АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого – Міщія О.Я.
Суддів – Ткач О.І., Гірського Б.О.
при секретарі – Жовняревич Т.М.
з участю апелянта, її представника ОСОБА_1., представника Зарубинецької сільської ради Шморгай Я.Я., представника ОСОБА_2. – ОСОБА_3.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Збаразького районного суду від 6 липня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_4. до Зарубинецької сільської ради Збаразького району Тернопільської області, ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення сільської ради, визнання права користування земельною ділянкою та усунення перешкод в користуванні землею, -
ВСТАНОВИЛА:
В липні 2008 року ОСОБА_4. звернулась в суд із вказаним позовом, посилаючись на те, що рішенням сесії Зарубинецької сільської ради Збаразького району Тернопільської області від 20 березня 2008 року №197 ОСОБА_2. незаконно виділено земельну ділянку площею 0,23 га, розташовану в АДРЕСА_1.
Позивачка пояснила, що частина даної земельної ділянки розміром 0,16 га, належала ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
З цього часу вона відкрито та безперервно користується даною земельною ділянкою, а тому згідно ст.119 ЗК України набула на неї право.
Рішенням Збаразького районного суду від 6 липня 2009 року ОСОБА_4 в позові до Зарубинецької сільської ради Збаразького району Тернопільської області, ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення сесії Зарубинецької сільської ради Збаразького району Тернопільської області №197 від 20.03.2008 року про виділення земельної ділянки площею 0,23 га, яка розташована по АДРЕСА_1 ОСОБА_2, визнання права за нею на дану земельну ділянку та усунення перешкод в користуванні землею відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4. просить вказане рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Апелянт зазначила, що в резолютивній частині наданої їй копії рішення вказано два протилежні висновки суду про задоволення позову та про відмову у задоволенні позову, в матеріалах справи немає даних про розгляд її клопотання про розгляд справи без фіксації судового процесу технічними засобами, їй не було надано можливості ознайомитись з протоколом судового засідання.
Апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що спірна земельна ділянка позивачці у встановленому законом порядку не надавалась і вона не набула право на спірну земельну ділянку.
З таким висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам закону, ґрунтується на зібраних матеріалах справи.
Як встановлено судом, рішенням 25 сесії Зарубинецької сільської ради Збаразького району Тернопільської області №197 від 20.03.2008 року ОСОБА_2 надано земельну ділянку площею 0,23 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку.
Позивачка претендує на частину із наданої ОСОБА_2. землі площею 0,16 га.
З матеріалів справи вбачається, що спірна земельна ділянка рахувалась за тіткою позивачки ОСОБА_5., яка померла в 1976 році.
На час смерті, ОСОБА_5. проживала разом із позивачкою в будинку 1963 року забудови, продовжуючи користуватись спірною землею, на якій раніше розміщувався її старий будинок 1918 року забудови по АДРЕСА_1. Цей будинок, як пояснила позивачка, ще у 1962 році розвалився від старості.
Спірна земельна ділянка по АДРЕСА_1 рахувалась у сільській раді як землі запасу.
Як пояснив в суді представник сільської ради позивачка не зверталась про надання їй в користування спірної земельної ділянки. Цього також не заперечувала в судовому засіданні ОСОБА_4.
Відповідно до ч.1 ст. 119 ЗК України громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування. Розмір цієї земельної ділянки встановлюється у межах норм, визначених цим Кодексом.
Суд правильно відмовив у задоволенні позову ОСОБА_4., оскільки норма ст.119 ЗК України щодо набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю може застосовуватись з 1 січня 2017 року відповідно до п. 1 розділу ІХ “Прикінцеві положення “ ЗК України.
Відповідно до ч.3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
В матеріалах справи (а.с. 76-77) наявний оригінал оскаржуваного рішення Збаразького районного суду від 6 липня 2009 року, з якого вбачається, що в задоволенні позову ОСОБА_4. відмовлено.
Допущення технічної описки в процесі виготовлення копії рішення не є причиною для його скасування.
Статтею 311 ЦПК України передбачений виключний перелік підстав для скасування рішення суду і передачі справи на новий розгляд, однак апелянтом таких підстав не наведено.
Відповідно до ч.2 ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
При таких обставинах підстав для скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
У х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити .
Р ішення Збаразького районного суду від 6 липня 2009 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: підпис
Судді: підписи
З оригіналом вірно
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області О.Я. Міщій