22 ц - 2756/2008 р. Головуючий у 1 інстанції Денисенко Н.О.

Доповідач у 2 інстанції Ігнатченко Н.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 вересня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Яворського М. А.

суддів Ігнатченко Н.В., Коцюрби О.П.

при секретарі Сторожук І.П. розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Згурівського районного суду Київської області від 15 травня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Лизогубовослобідської сільської ради Згурівського району Київської області про відшкодування моральної шкоди. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

встановила:

У березня 2008 року ОСОБА_1 звернулась до Згурівського районного суду Київської області з позовною заявою до Лизогубовослобідської сільської ради з позовною заявою про відшкодування моральної шкоди завданої неправомірним рішенням Лизогубовослобідської сільської ради та просила стягти з відповідача на її користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 5 000 грн, мотивуючи тим, що рішеннями Лизогубовослобідської сільської ради від 19 липня 2006 року та від 20 квітня 2007 року їй було; незаконно відмовлено у виділенні земельної ділянки поряд з її місцем проживання. Вважає дії Лизогубовослобідської сільської ради упередженим ставленням до неї. В зв'язку з такою відмовою позивачка неодноразово їздила до прокурора, юристів та суду, що негативно вплинуло на її стан здоров'я, постійно переносить нервові стреси, погіршився сон. Змушена була продати дві корови, яких утримувала, не отримавши земельної ділянки поряд з будинком де вона проживає.

В судовому засіданні позивачка та її представник повністю підтримали позовні вимоги.

Представник відповідача не визнав позовних вимог, вважає що позов необгрунтованим та безпідставний, оскільки земельна ділянка, яку просила виділити позивачка для неї була виділена у користування особам, що придбали будинок де розміщена вказана земельна ділянка. Позивачці було запропоновано іншу земельну ділянку в межах села, від якої вона відмовилась. Виділення земель поза межами села не відноситься до компетенції відповідача. Представник вважає, що діями відповідача позивачці не заподіяно моральної шкоди.

Рішенням Згурівського районного суду Київської області від 15 травня 2008 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Не погоджуючись з даним рішенням 9 червня 2008 року позивачка подала апеляційну скаргу та просить суд скасувати дане рішення, мотивуючи тим, що суд першої інстанції неповно дослідив матеріали справи, та невірно дав аналіз добутим доказам.

Апелянт ОСОБА_1 та її представник підтримали вимоги позовної заяви та апеляційної скарги, просили рішення суду скасувати.

Відповідно до ч.2 ст. 305 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає можливим розглядати апеляцію за відсутності осіб, що не з'явились в судове засідання, належним чином повідомлені.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_1 та її представника, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, районний суд виходив з того, що позивачка мешкає в АДРЕСА_1, є пенсіонеркою за віком, має слабкий стан здоров'я, власної земельної ділянки на території Лизогубівської сільської ради не має, користується земельною ділянкою для ведення особистого підсобного господарства за зазначеною адресою в розмірі 0, 58 га, має у приватній власності земельну ділянку площею 3, 03 га на території Спасівської сільської ради Диканського району Полтавської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Лизогубовослобідської сільської ради Згурівського району Київської області від 20 квітня 2007 року №64-7-У позивачці було відмовлено у наданні земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства по вулиці Петровського, оскільки дану земельну ділянку було надано ОСОБА_3 який придбав будинок у ОСОБА_1 - дочки померлого ОСОБА_2, який за життя і користувався даною земельною ділянкою поряд з будинком. На території Лизогубовослобідської сільської ради в межах села відсутні вільні земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Дане рішення прийнято в межах компетенції виконавчого комітету згідно до вимог ст. ст. 12, 116 ч.1 ЗК України.

Позовні вимоги позивачки залишено без задоволення, оскільки в судовому засіданні позивач допустимими та переконливими доказами не підтвердила заявлені нею позовні вимоги, щодо порушення її прав, оскільки розпорядження землями територіальних громад, передача їх у власність громадян, надання у користування на території сіл належить до повноважень сільських раду галузі земельних відносин.

Судова колегія вважає що суд першої інстанції дійшов правильного висновку постановляючи дане рішення, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ст. 307, ст. 308, 313-315, 317, 319, 209, 218 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Згурівського районного суду Київської області від 15 травня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Лизогубовослобідської сільської ради Згурівського району Київської області про відшкодування моральної шкоди залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.