У К Р А Ї Н А  

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  

м. ПОЛТАВИ

                                                                                                                                                       Справа № 2-8922/09  

Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

27 листопада 2009 року Октябрський районний суд м. Полтави м. Полтави у складі:

головуючого судді                                             Савченка А.Г.  

при секретарі                                                     Шестопал А.О.  

за участю позивачки ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дауда ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:  

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом до відповідача - ОСОБА_3, в якій просить суд розірвати шлюб укладений між ними 4 травня 2001 року.  

В позовній заяві вона зазначила, що 4 травня 2001 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб. 16 жовтня 2001 року від шлюбу у них народився син ОСОБА_4, 25 серпня 2003 року – син ОСОБА_5 та 10 листопада 2004 року – син ОСОБА_6.

В подальшому їх спільне життя з відповідачем не склалося із-за відсутності між ними взаєморозуміння, в зв’язку з чим шлюбні відносини між ними фактично припинились, що і послужило підставою для звернення її до суду з цим позовом.

В судовому засіданні суду першої інстанції позивачка позов підтримала з мотивів, викладених в позовній заяві, наполягаючи на його задоволенні в повному обсязі. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, вона зазначила, що на даний час між нею та відповідачем склалися досить напружені стосунки, причиною чого стали постійні сварки.  

Відповідач в судове засідання не зявився подавши до суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі. Він повністю визнав позовні вимоги, не заперечує проти розірвання шлюбу зареєстрованого між ним та позивачкою. Також він зазначив, що спору про поділ майна подружжя між ними немає та вони разом дійшли згоди про місце проживання їх спільних дітей саме з ним.  

Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Між позивачкою та відповідачем було укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про одруження від 4 травня 2001 року (а.с.6).  

Відповідно до ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей.

Підтвердженням того, що у них народилося троє синів: 16 жовтня 2001 року - син ОСОБА_4, 25 серпня 2003 року – син ОСОБА_5 та 10 листопада 2004 року – син ОСОБА_6 є свідоцтва про народження (а.с.8). Судом встановлено, що позивачка і відповідач тривалий час не підтримують сімейно-шлюбні відносини, втратили повагу одне до одного, сумісно не проживають, в зв’язку з чим подальше збереження шлюбу суперечить як інтересам одне одного, так і інтересам їх дітей.

Майновий спір між сторонамивідсутній.

На підставі наведеного суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, оскільки подальше подружнє життя та збереження сім'ї позивачки та відповідача є неможливим.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 105, 110, 112  СК України, ст.ст. 5, 10, 60, 208, 212, 213, 218 ЦПК України, суд, -  

в и р і ш и в:  

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 4 травня 2001 року в Полтавському міському відділі реєстрації актів цивільного стану між ОСОБА_1 та Дауда ОСОБА_2 розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 17 гривень державного мита. ОСОБА_1 ОСОБА_2 від сплати державного мита звільнити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Октябрський районний суд м. Полтави шляхом подачі в десятиденний термін з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.  

Суддя                                                                                      А.Г.Савченко