ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" листопада 2009 р. Справа № 15/1004
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Будішевської Л.О.
суддів: Черпака Ю.К.
Щепанської Г.А.
при секретарі Бугирі Ю.Г. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Можаєв М.О. (довіреність №52 від 26.10.2009р.),
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 (м.Коростишів)
на рішення господарського суду Житомирської області
від "20" серпня 2009 р. у справі № 15/1004 (суддя Кравець С.Г.)
за позовом Приватного підприємства "Саланг" (с.Музичі Київської області)
до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 (м.Коростишів)
про стягнення 100000,00грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Житомирської області від 20.08.2009р. у справі №15/1004 позов Приватного підприємства "Саланг", с.Музичі Київської області до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, м.Коростишів про стягнення 100000,00грн. задоволено.
Стягнуто з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 на користь Приватного підприємства "Саланг" - 100000,00грн. грошових коштів, 1000,00грн. витрат по сплаті державного мита та 312,50грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, СПД ОСОБА_3 звернувся до Житомирського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, зокрема, що судом необгрунтовано не задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, що позбавило останнього можливості захисту своїх прав та інтересів.
В судовому засіданні представник позивача заперечив проти апеляційної скарги, вважає рішення господарського суду Житомирської області законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Крім того, в судовому засіданні представник позивача зазначив, що на день судового засідання позивач не підтримує подану до суду заяву про забезпечення позову №49 від 26.10.2009р., в зв'язку з чим колегія суддів залишає дану заяву без задоволення.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Зважаючи на те, що про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги відповідач був повідомлений належним чином, а також враховуючи положення ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів вважає, що нез'явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального й процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що відсутні підстави для її задоволення з огляду на таке.
Приватне підприємство "Саланг" звернулось до суду з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 про стягнення 100000,00грн. збитків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 14.11.2008р. позивачем факсимільним зв'язком було отримано від відповідача рахунок-фактуру №НОМЕР_1 від 14.11.2008р. на оплату робіт по монтажу, пуску та наладці обладнання в розмірі 377000,00грн.
Позивач, 14.11.2008р., згідно платіжного доручення №536 перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 100000грн., як оплату за монтаж обладнання, згідно рахунку-фактури №НОМЕР_1 від 14.11.2008р.
Однак, відповідачем не було вчинено дій з надання послуг за вказаним рахунком-фактурою.
05.06.2009р. позивачем на адресу відповідача було надіслано лист за №27 від 04.06.2009р. з вимогою про повернення протягом 7-ми календарних днів з дати отримання цього листа на користь ПП "Саланг" перерахованих грошових коштів в сумі 100000,00грн. Факт отримання 10.06.2009р. відповідачем зазначеної вимоги підтверджується повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції.
Проте, відповідач відповіді на вимогу позивача не надіслав, грошових коштів в сумі 100000,00грн., отриманих згідно з платіжним дорученням №536 від 14.11.2008р. позивачу не повернув, що стало підставою для позивача для звернення до суду.
Колегією суддів враховується наступне.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписом ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ч.3 ст.180 ГПК України, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Згідно ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.8 ст.181 ГК України, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
Згідно з ч.1 ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Наявні в матеріалах справи документи свідчать про те, що сторони не досягли згоди щодо істотних умов договору підряду.
Таким чином, враховуючи викладені вище норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку, що між ПП "Саланг" та підприємцем ОСОБА_3 не було укладено договору підряду на виконання робіт по монтажу обладнання, а отже, були відсутні правові підстави для перерахування позивачем грошових коштів відповідачу в розмірі 100000,00грн.
Оскільки відповідачем не надано ні суду першої, ні апеляційної інстанції доказів повернення безпідставно сплачених позивачем грошових коштів в сумі 100000,00грн., господарський суд Житомирської області, проаналізувавши зібрані у справі докази та давши їм належну правову оцінку, правомірно стягнув зазначені грошові кошти з відповідача.
Щодо доводів апеляційної скарги стосовно невідкладення судом розгляду справи, то колегія суддів зазначає, що, як свідчать матеріали справи, відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце судових засідань, однак не реалізував права судового захисту своїх прав та інтересів, а невідкладення судом першої інстанції розгляду справи не призвело до прийняття неправильного рішення, тому вказана обставина не може бути підставою для скасування судового акту.
Крім того, слід зауважити, що відповідач або його представник були відсутні і в засіданні апеляційного господарського суду.
Отже, судовою колегією не встановлено порушень або неправильного застосування норм процесуального чи матеріального права судом першої інстанції, які можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
За наведених обставин, рішення господарського суду Житомирської області від 20.08.2009р. у справі №15/1004 слід залишити без змін як таке, що відповідає вимогам матеріального та процесуального права і обставинам справи, а подану відповідачем апеляційну скаргу з вимогою його скасування – без задоволення.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Житомирської області від 20 серпня 2009 року залишити без змін, а апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, м.Коростишів - без задоволення.
2. Справу №15/1004 повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя Будішевська Л.О.
судді:
Черпак Ю.К.
Щепанська Г.А.
Віддрук. 4прим.
1 - до справи
2,3 - сторонам
4 - в наряд