Справа № 22ц-4845 / 2008 Головуючий у 1 й інстанції - Янжули С.А.

Категорія - 26 Доповідач - Гоков П.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2008 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі: Головуючого судді - Перцової В.А. Суддів - Гокова П.В., Кочкової Н.О. При секретарі - Білоконь Н.В. розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Тернівка

на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 16 квітня 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Тернівка про стягнення страхової виплати за моральну шкоду, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення страхової виплати за моральну шкоду у зв'язку з ушкодженням здоров'я, посилаючись на те, що він тривалий час знаходився в трудових відносинах з ВАТ «Павлоградвугілля», де під час роботи в шкідливих умовах він захворів професійними захворюваннями і втратив 50% професійної працездатності встановленої вперше згідно висновку МСЕК від 23 вересня 2004 року. Просив стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Тернівка моральну шкоду у сумі 103 000, 00 грн.

Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 16 квітня 2008 року позовні вимоги задоволені частково, на користь позивача з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Тернівка стягнута моральна шкода у сумі 26 000, 00 грн.

В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Тернівка просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог, посилаючись на відсутність медичного висновку про наявність факту моральної шкоди, ненадання потерпілим ніяких доказів щодо спричинення йому моральної шкоди, відсутність вини Фонду, а також зупинення виплати моральної шкоди на 2008 рік відповідно до вимог Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Перевіривши законність і обгрунтованність рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог про стягнення моральної

шкоди, суд першої інстанції дійшов висновку, що у зв'язку з ушкодженням здоров'я позивачу слід виплатити моральну шкоду відповідно до вимог ст.ст. 21, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Такий висновок суду першої інстанції відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Як вбачається зі справи, внаслідок професійних захворювань позивачу при огляді МСЕК від 23 вересня 2004 року вперше встановлено втрату 50% професійної працездатності та визнано інвалідом З групи безстроково.

Таким чином, факт заподіяння моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я, пов'язаного з професійним захворюванням, підтверджується доказами і не оспорюється відповідачем.

Посилання відповідача на відсутність його вини не відповідає вимогам Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», згідно з яким Фонд сплачує моральну шкоду як страховик, а не як винна особа.

Не можуть бути прийняті до уваги посилання відповідача на зупинення на 2008 рік дії Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки правовідносини між сторанами щодо відшкодування моральної шкоди виникли до 2008 року.

Тому доводи апеляційної скарги відповідача щодо необгрунтованності стягнення моральної шкоди є безпідставними.

Разом з тим, висновки суду першої інстанції щодо визначення розміру стягнення моральної шкоди не відповідають обставинам справи.

Стягуючи страхову виплату за моральну шкоду в сумі 26 000, 00 грн. від максимально передбаченого ч.3 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» розміру стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції не врахував, що максимальний розмір передбачений для тяжких наслідків, а позивач лише частково втратив працездатність, відповідачем на користь позивача здійснюються інші страхові виплати.

Тому колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні із зменшенням розміру стягнення страхової виплати за моральну шкоди з 26 000, 00 грн. до грн.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія судів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Тернівка Дніпропетровської області - задовольнити частково.

Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 16 квітня 2008 року - змінити, стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Тернівка Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 18 000 (вісімнадцять тисяч) грн.

Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.