Справа № 22-7393/2008 

Головуючий у 1 інстанції Васильева Т.М.

Доповідач: Желепа О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2008 p. колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі: Головуючого: Желепи О.В. Суддів: Шахової О.В., Антоненко Н.О. При секретарі: Денисенко С.С. Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 травня 2008 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий Альянс» до ОСОБА_1 про стягнення суми за договором, -

Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача на його користь борг в сумі 26253 грн.48 коп. по кожному з договорів позики та пеню 5 250 грн. 70 коп. по кожному з договорів. Свої вимоги мотивував тим, що відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14 травня 2008 року позовні вимоги ТОВ «Житловий Альянс» задоволені.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Житловий Альянс»
заборгованість: за договором №005867 від 22 вересня 2006 року в розмірі 26253 грн. 48 коп.
та штраф в сумі 5250 грн. 70 коп., а всього 31504 грн. 18 коп. (тридцять одна тисяча

п'ятсот чотири грн. 18 коп.); заборгованість за договором №005849 від 22 вересня 2006 року в розмірі 26253 грн.48 коп. та штраф в сумі 5250 грн.70 коп., а всього 31504 грн. 18 коп. (тридцять одна тисяча п'ятсот чотири грн. 18 коп.).

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Житловий Альянс» судовий збір в сумі 630 грн.09 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., а всього 660 грн.09 коп.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив про його скасування та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

В скарзі відповідач вказував на те, що за умовами договору всю суму боргу він зобов'язаний повернути до 15 липня 2012 року. Так як вказана дата ще не наступила, то і підстав для стягнення з нього всієї суми боргу у суду не було.

Крім того відповідач вказував на те, що він надав до суду першої інстанції докази про часткове погашення заборгованості, починаючи з листопада 2007 року в сумі 4716 грн. 14 коп.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явились. Про день і час
слухання справи повідомлені. Про що свідчать зворотні поштові повідомлення. 

Розглянувши справу в межах доводів поданої апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення , колегія дійшла висновку, що скарга задоволена бути не може з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.629 ЦК України договір є обов 'язковим для виконання сторонами.

Ст.625 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань за договорами позики.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як вони в повній мірі відповідають встановленим обставинам справи і вимогам закону.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що 22 травня 2006 року між сторонами укладено два договори (основні договори) № 005867 і 005849 та підписані до них додатки №1 та 2 від 22 травня 2006року та №3 від 7 серпня 2006 року.

Відповідно до умов вказаних основних договорів позивач зобов 'язаний був здійснити оплату товару на користь відповідача або надати відповідну суму у позику для придбання товару самим відповідачем.

На підставі даних договорів відповідач сплатив реєстраційний платіж , а позивач сформував групу учасників системи Альянс, включив до неї відповідача та провів перший та наступні розподіли фонду групи. За результатами розподілу фонду групи відповідачу було надано право на придбання товару.

На виконання умов основних договорів №1 та №2 сторонами 7 серпня 2006року були укладені договори позики №№231 та 232, відповідно до яких по видатковим касовим ордерам відповідачу перераховано позику в розмірі по 25000 грн. по кожному договору.

У відповідності до п.4.4. ст. 4 Договорів позики відповідач зобов'язаний суму позики повертати рівними частинами щомісяця.

Однак відповідач заборгував сплату позики 9 місячних платежі по кожному з договорів з грудня 2006року по жовтень 2007року включно, в зв'язку з чим, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач має право вимагати стягнення всієї суми заборгованості.

Доводи апеляційної скарги про те, що у відповідача відсутній, за умовами договору, обов'язок повертати всю суму боргу, раніше ніж до 15 липня 2012 року , не приймаються до уваги, так як, відповідно до ст. 9, п. 9.2 додатків № 2, якщо учасник системи не вніс двомісячних повних платежів, фірма має право вимагати дострокової та негайної сплати усіх повних платежів та сплати штрафу в розмірі 20 % від суми боргового зобов'язання зафіксованого в додатку № 3 Договору.

Посилання відповідача на часткове погашення заборгованості, починаючи з листопада 2007 року не може бути враховано, так як відповідно до журналу судового засідання від 14 травня 2008 року, будь-яких клопотань відповідач не заявляв, і докази про часткове погашення боргу до суду першої інстанції не подавав.

Долучені до апеляційної скарги копії квитанцій не можуть бути прийняті відповідно до ст.. 303 ЦПК України, так як вони до суду першої інстанції в установленому порядку не подавались без поважних причин. Крім того на вказаних квитанціях дати внесення коштів мають місце після звернення позивача до суду з позовом.

Інші доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду. Постановлене судом першої інстанції рішення є законним і обґрунтованим, а тому підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 травня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.