Справа № 2-7501/09

 Р І Ш Е Н Н Я

 Іменем   України

24 листопада 2009 року        Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого            Дзюбича В.Л.,

з участю секретаря  Франчук Л.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-  

                                   в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу з відповідачем ОСОБА_2, посилаючись на те, що більше шести останніх років сторони проживають окремо, не ведуть спільного господарства та не підтримують подружніх відносин. Позивач не бажає докладати зусиль для збереження сім’ї. Подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, а тому ОСОБА_1 просить шлюб розірвати з вищевикладених причин.  

Позивач в судовому засіданні позов підтримала, посилаючись на мотиви, викладені у позовній заяві, просить його задовольнити в повному обсязі та вважає недоцільним надання строку для примирення.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, однак направив на адресу суду письмову заяву, в якій вказав, що позовні вимоги визнає у повному обсязі та просить слухати справу у його відсутності.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, заслухавши пояснення позивача, суд встановив наступні обставини справи.

Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 19.05.1989 року, про що свідчить свідоцтво про укладення шлюбу, серії 1-ИД № 429059, яке 19.05.1989 року видане відділом ЗАГС Тернопільського міськвиконкому, актовий запис № 537.

Від даного шлюбу у сторін народилося двоє дочок: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить свідоцтво про народження, серії 1-ИД № 282229, 03.07.1996 року повторно видане Підволочиським відділом РАГС, актовий запис № 11 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що стверджується свідоцтвом про народження, серії ІІІ-ИД № 359479, 05.07.1993 року виданим відділом ЗАГС Тернопільської міської адміністрації, актовий запис № 1664.

Судом встановлено, що у сторін різні характери і погляди на життя, вони не підтримують шлюбних відносин, не ведуть спільного господарства та проживають окремо. Між подружжям втрачено почуття любові і взаємоповаги один до одного та погіршилися сімейні стосунки. Їх шлюб носить формальних характер. Подальше спільне життя подружжя та збереження сім’ї, яка фактично розпалася, неможливе та суперечить інтересам сторін.  

За таких обставинах, суд вважає, що  задоволення позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси сторін, а тому  позов слід задовольнити, шлюб між сторонами слід розірвати, судові витрати покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.110-112 Сімейного Кодексу України, ст.ст.10, 60,  212, 213, 215, 294 Цивільно-процесуального кодексу України, суд,-  

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 19 травня 1989 року відділом ЗАЦС Тернопільського міськвиконкому, актовий запис № 537.

 При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦСу стягнути з позивача –   ОСОБА_1 держмито в доход держави в розмірі одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян, відповідача ОСОБА_2 від сплати держмита - звільнити.  

 Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

Заява про апеляційне оскарження або апеляційна скарга може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга – протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд.

Головуючий                                                                                               В.Л.Дзюбич