Справа № 2- 5161\2009
Категорія 26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2009 року Ленінський районний суд міста Севастополя у складі: головуючого – судді Балюкової К.Г.
при секретарях - Усатій Л.В., Грудіній А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Севастополі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” в особі філії „Кримська регіональна дирекція ТОВ „Укрпромбанк” про стягнення суми банківського вкладу,
В С Т А Н О В И В:
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” (далі -ТОВ „Укрпромбанк”) в особі Кримської регіональної дирекції, в якій просить стягнути з відповідача на його користь суму банківського вкладу у розмірі 10 000 грн., та відшкодувати судові витрати, яки він поніс у зв’язку зі зверненням до суду. В своїй позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що 10 липня 2008 року між ним та відповідачем був укладений договір банківського вкладу № 1007/0404347000310001 у гривнях. Згідно з договором Кримська регіональна дирекція ТОВ «Укрпромбанк» прийняла від нього грошові кошти у розмірі 10 000 грн. строком на 390 днів. Протягом строку дії договору він неодноразово намагався достроково зняти кошті з депозиту, але відповідач відмовляв йому в цьому, просивши дочекатися строку закінчення договору. Після закінчення строку банківського вкладу він звернувся до відповідача із заявою про зняття усіх коштів зі свого депозитного рахунку, отримав відсотки за договором, але суму вкладу йому знов не повернули. У зв’язку з чим він змушений був звертатися до суду із даним позовом, простить стягнути на його користь суму вкладу та судові витрати.
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги про стягнення суми вкладу підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, надавши заяву письмове заперечення на позов, згідно яких позовні вимоги позивача вважав необґрунтованими та просив відмовити в її задоволенні, посилаючись на введення НБУ мораторію на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 21.01.2009 року до 21 липня 2009 року, який був продовжений з 05.08.2009 р. по 21.01.2010 р. Таким чином, згідно заперечень відповідача повернення позивачу депозиту або його частини до моменту спливу строку на протязі якого діє мораторій на задоволення вимог кредиторів, на думку представника відповідача, буде суперечити вимогам діючого законодавства. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити. Згідно клопотання відповідача від 11.11.2009 р. він просив розглянути справу в його відсутніст.
Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.47 Закону України "Про банки та банківську діяльність" банки мають право приймати вклади (депозити) від юридичних і фізичних осіб.
Встановлено, що між ОСОБА_3 та ТОВ „Укрпромбанк” в особі „Кримської республіканської дирекції” ТОВ 10.07.2008 року був укладений Договір банківського вкладу № 1007/0404347000310001, згідно якого позивач вніс в установу банку грошові кошті у розмірі 10 000 грн. на строк 390 днів – з 03 серпня 2009 року під 17,7% річних.
Згідно ст. 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність», відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами між клієнтом та банком. ОСОБА_4 зобов’язаний докладати максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтересів клієнту з банком. Згідно ст.1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу або на умовах повернення вкладу після закінчення терміну, встановленого договором.
В судовому засіданні було встановлено, що строк дії договору між позивачем та відповідачем закінчився 03 серпня 2009 року. Відповідно до п.2.1.5 договору, банк повинен повернути вклад повністю у дату повернення, зазначену у п.1.1 договору. 04 серпня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до Кримської регіональної дирекції ТОВ «Укрпромбанк» з заявою про повернення вкладу, проте, до теперішнього часу позивачеві не виданий.
Представник відповідача, обґрунтовуючи свої заперечення, посилається на Постанову Правління Нацбанку від 20.01.2008 № 19/БТ, згідно до якій у ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Український промисловій банк» з 21 січня 2009 року призначено тимчасову адміністрацію строком на один рік. Відповідно до даної Постанови, з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану даного банку, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Згідно ст.75,85 Закону України «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000 року № 2121-Ш Національний банк України зобов’язаний призначити тимчасову адміністрацію у разі істотної загрози платоспроможності банку, та накласти мораторій на задоволення вимог кредиторів. Але, відповідно до ст.. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000 року № 2121-Ш у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
вклад (депозит) – це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору;
мораторій – зупинення виконання банком майнових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів, строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію;
кредитор банку – юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов’язань.
Таким чином, мораторій під час існування тимчасової адміністрації вводиться на вимоги кредиторів, а не на вклади, які розміщені клієнтами банку на їх депозитних рахунках.
Відповідно до ст.61,63 Закону України «Про Національний банк» Нацбанк здійснює державне регулювання діяльності банків у формах, визначених Законом України «Про банки та банківську діяльність», як безпосередньо так і через створені ним органи банківського нагляду.
Нацбанк не має права вимагати від банків виконання операцій та інших дій, не передбачених законами України та нормативними актами Нацбанку. Відповідно до ст. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000 року № 2121- Ш, Національний банк України, з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час існування тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців. Мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов’язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.
Крім того, суд вбачає суперечність пункту 3 листа Національного банку України № 47-112/1231 від 21.01.2009 року в частині уведення мораторію на задоволення вимог кредиторів ОСОБА_4 нормами Цивільного кодексу України - ст.1058, 1060 ЦК України.
Згідно за положеннями частини 4 статті 8 ЦПК України у разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку про необхідність застосування в даному випадку положень статей 1058, 1060 ЦП України, відповідно до яких відмова відповідача повернути суму вкладу є незаконною.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягаюсь задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача суму вкладу за договором № 1007/0404347000310001 від 10 липня 2008 року в розмірі 10 000 грн.
Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю, то судовий збір у сумі 100 гривень підлягає стягненню з відповідача на користь держави, витрати на інформаційно-технічне забезпечення справи у сумі 30 гривень, згідно ст. 88 ЦПК України підлягають відшкодуванню відповідачем позивачеві.
На підставі ст.1060 ЦК України, ст. 2, 47, 55, 75, 85 Закону України „Про банки та банківську діяльність”, ст.56, 61, 63 Закону України „Про Національний банку” керуючись ст. 10, 11, 60, 61, 84, 88, 131, 209, 212-215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” в особі філії „Кримська регіональна дирекція ТОВ „Укрпромбанк” на користь ОСОБА_1 суму депозитного вкладу за договором № 1007/0404347000310001 від 10.07.2008 р. у розмірі 10 000 грн., у відшкодування судових витрат судових витрат суму у розмірі 30 грн., а всього стягнути 10 030 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” в особі філії „Кримська регіональна дирекція ТОВ „Укрпромбанк” держмито в дохід держави в сумі 100 грн.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення в Ленінський районний суд міста Севастополя заяви про апеляційне оскарження та подання протягом наступних двадцяти днів апеляційної скарги до Апеляційного суду міста Севастополя через Ленінський районний суд міста Севастополя.
Суддя-підпис
З оригіналом згідно:
Суддя Ленінського районного
суду м. Севастополя К.Г. Балюкова