Справа № 1-138/2009 р.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2009 року смт. Білозерка
Білозерський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого – судді: Кусік І.В.
при секретарі: Богдан І.В.
за участю:
прокурора: Цибульського Р.Б.
потерпілого: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Херсона, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, невійськовозобов`язаного, мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого за вироком Суворовського районного суду м. Херсона від 27.08.2001 року за ст. 140 ч. 2, 141 ч. 3, 42, 43 КК України (ред. 1960 року) до 7 років, 6 місяців позбавлення волі, за постановою Новобугського районного суду Миколаївської області від 31.10.2006 року на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково звільнений на 2 роки, 11 днів;
- за ст. 187 ч. 1 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_230 січня 2009 року перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, близько 17.00 години у с. Дар`ївка Білозерського району Херсонської області біля виправної колонії № 10 скоїв напад на громадянина ОСОБА_1 погрожуючи застосуванням ножа, шляхом приставляння леза ножа до горла, відкрито заволодів майном ОСОБА_1, а саме – грошима в сумі 150 грн. та мобільним телефоном моделі „Нокія” 6233.
В судовому засіданні підсудний вину у скоєному визнав частково, суду пояснив, що він наприкінці січня 2009 року (точної дати не пом`ятає) зустрів на вокзалі в м. Херсоні хлопця, який шукав дороги до Дар`ївської виправної колонії. Він йому запропонував за 20 грн. показати дорогу, так як він знає де ця колонія, бо він колись відбував в ній покарання, хлопець погодився. Вони вдвох сіли в автобус і поїхали до села Дар`ївки. Коли приїхали, зайшли до магазину купити продукти. Спиртні напої він не вживав. Коли прибули до виправної колонії він домовився з працівником колонії (прізвища не знає), щоб цього хлопця пропустили на побачення до його друга, а сам спілкувався із своїм родичем, що відбуває покарання на поселенні – ОСОБА_3, а також спілкувався з ОСОБА_4., що працює в колонії. Коли хлопець повернувся з побачення вони вдвох пішли до магазину попити кави. В цей момент хлопець дістав мобільний телефон, ОСОБА_2 попросив у нього подзвонити, хлопець дав йому телефон, та сказав, що йде знов на побачення, розвернувся і пішов. Він намагався його окликнути, але він побіг від нього в сторону колонії. Ножем хлопцю він не погрожував, і взагалі ніякого ножа у нього не було. Даний телефон ОСОБА_2 продав водію маршрутки в м. Херсоні за 200 грн. Позов потерпілого визнав частково.
Не зважаючи на часткове визнання вини підсудним суд вважає, що в судовому засіданні вина підсудного у скоєному знайшла своє повне підтвердження.
Так згідно показів потерпілого ОСОБА_1 30 січня 2009 року він приїхав у м. Херсон з м. Запоріжжя на залізничний вокзал з метою поїхати до с. Дар`ївка до виправної колонії, до свого однокласника. Коли він розпитував про те, як проїхати до с. Дар`ївка у водія маршрутки до нього підійшов молодий чоловік, як потім з`ясувалося ОСОБА_2 і запропонував показати дорогу, пояснивши, що він знає де в с. Дар`ївка колонія і додав, що у нього там сидить родич. ОСОБА_1 погодився. Коли їхали в автобусі в с. Дар`ївка ОСОБА_1 заплатив за нього за проїзд, бо так домовилися. В с. Дар`ївка вони зайшли до магазину Черніченко купив продукти для передачі, а ОСОБА_2 купив і випив 2 чарки горілки. Потім пішки йшли до колонії. Коли прибули до колонії, то він пішов на побачення, а ОСОБА_2 до свого родича на поселення, після чого зустрілися і так як з передачею була затримка вирішили піти попити кави. Коли йшли від колонії ОСОБА_2 показував йому ножа, вихвалявся і казав, що це „зеківська робота”. Трохи згодом ОСОБА_1 дістав із кишені телефон, бо той задзвонив. В цей момент ОСОБА_2 став у нього ззаду і приставив йому ножа до горла і сказав: „Віддавай телефон!” і схватив за телефон іншою рукою. Коли Черніченко відчув, що ОСОБА_2рукою дістає з задньої кишені його брюк гроші він кинув пакети з харчами, що були у нього в правій руці, вивернувся і побіг до колонії, де зустрів працівників колонії і все розповів.
Згідно показів свідка ОСОБА_4., він працює у Білозерській виправній колонії № 105, раніше працював у Дар`ївській виправній колонії № 10. Ці колонії розташовані неподалік одна від одної, в с. Дар`ївка. 30.01.2009 року приблизно о 14.00 чи 15.00 годині до службового приміщення, де він перебував зайшов молодий чоловік, від якого йшов явний запах спиртного і сказав, що він ОСОБА_2, знає його по колонії № 10 і хоче з ним поговорити. Свідок відмовився, бо той був п`яний. Пізніше, коли ОСОБА_4. стояв на подвір`ї з колегами до них підбіг молодий хлопець (вказав на потерпілого Чернишенко І.В.) і повідомив, що щойно його ограбив хлопець з яким він приїхав, приставивши ножа до горла та забрав мобільний телефон і гроші. По опису свідок зрозумів, що це був ОСОБА_2, про що він повідомив працівників міліції.
Згідно показів свідка ОСОБА_5 він працює у Білозерській виправній колонії № 105 у с. Дар`ївка. 30.01.2009 року він перебував на роботі. Приблизно о 13.00 годині біля кімнати побачень бачив двох молодих людей, один з них – вказав на підсудного ОСОБА_2, а інший – вказав на потерпілого ОСОБА_1Пізніше, приблизно о 17.00 годині він побачив переляканого ОСОБА_1, який прибіг до будівлі адміністрації колонії, звернувся до нього і його колег та повідомив, по дорозі за виправною колонією хлопець з яким він приїхав скоїв на нього напад з ножем, забрав мобільний телефон і гроші.
Згідно показів свідка ОСОБА_6 він відбував покарання у виправній колонії № 105 на поселенні. 30.10.2009 року йому повідомили, що його викликають. Він вийшов, то був ОСОБА_2. Він попросив Кузнєцова купити йому цигарок, той відмовився, сказав, що у нього немає грошей.
Згідно показів свідка ОСОБА_7ОСОБА_2 є її сином. Приблизно на початку лютого 2009 року до неї додому приїхали працівники міліції і повідомили, що її син скоїв злочин. Коли син повернувся додому він пояснив, що якийсь хлопець дав йому мобільний телефон і побіг, не знає як це сталося. Вона йому пояснила, що він повинен сам піти в міліцію.
Покази підсудного про те, що він не приймав алкогольні напої спростовуються показами свідка ОСОБА_8, Покази підсудного про те, що він не відбирав у потерпілого гроші та не приставляв ножа до шиї потерпілого, і взагалі не мав ножа спростовуються показами потерпілого ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_8та ОСОБА_5 Тому до даних показів підсудного ОСОБА_2 суд ставиться критично, і розцінює їх як намагання підсудного уникнути кримінальної відповідальності за тяжкий злочин.
Дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності суд кваліфікує дії підсудного за ст. 187 ч. 1 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій).
При призначенні покарання ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, що раніше був судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, скоїв злочин в стані алкогольного сп`яніння, частково визнав вину.
Позов потерпілого підлягає задоволенню повністю.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 187 ч.1 КК України і призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з ізоляцією засудженого і поміщенням до кримінально-виконавчої установи.
Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту затримання – з 11 лютого 2009 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1550 грн. збитків.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_2 залишити попередню – взяття під варту.
На вирок може бути подана апеляція учасниками процесу на протязі 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Херсонської області через Білозерський районний суд.
Головуючий: /підпис/
/копія вірна/
Суддя:
Ст. секретар:
Вирок набрав законної сили „____”____________200____р.