АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
6 жовтня 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого – Міщія О.Я.
Суддів – Ткача З.Є. Сташків Б.І.
при секретарі – Стечишин Л.С.
з участю представника ОСОБА_1. – адвоката ОСОБА_2.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 24 червня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк” в особі Тернопільської філії ТОВ “Укрпромбанк” про стягнення коштів за договорами банківського вкладу, коштів за час прострочення виконання грошового зобов’язання і судових витрат, -
В С Т А Н О В И Л А :
У квітні 2009 року ОСОБА_1. звернувся в суд із вказаним позовом, посилаючись на те, що між ним та відповідачем було укладено три договори банківського вкладу на загальну суму 50 000 грн. під різні відсоткові ставки, однак ТОВ “Укрпромбанк” неналежно виконує умови договорів, відмовляється повернути кошти та нараховані відсотки. Уточнивши позовні вимоги, просив стягнути з ТОВ “Український промисловий банк” в особі Тернопільської філії ТОВ “Укрпромбанк” на його користь внесені кошти за договорами на загальну суму 50 000 грн., 2123 грн. нарахованих відсотків, а також згідно ч.2 ст. 625 ЦК України 550,63 грн. інфляційних втрат і 254 грн. як проценти за прострочення виконання грошового зобов’язання. Просив також стягнути 4500 грн. понесених витрат за надану правову допомогу.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 24 червня 2009 року позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ “Український промисловий банк” на користь ОСОБА_1 10 000 грн. із нарахованими відсотками згідно договору банківського вкладу №1001/0305771003104001 від 19.09.2008 року, 20 000 грн. з нарахованими відсотками згідно договору банківського вкладу №1001/0305321003104001 від 9.12.2008 року та 20 000 грн. згідно договору банківського вкладу №1001/04043442003104001 від 21.04.2008 року, а також 180 грн. понесених судових витрат.
В позові щодо стягнення коштів за час прострочення виконання грошового зобов’язання відмовлено.
Стягнуто з ТОВ “Український промисловий банк” 500 грн. судового збору в користь держави.
В апеляційній скарзі апелянт просить вказане рішення в частині відмови в стягненні сум інфляційних втрат та трьох відсотків річних скасувати, а щодо витрат на правову допомогу змінити, стягнути з ТОВ “Український промисловий банк” в особі Тернопільської філії ТОВ “Укрпромбанк” суму боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних, а також повністю судові витрати, понесені за отриману юридичну допомогу.
Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.
Відмовляючи в позові в частині вимог щодо стягнення з відповідача на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України трьох відсотків річних та інфляційних втрат, суд виходив з того, що Національним банком України введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ТОВ “Укрпромбанк”, а тому немає підстав для нарахування неустойки (штрафу, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).
Однак з таким висновком суду у цій частині погодитись неможливо.
Як встановлено судом, 19 вересня 2008 року між ТОВ “Український промисловий банк” в особі Тернопільської філії ТОВ “Укрпромбанк” та ОСОБА_1. укладено договір банківського вкладу №1001/0305771003104001, за умовами якого банк приймає від вкладника грошові кошти в сумі 10 000 грн. строком на 183 дні під 18,5% річних.
9 грудня 2008 року між ТОВ “Український промисловий банк” в особі Тернопільської філії ТОВ “Укрпромбанк” та ОСОБА_1. укладено договір банківського вкладу №1001/0305321003104001, за умовами якого банк приймає від вкладника грошові кошти в сумі 20 000 грн. строком на 91 день під 24% річних.
21 квітня 2009 року між ТОВ “Український промисловий банк” в особі Тернопільської філії ТОВ “Укрпромбанк” та ОСОБА_1. укладено договір банківського вкладу №1001/04043442003104001, за умовами якого банк приймає від вкладника грошові кошти в сумі 15 000 грн. строком на 390 днів під 17,3% річних. Відповідно до додаткового договору до договору банківського вкладу № 1001/04043442003104001 від 21 квітня 2009 року ОСОБА_1. 19 травня 2008 року за згодою банку збільшив суму вкладу на 5 000 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Згідно ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.
Судом встановлено, що відповідач ТОВ “Український промисловий банк” після закінчення строку договорів не повернув ОСОБА_1. внесені ним депозитні кошти на загальну суму 50 000 грн., а також не повністю виплатив нараховані відсотки.
У зв’язку з цим суд правильно стягнув в користь позивача внесені ним кошти згідно депозитних договорів разом з нарахованими відсотками.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення коштів за порушення грошового зобов’язання, суд керувався ст. 85 ЗУ “Про банки і банківську діяльність”, яка передбачає, що у випадку введення мораторію на задоволення вимог кредиторів банку не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань перед кредиторами та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).
Однак, за змістом ст. 625 ЦК України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, а способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов’язання і у зв’язку з цим не можна ототожнювати зазначені складові грошового зобов’язання із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань у розумінні ст. 85 ЗУ “Про банки і банківську діяльність”.
У зв’язку з наведеним колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача трьох відсотків річних та інфляційних втрат слід скасувати, ухваливши нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1. в цій частині задоволити.
З розрахунків, наданих представником ТОВ “Український промисловий банк” (а.с. 33-38) видно, що відповідач зобов’язаний виплатити ОСОБА_1. 915,98 грн. нарахованих відсотків по депозитному договору від 19.09.2008 року та 1169,63 грн. нарахованих відсотків згідно депозитного договору від 9.12.2008 року. По договору від 21.04.2008 року і додатковому договору від 19.05.2008 року відповідач повернув 3605,26 грн. нарахованих процентів, відмовившись лише виплатити 20 000 грн. суми вкладу.
Отже, за депозитним договором від 19.09.2008 року борг ТОВ “Український промисловий банк” перед ОСОБА_1. становить 10 915,98 грн. (10 000 грн. сума вкладу + 915,98 грн. нарахованих відсотків). Враховуючи, що кількість днів прострочення виплати грошового зобов’язання від дня звернення позивача в банк з вимогою про повернення грошей до дня звернення в суд з позовом становить 77 днів, три проценти річних від суми боргу становить 69,08 грн. (10 915,98 * 3% : 365 * 77). Інфляційні втрати з урахуванням індексу інфляції за квітень і травень 2009 року становлять 152,82 грн. Всього за цим договором за прострочення грошового зобов’язання стягнути з відповідача в користь ОСОБА_1. – 221,9 грн. (69,08 грн. + 152,82 грн.).
За депозитним договором від 9.12.2008 року борг ТОВ “Український промисловий банк” перед ОСОБА_1. становить 21 169,63 грн. (20 000 грн. сума вкладу + 1169,63 грн. нарахованих відсотків). Враховуючи, що кількість днів прострочення виплати грошового зобов’язання від дня звернення позивача в банк з вимогою про повернення грошей до дня звернення в суд з позовом становить 77 днів, три проценти річних від суми боргу становить 133,97 грн. (21 169,63 * 3% : 365 * 77). Інфляційні втрати з урахуванням індексу інфляції за квітень і травень 2009 року становлять 296,37 грн. Всього за цим договором за прострочення грошового зобов’язання стягнути з відповідача в користь ОСОБА_1. – 430,34 грн. (133,97 грн. + 296,37 грн.).
За депозитним договором від 21.04.2008 року і додатковою угодою від 19.05.2008 року борг ТОВ “Український промисловий банк” перед ОСОБА_1. становить 20 000 грн. (сума вкладу). Враховуючи, що кількість днів прострочення виплати грошового зобов’язання від дня звернення позивача в банк з вимогою про повернення грошей до дня звернення в суд з позовом становить 31 день, три проценти річних від суми боргу становить 50,95 грн. (20000 * 3% : 365 * 31). Інфляційні втрати з урахуванням індексу інфляції за травень 2009 року становлять 100 грн. Всього за цим договором за прострочення грошового зобов’язання стягнути з відповідача в користь ОСОБА_1. – 150,95 грн. (50,95 грн. + 100 грн.).
Тому слід стягнути з ТОВ “Український промисловий банк” в користь ОСОБА_1. за вказаними депозитними угодами, крім внесених позивачем коштів з нарахованими відсотками, також за прострочення грошового зобов’язання 803,19 грн. (221,9 грн. + 430,34 грн. + 150,95 грн.).
Що стосується понесених позивачем витрат за отриману правову допомогу, колегія суддів вважає, що рішення суду у цій частині слід змінити, позов задовольнити частково, стягнувши з ТОВ “Український промисловий банк” в користь ОСОБА_1. 2000 грн. зазначених витрат. При цьому необхідно врахувати складність справи, кількість та тривалість судових засідань, суму присуджених виплат, їх характер, розмір фактичної оплати за роботу адвоката, яка складає 4500 грн.
Враховуючи, що у користь позивача підлягає стягненню також 30 грн. понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, загальна сума стягнення за понесені судові витрати становить 2030 грн.
Оскільки загальна сума стягнення з ТОВ “Український промисловий банк” в користь позивача становить 52 888,8 грн., підлягає зміні також рішення суду в частині стягнення судового збору в дохід держави з 500 грн. до 528,88 грн.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1. задовольнити частково.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 24 червня 2009 року в частині відмови у задоволенні позову щодо стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов’язання – скасувати, а щодо стягнення судових витрат та судового збору в дохід держави – змінити.
Ухвалити нове рішення, яким позов у цих частинах задоволити частково.
Стягнути з ТОВ “Український промисловий банк” в користь ОСОБА_1 інфляційні втрати та три відсотки річних за прострочення виконання грошового зобов’язання за договором банківського вкладу №1001/0305771003104001 від 19.09.2008 року – 221,9 грн., за договором банківського вкладу №1001/0305321003104001 від 9.12.2008 року – 430,34 грн. та за договором банківського вкладу №1001/04043442003104001 від 21.04.2008 року – 150,95 грн., а всього за цими угодами 803,19 грн.
Стягнути з ТОВ “Український промисловий банк” в користь ОСОБА_1. 2030 грн. понесених судових витрат.
Стягнути з ТОВ “Український промисловий банк” в дохід держави 528,88 грн. судового збору.
В решті рішення Тернопільського міськрайонного суду від 24 червня 2009 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: підпис
Судді: підписи
З оригіналом вірно
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області О.Я. Міщій