконавцем  відділу державної виконавчої служби  Новгород - Сіверського районного  управління юстиції Чернігівської області та ОСОБА_1  спору з приводу  реалізації суб'єктом владних повноважень  наданих йому законом функцій , розгляд якого провадиться за правилами  адміністративного судочинства.

          В іншій частині ухвалу  судді  Новгород - Сіверського районного суду Чернігівської області від 25 вересня 2009 року залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту її  проголошення і  може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

           Головуючий :    

     Судді: