Справа № 2-54
2009 року
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 квітня 2009 року Рівненський районний суд Рівненської області
в особі судді Остапчук Л.В.
при секретарі Захарук Г.Л.
за участю: позивачки ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
представника третьої особи ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рівному
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого Акціонерного Товариства «Рівненська Авіакомпанія Універсал-Авіа» про змінення дати звільнення, стягнення виплат за лікарняним листком, стягнення моральної шкоди,
в с т а н о в и в :
Позивачка звернулася з даним позовом до суду, просить зобов’язати відповідача внести зміни дати звільнення з 25 жовтня на 24 грудня 2007 року, провести оплату лікарняних листків, провести розрахунки частини втраченої заробітної плати у зв’язку з інфляцією і стягнути моральну шкоду в сумі 5000 гривень. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що вона 25 жовтня 2007 року була звільнена з посади секретаря керівника за згодою двох сторін, однак в цей день їй було відкрито листок непрацездатності і вона перебувала на лікарняному по догляду за внуком, а потім сама тривалий час хворіла.
В ході розгляду справи позивачка подала заяву про доповнення до позовної заяви, де вже в доповнення до попередніх вимог просить визнати недійсним наказ про її звільнення, поновити її на роботі секретаря керівника на 0,5 ставки та архіваріуса за сумісництвом на 0,25 ставки, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, стягнути 91,2 грн. заборгованості. Додатково мотивує вимоги тим, що вона не могла бути звільнена в період, коли перебувала на лікарняному, після написання заяви про звільнення за згодою сторін тривалий час продовжувала працювати, а отже вважалась такою, що продовжувала працювати і її заява про звільнення є нечинною. При її звільненні з основного місця роботи не було враховано, що вона працювала за сумісництвом. Діями відповідача спричинена їй моральна шкода.
В суді позивачка позов і заяву про доповнення до позовної заяви підтримала, пославшись на обставини викладені вище. Крім того пояснила, що їх підприємство в даний час перебуває у стадії банкрутства. Тривалий час працівникам не виплачувалась заробітна плата, утворилась заборгованість і коли в серпні 2007 року появились кошти на виплату заробітної плати, всіх працівників, в т.ч. і її заставили написати заяви про звільнення з роботи за згодою сторін. Вона 27.08.2007 року написала таку заяву і просила звільнити її з роботи за згодою сторін при умові виплати підприємством заборгованості по заробітній платі до дня звільнення. Заборгованість по заробітній платі їй виплатили. З моменту написання заяви і до дня звільнення, тобто до 25.10.2007 року продовжувала працювати, тому вважає, що її заяву про звільнення не можна брати до уваги. Напередодні звільнення у неї захворів внук, тому 25.10.2007 року їй було відкрито листок непрацездатності по його догляду, а отже адміністрація не мала права звільняти її з роботи. Листки непрацездатності їй не оплачені. Адміністрацією підприємства при її звільненні не враховано, що вона також працювала за сумісництвом на 0,25 ставки архіваріуса. Вважає, що дії відповідача були незаконними, тому просить позов задоволити. Крім того, діями відповідача їй спричинена моральна шкода, зокрема тривалий час не оплачуються листки непрацездатності, що поставило її у скрутне матеріальне становище, за захистом своїх прав вимушена звертатися до суду, що негативно впливає на стан її здоров’я, перенесла нервове потрясіння, порушується звичайний ритм життя і стосунки з внуком, який відчуває її пригнічений стан. Моральну шкоду оцінює в 5000 гривень, яку просить стягнути.
Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнав і суду пояснив, що на даний час їх підприємство знаходиться у стані банкрутства. На сьогодні працює декілька працівників і ні посади секретаря керівника, ні посади архіваріуса у штатному розписі немає. Дійсно, тривалий час на підприємстві не виплачувалась заробітна плата і коли появились гроші для її виплати, вимушені були запропонувати працівникам написати заяви про звільнення за згодою сторін. В серпні 2007 року таку заяву написала і позивачка, вказавши умову, що вона просить її звільнити при умові виплати заборгованості по заробітній платі. Своє зобов’язання підприємство виконало, заборгованість по зарплаті ОСОБА_1 була виплачена в жовтні 2007 року і 25 жовтня 2007 року вона була звільнена з роботи за згодою сторін. Вважає, що при звільненні позивачки трудове законодавство не було порушене, оскільки заборона звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності стосується лише розірвання договору з ініціативи власника, а в даному випадку звільнення було за згодою сторін. Оскільки листок непрацездатності був відкритий 25.10.2007 року після закінчення робочого дня, то ці листки непрацездатності до оплати прийматися не можуть. Заперечив той факт, що ОСОБА_1 працювала за сумісництвом, фактично вона виконувала обов’язки архіваріуса за суміщенням. Вважає, що їх дії були законними, а тому позивачці не спричинена моральна шкода. Просить в позові відмовити.
Представник третьої особи – Управління Фонду соцстраху ОСОБА_3 – суду пояснив, що оскільки листок непрацездатності позивачці було видано в день звільнення, то він підлягає до оплати відповідачем. Зокрема відповідач повинен провести нарахування за лікарняними листками і ці кошти відшкодовуються їх фондом. Просить вирішити спір відповідно до закону.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала секретарем керівника на 0,5 ставки на ВАТ «Рівненська авіакомпанія Універсал-Авіа» і наказом № 97-К від 25.10.2007 року звільнена з роботи за згодою двох сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпП України. При звільненні з позивачкою було проведено повний розрахунок. Крім того, за суміщенням вона виконувала обов’язки архіваріуса на 0,25 ставки. Заяву про звільнення з роботи за згодою сторін ОСОБА_1 написала добровільно 27.08.2007 року вказавши, що просить звільнити її з роботи за згодою сторін при умові виплати підприємством заборгованості по заробітній платі до дня звільнення. Дана умова відповідачем була виконана, позивачці була виплачена заробітна плата і лише після того її звільнено з роботи. За період з 25.10 по 07.11.2007 року, з 13.11. по 21.11.2007 року і з 20.11. по 07.12.2007 року ОСОБА_1 хворіла, їй видано листки непрацездатності, які на даний час не оплачені.
З листопада 2006 року ВАТ «Рівненська авіакомпанія Універсал-Авіа» практично припинило діяльність. 12 березня 2007 року ухвалою Господарського суду Рівненської області по справі № 8/19 щодо ВАТ було введено процедуру банкрутства. Згідно штатного розпису, який введений в дію 01.10.2008 року, посади секретаря керівника і посади архіваріуса не передбачено.
Відповідно до ст.29 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням» застраховані особи мають право отримувати у разі настання страхового випадку матеріальне забезпечення. А ст.35 цього ж Закону передбачає, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у разі настання тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, необхідності догляду за хворою дитиною.
Оскільки листок непрацездатності ОСОБА_1 було видано 25 жовтня 2007 року, тобто у день звільнення, то суд вважає, що ці листки непрацездатності мають бути оплачені відповідачем.
Суд не може прийняти до уваги посилання представника відповідача у запереченнях на позовну заяву на те, що відповідно до ст.4 зазначеного вище Закону, право на матеріальне забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності виникає з настанням страхового випадку в період роботи.
Дійсно абзац 2 частини 1 ст.4 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням» передбачає, що таке право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи і час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законодавством. Тобто в своїх запереченням представник відповідача просто не до кінця цитує норму закону.
Про те, що лікарняні листки підлягають до оплати наголосив в судовому засіданні і представник третьої особи Управління Фонду соцстраху ОСОБА_3
Суд вважає, що діями відповідача порушено законні права позивачки, зокрема несвоєчасно виплачено матеріальне забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, що поставило позивачку у скрутне матеріальне становище, їй необхідно було вживати додаткових зусиль до організації свого життя, вона тривалий час залишалась без матеріального забезпечення, що призвело до її нервового зриву, змусило звертатися до суду за захистом свого права. Тобто позивачці спричинено моральну шкоду, яка згідно ст.237-1 КЗпП України повинна бути відшкодована відповідачем. Однак суд вважає, що сума моральної шкоди є завищеною і стягненню підлягає 500 гривень. Визначаючи дану суму моральної шкоди, суд враховує крім доводів позивачки і фінансовий стан підприємства.
Отже позов підлягає до задоволення частково.
Що стосується визнання недійсним наказу про звільнення позивачки з роботи, поновлення її на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення частини втраченої заробітної плати у зв’язку з інфляцією, стягнення заборгованості в сумі 91,2 грн., то суд вважає, що ці вимоги позивачки до задоволення не підлягають.
Як встановлено судом, і цього не заперечила позивачка, їй виплачена заборгованість по заробітній платі і при звільненні з нею проведено повний розрахунок. Отже немає підстав стягувати 91,2 грн. заборгованості і індексацію частини втраченої заробітної плати у зв’язку з інфляцією. Вимога позивачки про визнання наказу про її звільнення з роботи недійсним і поновлення її на роботі ґрунтується лише на тому, що вона звільнена в період тимчасової непрацездатності і не може бути прийнята судом з наступних підстав. Звільнення позивачки відбулося за згодою сторін, а положення ч.3 ст.40 КЗпП України поширюються лише на випадки розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу і на випадки звільнення за п.1, 2 ст.36 і ст.38 КЗпП України не поширюється. Крім того, враховується, що на даний час підприємство знаходиться на стадії банкрутства і посади, на яку просить поновити позивачка у штатному розписі немає. Не може суд прийняти до уваги і посилання позивачки на те, що вона працювала за сумісництвом на посаді архіваріуса, так як було встановлено, що вона за суміщенням виконувала обов’язки архіваріуса, за що їй проводилась відповідна доплата.
За таких обставин, суд вважає, що права позивачки були порушені частково, а тому позов підлягає до часткового задоволення.
В зв’язку з частковим задоволенням позову, відповідно до ст.ст.81, 88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судові витрати по справі.
Керуючись ст.ст. 57, 59, 81, 88, 213-215, 294, 295 ЦПК України, ст.ст.36 п.1, 231, 232, Кодексу Законів про працю України, Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю та витратами, зумовленими народженням та похованням», суд, -
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 до Відкритого Акціонерного Товариства «Рівненська Авіакомпанія Універсал-Авіа» про змінення дати звільнення, стягнення виплат за лікарняним листком, стягнення моральної шкоди задоволити частково.
Зобов’язати Відкрите Акціонерне Товариство «Рівненська Авіакомпанія Універсал-Авіа» провести нарахування і оплату листків непрацездатності серії ААУ № 548394 від 25.10.2007 року за період непрацездатності з 25.10 по 07.11.2007 року, серії ААУ № 549160 від 13.11.2007 року за період непрацездатності з 13.11.2007 року по 21.11.2007 року і серії ААЧ № 570158 від 22.11.2007 року за період непрацездатності з 20.11.2007 року по 07.12.2007 року, які були видані на ім’я ОСОБА_1.
Стягнути з Відкритого Акціонерного Товариства «Рівненська Авіакомпанія Універсал-Авіа» (33004, Рівненський р-н, с.В.Омеляна, вул..Авіаторів, 1, код 13987597) на користь:
- ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 500 (п’ятсот) гривень.
Стягнути з Відкритого Акціонерного Товариства «Рівненська Авіакомпанія Універсал-Авіа» (33004, Рівненський р-н, с.В.Омеляна, вул..Авіаторів, 1, код 13987597) в доход держави судовий збір (державне мито) в сумі 51 (п’ятдесят одна) гривня і збір на інформаційно-технічне забезпечення розгляду даної цивільної справи в сумі 30 (тридцять) гривень, від сплати яких була звільнена позивачка ОСОБА_1
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано до Рівненського районного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: