Справа № 2-334/2009р.  

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И  

20 листопада 2009 року Комінтернівський районний суд міста Харкова  

у складі : головуючого  - судді Богдан М.В.  

при секретарі         - Коваленко Ю.В.  

за участю адвоката – ОСОБА_1  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Харківська обласна філія акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» про поділ майна подружжя,  

В С Т А Н О В И В :  

  ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просила поділити спільну сумісну власність, а саме: визнати за нею право власності на 3/5 частини житлового будинку по вул.. Аскольдівській, 44 в м.Харкові, 3/5 частини земельної ділянки, розташованої по зазначеній адресі та визнати за нею право власності на холодильник LG.  

  В обгрунтування свого позову     ОСОБА_2 зазначила, що з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі з 24.01.1998р.. Від шлюбу з відповідачем вони мають сина – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.  

  За період шлюбу вони разом з чоловіком за сумісні кошти придбали: житловий будинок по вул.. Аскольдівській, 44 в м.Харкові, земельну ділянку площею 0,0332 га, що також знаходиться по вул.. Аскольдівській, 44 в м.Харкові, автомобіль ВАЗ 2104 та холодильник LG.  

  Позивач зазначила, що вказане майно належить їй та чоловіку на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин самостійного заробітку. Також вважає, оскільки з нею залишається проживати їх неповнолітній син, а відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання неповнолітнього сина, тому її доля в житловому будинку повинна бути збільшена до 3/5 частин, а також збільшена її частка земельної ділянки до 3/5 частин, що складає 0,01932 га.  

  Також ОСОБА_2 вказала, що автомобіль, який теж було придбано в період шлюбу, повинен залишитися відповідачу, а холодильник LG повинен бути визнаний її власністю.  

  В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та її представник повністю підтримали позовні вимоги, та пояснили, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було розірвано рішенням Комінтернівського районного суду м.Харкова від 11.06.2008р., яке набрало чинності.  

  Крім того, позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні вказала, що не заперечує проти сплати заборгованості за кредитним договором, у зв*язку з чим зверталась до установи банку, але їй було відмовлено, посилаючись на те, що вона не є стороною за договором кредиту.  

  Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі, та пояснив, що позивач ОСОБА_2 не вказала про те, що крім сумісних коштів, які були потрачені на придбання будинку та земельної ділянки, він вклав свої особисті кошти, які були внесені ним після розірвання шлюбу, а саме: для придбання земельної ділянки він взяв в борг гроші у ОСОБА_5, а потім для погашення боргу взяв гроші – еквівалент 7000 дол. США у своїх батьків. Крім того, для повного розрахунку за будинок та земельну ділянку ним було оформлено договір кредиту з  Харківською обласною філією акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в розмірі еквівалентному 23000 дол. США.  

  На період сумісного проживання ними було виплачена сума кредиту, яка становить еквівалент 5980 дол. США, що становить 1/5 частину від загальної вартості будинку та земельної ділянки. Тому, відповідач вважає, що позивач має право на половину суми – еквівалент 2945 грн., яка була виплачена сумісно, так як частину, що залишилась до сплати, він сплачує самостійно.  

  Представник третьої особи в судовому засіданні заперечувала проти заявлених позовних вимог в частині розподілу житлового будинку та земельної ділянки, які розташовані по вул.. Аскольдівській. 44 в м.Харкові посилаючись на те, що вищезазначене нерухоме майно знаходиться в іпотеці у АКБ «Укрсоцбанк» згідно з іпотечним договором від 11.11.2005р. в забезпечення виконання зобов*язань за договором кредиту від 11.11.2005р.. Згідно довідкової інформації від 22.10.2008р. станом на 22.10.2008р. залишок кредиту склав еквівалент 16944,82 дол. США, погашення чергових траншів по кредиту та відсоткам здійснюється своєчасно та в повному обсязі, кінцевий термін погашення – 10.11.2020 р.. На отримання кредиту та передачу нерухомого майна в іпотеку ОСОБА_2 надавала відповідні згоди. Позивач разом з сином мешкають по вул.. Аскольдівській, 44 в м.Харкові, тому її права в реалізації спільної сумісної власності подружжя на житловий будинок та земельну ділянку на час розгляду справи в суді не порушуються.  

  Також представник третьої особи в судовому засіданні вказала, що згідно іпотечного договору, іпотекодавець зобов*язаний не відчужувати предмет іпотеки без письмової згоди банку, що оформлюється додатковою угодою до іпотечного договору. Крім того, спірний житловий будинок та земельна ділянка знаходяться під забороною на відчуження відповідно до умов іпотечного договору, тому банк не надає згоди ні на переведення боргу на позивача, ні на здійснення розподілу майна.  

  Суд, вислухавши пояснення сторін, представника 3-ї особи, свідків, вивчивши письмові докази по справі, приходить до наступного.  

  Судом встановлено, що  24.01.1998 р. між позивачем ОСОБА_2 ( дівоче прізвище Карягіна)та ОСОБА_3 було укладено шлюб, який зареєстровано у відділі реєстрації актів громадського стану м.Краматорська Донецької області, актовий запис № 30. Від шлюбу сторони мають сина – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 ( актовий запис № 648 від 24.06.1998р.).  

  Рішенням Комінтернівського районного суду м.Харкова від 11.06.2008р. шлюб між сторонами було розірвано.  

  Під час шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_2 придбали будинок № 44 по вул.. Аскольдівській в м.Харкові на ім.*я ОСОБА_3 згідно договору купівлі-продажу від 11.11.2005р. та земельну ділянку площею 0,0322 га, розташовану за вищезазначеною адресою, яка також придбана на ім.*я відповідача згідно договору купівлі-продажу від 11.11.2005р..  

  11.11.2005р. між ОСОБА_3 та АКБ СР «Укрсоцбанк» було укладено договір кредиту, згідно з яким відповідачу були надані грошові кошти в сумі еквівалентній 23000 дол. США.  

  Крім того, у якості забезпечення виконання зобов*язань за вказаним договором кредиту, між ОСОБА_3 та  АКБ СР «Укрсоцбанк» було укладено іпотечний договір від 11.11.2005р., згідно з яким, відповідач передав в іпотеку банку спірний житловий будинок та земельну ділянку по вул.. Аскольдівській, 44 в м.Харкові.  

  Згідно з ч.1 ст. 60 СК України, майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності. Відповідно до ст.. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.  

  Відповідачем надана суду розписка від 09.11.2005р. з якої вбачається, що ОСОБА_3 взяв в боргу у ОСОБА_6 еквівалент 7000 дол. США для придбання будинку.  

  Також, відповідачем була надана розписка від 12.02.2006р. згідно якої ОСОБА_3 взяв в борг у своїх батьків еквівалент 7000 дол. США для повернення боргу ОСОБА_6.  

  Але суд не бере до уваги зазначені розписки, так як відповідачем не доведено, що саме зазначені гроші були витрачені на придбання спірного майна.  

  Суд також критично оцінює показання свідка ОСОБА_7, оскільки вона є рідною матір’ю позивача.  

  Що стосується заперечень відповідача та представника третьої особи - АКБ СР «Укрсоцбанк» про те, що спірне нерухоме майно знаходиться в іпотеці, то вказані заперечення суд також не бере до уваги з наступних підстав.  

Іпотека є видом забезпечення виконання зобов*язань нерухомим майном, що залишається у володінні та користуванні іпотекодавця. Знаходження спірного будинку та земельної ділянки у іпотеці не перешкоджає подружжю, яке є власниками майна визначати свої частки у спірному майні. Власниками будинку та земельної ділянки є сторони у справі.  

  Також, посилання відповідача на те, що він є позичальником кредиту і саме він сплачує кредит за договором не є підставою для відмови в задоволенні позову про поділ майна.  

  Відповідно до ч.1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об*єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки дружини та чоловіка є рівними. Згідно до ч.4 ст. 70 СК України, при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім*ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім*ї.  

  Крім того, як зазначено в Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» при вирішенні спору про поділ майна, що є об*єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд в окремих випадках може відступити від засади рівності часток подружжя, враховуючи обставини, що мають істотне значення для справи, а також інтереси неповнолітніх дітей.  

  Посилання позивачки на те що з нею залишається дитина, суд не може прийняти як підставу для збільшення її долі при розподілі майна.  

  Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню, а саме: за нею необхідно визнати право власності на Ѕ частину спірного будинку та Ѕ частину спірної  земельної ділянки.  

  Що стосується вимог позивача про визнання за нею права власності на холодильник LG, то вказані вимоги підлягають задоволенню,  відповідач проти їх задоволення не заперечував.  

Керуючись ст.ст.10,11,209,212,213-215,218 ЦПК України, ст.ст.60,61,63,69,70,71  Сімейного Кодексу України,-  

В И Р І Ш И В :  

Позовну заяву ОСОБА_2 задовольнити частково.  

  Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1\2 частину житлового будинку по вул.. Аскольдівській, 44 в м.Харкові.  

  Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1\2 частину земельної ділянки, розташованої по вул.. Аскольдівській, 44 в м.Харкові.  

Визнати за ОСОБА_2 право власності на холодильник LG.  

  Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.  

СУДДЯ  -