ВІЙСЬКОВИЙ   МІСЦЕВИЙ   СУД   МИКОЛАЇВСЬКОГО   ГАРНІЗОН  

Справа №1-13/2009  

В И Р О К                                    

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

14 травня 2009 року                                                                                          місто Миколаїв .  

Військовий місцевий суд Миколаївського гарнізону у під головуванням підполковника юстиції Рудяка А.В., при секретареві Єфіменко О.М. з участю державного обвинувача підполковника юстиції Деміди В.В., захисника – адвоката ОСОБА_3, у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця військової частини А-2183 сержанта  

ОСОБА_5,

який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Первомайськ Миколаївської області, українець, з середньою спеціальною освітою, одружений, має на утриманні малолітню дитину 2007 року народження, призваний на військову службу за контрактом Первомайсько - Врадієвським об’єднаним районним військовим комісаріатом Миколаївської області в липні 2006 року, зареєстрований за адресою:АДРЕСА_1,

в скоєні злочину передбаченого ст.307 ч.2 КК України.

Судовим слідством військовий суд

В С Т А Н О В И В:

Сержант ОСОБА_5 у вечорі 15 січня 2009 року, знаходячись біля готелю №1 військової частини А-2183, розташованому на вулиці Коротченко в місті Первомайську Миколаївської області, узнав від свого знайомого ОСОБА_4 про його наміри придбати наркотичний засіб. При цьому, бажаючи неправомірно збагатитися, вирішив скоїти незаконне придбання наркотичного засобу з метою подальшого збуту, а також незаконний збут наркотичного засобу.  

Виконуючи задумане, він близько 19 годин того ж дня приїхав разом з ОСОБА_4 на такси до будинку АДРЕСА_2, де у особи кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження незаконно придбав за 40 гривень 4,9 грама особливо небезпечного наркотичного засобу - каннабісу, після чого повернувшись в автомобіль одразу незаконно збув його ОСОБА_4 за 60 гривень.  

Наприкінці січня того ж року ОСОБА_5 вирішив знову скоїти з ціллю збагачення незаконне придбання наркотичного засобу з метою подальшого збуту, а також незаконний його збут своєму знайомому ОСОБА_4.  

Здійснюючи свій намір, він близько 20 годин 29 січня 2009 року разом з ОСОБА_4 під’їхав на таксі до того ж будинку, де біля входу в квартиру №154 повторно незаконно придбав у той же особи 2,5 грама особливо небезпечного наркотичного засобу - каннабісу, після чого повернувшись в автомобіль повторно незаконно збув його ОСОБА_4 знову одержавши від такої оборудки 20 гривень. (в порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_4 відмовлено на підставі ст.6 п.2 КПК України).  

Підсудний ОСОБА_5 свою вину у викладеному вище визнав повністю, про обставини скоєного дав свідчення відповідні за своїм змістом зазначеному в описовій частині вироку та пояснив, що у вечорі 15 січня 2009 року, знаходячись біля готелю №1 військової частини А-2183, розташованому на вулиці Коротченко в місті Первомайську Миколаївської області, узнав від свого знайомого ОСОБА_4 про наміри останнього придбати наркотичний засіб. При цьому, бажаючи неправомірно збагатитися, вирішив скоїти незаконне придбання наркотичного засобу з метою перепродажу, а також незаконний збут вказаного засобу.  

Виконуючи задумане, він близько 19 годин того ж дня приїхав разом з ОСОБА_4 на такси до будинку АДРЕСА_2, де у знайомого незаконно придбав за 40 гривень 4,9 грама наркотичного засобу - каннабісу, після чого повернувшись в автомобіль одразу незаконно збув його ОСОБА_4 за 60 гривень.

Наприкінці січня того ж року ОСОБА_5 з ціллю збагачення, вирішив знову скоїти незаконне придбання наркотичного засобу з метою подальшого збуту, а також незаконний його збут тому ж ОСОБА_4.  

Здійснюючи свій намір він близько 20 годин 29 січня 2009 року разом з ОСОБА_4 під’їхав на таксі до того ж будинку, де біля входу в квартиру №154 повторно незаконно придбав у той же особи 2,5 грама каннабісу, після чого повернувшись в автомобіль повторно незаконно збув його ОСОБА_4 одержавши від такої оборудки 20 гривень.  

Крім визнання підсудним ОСОБА_5 своєї вини, його винність в скоєному підтверджується сукупністю доказів, досліджених в суді.

Згідно висновків судово - хімічних експертиз №136 та 213 від 6 та 17 лютого 2009 року кожна з наданих для дослідження речовин у висушеному та подрібненому стані вагою 4,9 та 2,5 грамів, відповідно, мають ботанічні ознаки рослини роду коноплі, містять тетрагідроканнабінол і відносяться до особливо небезпечного наркотичного засобу – каннабісу.

За висновком експерта-нарколога ОСОБА_5 наркоманією не хворіє і лікування від наркоманії не потребує.

В зв’язку з тим, що фактичні обставини справи ніким з учасників процесу не оспорювались суд, з’ясувавши правильність розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин, відсутність сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, заслухавши повне визнання підсудним ОСОБА_5 своєї вини, думки учасників судового розгляду, роз’яснивши зміст ст.299 КПК України, дійшов висновку про недоцільність дослідження в судовому засіданні інших доказів, наявних у справі .

Оскільки ОСОБА_5 двічі - 15 та 29 січня 2009 року - неправомірно з ціллю збагачення покупав після чого неправомірно перепродавав каннабіс вагою 4,9 та 2,5 грами, то таким чином, скоював повторно незаконне придбання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу – каннабісу, а також його незаконний збут, в зв’язку з чим таки його дії військовий суд кваліфікує по ч.2 ст.307 КК України.  

Органи досудового слідства в якості судових витрат по справі вказали 619 гривень 74 копійки за проведення судово-хімічної експертизи речовини №136 від 6 лютого 2009 року, яку виконано згідно постанови слідчого Первомайського РВ УМВС України в Миколаївської області провідним експертом відділу спеціальних видів досліджень науково-дослідницького експертно-криміналістичного Центру УМВС України в Миколаївської області - ОСОБА_6  

При цьому, до матеріалів справи долучено довідку-розрахунок з вартістю «трудових затрат (313 грн.)» та «витратного матеріалу та експлуатації обладнання (109,55 грн.)», а також клопотання начальника вказаного Центру про стягнення з підсудного вказаних коштів на рахунок належного цьому закладу спеціального фонду.  

Вивчивши матеріали справи суд дійшов наступного.

Згідно ст.91 КПК України, судові витрати складаються з сум, що видані і мають бути видані свідкам, потерпілим, експертам, спеціалістам, перекладачам і понятим; із сум, витрачених на зберігання, пересилання і дослідження речових доказів; а також інших витрат, що їх зробили органи дізнання, досудового слідства і суд при провадженні у даній справі.

У відповідності до ч.3 ст.92 того ж КПК експерти мають право на винагороду за виконання своїх обов’язків, якщо виконання дорученої їм роботи не входить в їх обов’язок по службі.

Згідно ст.15 Закону України «Про судову експертизу» проведення судових експертиз у кримінальних та адміністративних справах державними спеціалізованими установами здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим експертним установам з Державного бюджету України.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи призначення та проведення вищевказаної експертизи проводилося штатними працівниками та експертами Міністерства внутрішніх справ, що передбачено виконанням ними їх посадових обов’язків і фінансування цих заходів проводиться за рахунок державного бюджету. При цьому, в органи дізнання, досудового слідства і суд експерти не викликалися і від виконання своїх службових обов’язків не відривалися.

Таким чином, підстав для стягнення з підсудного ОСОБА_5 на користь експерта (експертної установи) коштів, які складають вартість «трудових затрат» експерта (313 гривень) під час проведення вказаної експертизи та нарахованого на них податку на додану вартість - не має, оскільки таки кошти не можуть бути віднесені до судових витрат і стягнуті з підсудного.  

Не має підстав й для стягнення вказаної суми з підсудного на рахунок держави, оскільки з матеріалів справи не вбачається, щоб органом досудового слідства виносилася постанова про виплату експерту коштів, які реально витрачені на проведення експертизи не в порядку службового завдання, як не має й документів про отримання таких коштів експертом.  

Що ж стосується коштів, які складають вартість витратного матеріалу та експлуатації обладнання експертом в розмірі 109 грн. 55 коп., то суд дійшов висновку про необхідність стягнути їх з підсудного ОСОБА_5 на рахунок держави на підставі ч.2 ст.91 КПК України як судові витрати, яки складаються з сум, витрачених на дослідження речових доказів.  

Крім того, органи досудового слідства звинувачуючи ОСОБА_5 у повторному придбанні з метою збуту та збуті особливо небезпечного наркотичного засобу вагою 4,9 та 2,5 грами, вилучені у ОСОБА_4 і ОСОБА_5, та визнавши їх речовими доказами по справі, віднесли до речових доказів ще й 82,1 грами каннабісу, вилучені у особи Б.

Між тим, з матеріалів справи вбачається, що всі матеріали кримінальної справи стосовно Б. виділені та відокремлені в іншу кримінальну справу і епізод вилучення у останнього 82,1 грами канабісу не випливає з пред’явленого ОСОБА_5 обвинувачення.

При таких даних, суд приходить до висновку про те, що 82,1 грами каннабісу, вилучені у Б., не можуть бути визнані речовими доказами по кримінальній справі стосовно ОСОБА_5, оскільки цей епізод не випливає з пред’явленного ОСОБА_5 обвинувачення.

З аналогічних причин суд не може погодитися з визнанням органами досудового слідства речовими доказами грошових купюр, вилучених у Б. під час його затримання, а саме: купюр номіналом 20 гривень серії АИ 0278299; 10 гривень серії БД 8186307 і БЖ 3800610.  

При призначенні покарання підсудному Нагірняку військовий суд враховує, що він  раніше до кримінальної відповідальності не притягувався й не був засуджений, військову службу за контрактом проходив не тривалий час, командуванням по службі характеризувався тільки позитивно, на теперішній час звільнений з військової служби з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку, лікування від наркоманії не потребує, на утриманні має малолітню дитину, його дружина не працює, оскільки знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, а також факт щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочину.  

Останні дві обставини суд враховує як такі, що пом’якшують покарання ОСОБА_5.  

Враховуючи ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_5 злочинів, данні про його особу та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, військовий суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного без відбуття покарання і вважає можливим звільнити ОСОБА_5 від покарання з випробуванням та не застосовувати до нього конфіскацію майна.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст.93, 323, 324 КПК України, військовий місцевий суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_5 визнати винним в скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст.307 КК України, на підставі якої позбавити його волі строком на 5 (п’ять) років без конфіскації майна.

У відповідності до ст.75 КК України ОСОБА_5 від відбування призначеного основного покарання звільнити з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку, стоком в 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього, згідно ст.76 того ж КК обов’язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_5 – підписка про невиїзд з постійного місця проживання - до набрання вироком чинності залишити без змін.

Речові докази після набрання вироком чинності:

- 2 пакети з наркотичним засобом – каннабісом, вага якого у висушеному стані становить, відповідно, 4,6 та 2,3 грамів, які знаходяться на відповідальному зберіганні у Первомайському МВ УМВС України в Миколаївської області – знищити;

- грошові кошти – купюри номіналом 10 гривень серії АВ 7422638; 5 гривень серії ЕУ 0536689; номіналом 5 гривень серії АЕ 1854598, які знаходяться на відповідальному зберіганні у фінансово-економічної частині військової частини А-0224 - передати за належністю у Первомайський МВ УМВС України в Миколаївської області.

Судові витрати по справі, яки складаються з коштів, витрачених на проведення судово – хімічної експертизи в розмірі 109 гривень 55 копійок стягнути з ОСОБА_5 на користь держави.

На вирок може бути подана апеляція у військовий апеляційний суд Військово-Морських Сил через військовий місцевий суд Миколаївського гарнізону протягом 15 (п’ятнадцяти) діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

  Головуючий:                                                                                                 А.В. Рудяк