Справа № 22ц-1643/2008р.
Головуючий в 1-й інстанції Венглєвська Н.Б.
Категорія:
Доповідач - Вербицька Л.I.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2008 року липня місяця «25» дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого - Вербицької Л.І.
Суддів: Бездрабко В.О., Колісниченко А.Г.
при секретарі - Валігурській Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 14 травня 2008 року за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Лана», третя особа - Гармаш Сергій Васильович, про визнання договору оренди землі від 21 червня 2003 року та додаткової угоди від 08 липня 2003 року недійсними,
за позовом
Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Лана» до відповідачів: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71,
ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94, ОСОБА_95, ОСОБА_96, ОСОБА_97, ОСОБА_98, ОСОБА_99, ОСОБА_100, ОСОБА_101, ОСОБА_102, ОСОБА_103, ОСОБА_104, ОСОБА_105, ОСОБА_106, ОСОБА_107, ОСОБА_108, ОСОБА_2, ОСОБА_2, ОСОБА_109, ОСОБА_110, ОСОБА_111, ОСОБА_112, ОСОБА_113, ОСОБА_114, ОСОБА_115, ОСОБА_116, ОСОБА_117, ОСОБА_118, ОСОБА_119, ОСОБА_120, ОСОБА_121, ОСОБА_122, ОСОБА_123, ОСОБА_124, ОСОБА_125, ОСОБА_126, ОСОБА_127, ОСОБА_128, ОСОБА_129, ОСОБА_130, ОСОБА_131, ОСОБА_132, ОСОБА_133, ОСОБА_134, ОСОБА_135, ОСОБА_136, ОСОБА_137, ОСОБА_138, ОСОБА_139, ОСОБА_140, ОСОБА_141, ОСОБА_142, ОСОБА_143, ОСОБА_144, ОСОБА_145, ОСОБА_146, ОСОБА_147, ОСОБА_148, ОСОБА_149, ОСОБА_150, ОСОБА_151, ОСОБА_152, ОСОБА_153, ОСОБА_154, ОСОБА_155, ОСОБА_156, ОСОБА_157, ОСОБА_158, ОСОБА_159, ОСОБА_160, ОСОБА_161, ОСОБА_162, ОСОБА_163, ОСОБА_164, ОСОБА_165, ОСОБА_166, ОСОБА_167, ОСОБА_168, ОСОБА_169, ОСОБА_170, ОСОБА_171, ОСОБА_172, ОСОБА_173, ОСОБА_174, ОСОБА_175, ОСОБА_176, ОСОБА_177, ОСОБА_178, ОСОБА_179, ОСОБА_180, ОСОБА_181, ОСОБА_182, ОСОБА_183, ОСОБА_184, ОСОБА_185, ОСОБА_186, ОСОБА_187, ОСОБА_188, ОСОБА_189, ОСОБА_190, ОСОБА_191, ОСОБА_192, ОСОБА_193, ОСОБА_194, ОСОБА_195, ОСОБА_196, ОСОБА_197, ОСОБА_198, ОСОБА_199, ОСОБА_200, ОСОБА_201, ОСОБА_202, ОСОБА_203, ОСОБА_204, ОСОБА_205, ОСОБА_206, ОСОБА_207, ОСОБА_208, ОСОБА_209, ОСОБА_210, ОСОБА_211, ОСОБА_212, ОСОБА_213, ОСОБА_214, ОСОБА_215, ОСОБА_216, ОСОБА_217, ОСОБА_218, ОСОБА_219, ОСОБА_220, ОСОБА_221, ОСОБА_222, ОСОБА_223, ОСОБА_224, ОСОБА_225, ОСОБА_226, ОСОБА_227, ОСОБА_228, ОСОБА_229, ОСОБА_230, ОСОБА_231, ОСОБА_232, ОСОБА_233, ОСОБА_234, ОСОБА_235, ОСОБА_236, ОСОБА_237, ОСОБА_238, ОСОБА_239, ОСОБА_240, ОСОБА_241, ОСОБА_242, ОСОБА_243, ОСОБА_244, ОСОБА_245, ОСОБА_246, ОСОБА_247, ОСОБА_248, ОСОБА_249, ОСОБА_250, ОСОБА_251, ОСОБА_252, ОСОБА_253, ОСОБА_254, ОСОБА_255, ОСОБА_256, ОСОБА_257, ОСОБА_258, ОСОБА_259, ОСОБА_260, ОСОБА_261, ОСОБА_262, ОСОБА_263, ОСОБА_264, ОСОБА_265, ОСОБА_266, ОСОБА_267, ОСОБА_268, ОСОБА_269, ОСОБА_270, ОСОБА_271, ОСОБА_272, ОСОБА_273, ОСОБА_274, ОСОБА_275, ОСОБА_276, ОСОБА_277, ОСОБА_278, ОСОБА_279, ОСОБА_280, ОСОБА_281, ОСОБА_282, ОСОБА_283, ОСОБА_284, ОСОБА_285, ОСОБА_286, ОСОБА_287, ОСОБА_288 ОСОБА_289, ОСОБА_290, ОСОБА_291, ОСОБА_292, ОСОБА_293, ОСОБА_294, ОСОБА_295, ОСОБА_296, ОСОБА_297, ОСОБА_298, ОСОБА_299, ОСОБА_300, ОСОБА_301, ОСОБА_302, ОСОБА_303, ОСОБА_304, ОСОБА_305, ОСОБА_306, ОСОБА_307, ОСОБА_308, ОСОБА_309, ОСОБА_310, ОСОБА_311, ОСОБА_312, ОСОБА_313, ОСОБА_314, ОСОБА_315, ОСОБА_316, ОСОБА_317, ОСОБА_318, ОСОБА_319, ОСОБА_320, ОСОБА_321, ОСОБА_322, ОСОБА_323, ОСОБА_324, ОСОБА_325, ОСОБА_326, ОСОБА_327, ОСОБА_328, ОСОБА_329, ОСОБА_330, ОСОБА_331, ОСОБА_332, ОСОБА_333, ОСОБА_334, ОСОБА_335, ОСОБА_336, про визнання договору оренди дійсним, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Чаплинського районного суду Херсонської області від 14 травня 2008 року в задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ПОСП «Лана» відмовлено;
ПОСП «Лана» поновлено строк для звернення до суду та позовні вимоги задоволено: визнано дійсним договір оренди землі від 21.06.2003 року, зареєстрований Подівською сільською Радою Новотроїцького району Херсонської області і укладений між приватним орендним сільськогосподарським підприємством «Лана» та ОСОБА_79 за дорученням 347 громадян.
Судом за клопотанням ПОСП «Лана» в якості співвідповідачів за позовом ОСОБА_1 і ОСОБА_2 притягнуті до участі у справі орендодавці в кількості 345 осіб /т.5, 6/.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2 просять рішення суду скасувати, постановити нове, яким їх позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального закону. Вважають, що суд безпідставно поновив ПОСП «Лана» строк для звернення до суду, оскільки такого питання в судовому засіданні не порушувалося. Крім того, суд помилково стверджує, що оспорювана додаткова угода є лише додатком до договору оренди, оскільки зазначена угода змінила термін договору оренди без згоди усіх орендодавців.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених сторонами вимог, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 і ОСОБА_2 суд дійшов висновку, що додаткова угода до договору оренди від 21.06.2003 року є його невід'ємною частиною і її нотаріальне посвідчення не передбачено законом. Крім того, суд послався на те, що позивачі не мають повноважень ставити питання про визнання недійсними угод в повному об'ємі, оскільки це порушує права інших орендодавців.
Суд також задовольнив позов ПОСП «Лана» та визнав договір оренди землі від 21.06.2003 року дійсним з тієї підстави, що судом не визнано цю угоду недійсною.
Однак, з такими висновками суду погодитися не можна.
Судом встановлено, що 21 червня 2003 року Приватне орендне сільськогосподарське підприємство «Лана» уклало договір оренди землі з 347 власниками, від імені яких згідно доручень діяв ОСОБА_79. Договір оренди був зареєстрований у Подівській сільській Раді Новотроїцького району Херсонської області за №18 від 02.07.2003 року. 08.07.2003 року між зазначеними сторонами та у тій же простій письмовій формі була укладена додаткова угода до договору оренди.
З договору оренди землі від 21 червня 2003 року вбачається, що орендодавцем є 347 особи від імені яких, на підставі письмових доручень, угоду укладав ОСОБА_79, орендарем є ПОСП «Лана». Умови орендної плати земельної ділянки передбачені п.п. 4.1-4.6. Згідно п. 3.1 угоди строк дії договору визначений на п'ять років, а п. 3.2 передбачає умови пролонгації договору на новий строк по закінченню строку дії договору.
П.п. 2.1-2.3 додаткової угоди від 08 липня 2003 року встановлено, що у разі виникнення форс-мажорних обставин, які підтверджуються висновком торгово-промислової палати, сторони погоджуються переносити термін сплати орендної плати на наступні роки, де відсутні форс-мажорні обставини. У п.3.1. угоди зазначається, що в зв'язку з отриманням орендарем кредиту на розвиток сільськогосподарського виробництва підприємства, понесення витрат на поліпшення стану орендованої земельної ділянки встановити строк дії договору оренди до 01 листопада 2015 року.
Згідно тексту доручень, які видані громадянами ОСОБА_79, кожен землевласник доручав останньому заключити від його імені договір оренди земельної ділянки, посвідченої державним актом на право приватної власності. Для цього ОСОБА_79 уповноважувався брати довідки, сплачувати необхідні рахунки, підписувати та виконувати всі інші дії, пов'язані з цим дорученням.
Таким чином, громадяни-орендодавці уповноважили ОСОБА_79 заключити від їх імені договір оренди належних їм на праві власності земельних ділянок.
Відповідно до вимог ст.13 Закону України «Про оренду землі» (зі змінами від 07.03.2002 року) обов'язковому нотаріальному посвідченню з 30.03.2002 року підлягали договори оренди землі, укладені на строк більше п'яти років, а інші за бажанням сторін. Таким чином, договір оренди землі від 21 червня 2003 року був укладений строком не більше п'яти років, а тому нотаріальному посвідченню не підлягав. Зазначений договір був зареєстрований у Подівській сільській Раді, містить усі необхідні суттєві умови, укладений на підставі виданих землевласниками доручень, дійсність яких, як цивільно-правових угод, не є предметом спору.
За таких обставин суд обґрунтовано дійшов висновку про те, що договір оренди землі від 21 червня 2003 року був укладений з дотриманням діючого на цей час законодавства та з заявлених позивачами підстав - ст.ст. 47, 48 ЦК УРСР визнанню недійсним не підлягає.
Разом з тим, з тексту додаткової угоди вбачається, що змінені суттєві умови договору оренди землі в частині орендної плати за землю та терміну дії договору.
Додаткова угода була укладена через декілька тижнів після договору оренди землі, а її умови свідчать про те, що вони не доповнюють основний договір, а повністю змінюють суттєві його умови.
Оскільки додатковою угодою був передбачений строк дії договору оренди до 01 листопада 2015 року, що є більше п'яти років, така угода відповідно до вимог Закону України «Про оренду землі» (ст.13 в редакції 2002 року) мав бути посвідчений нотаріально. Зазначена додаткова угода фактично є новим договором оренди землі на строк більше п'яти років, оскільки новий термін договору був обумовлений не по закінченню строку дії основного договору, а безпосередньо після його укладення. Угоду не можна вважати такою, що змінила умови договору оренди, оскільки законом для основного договору були передбачені певні умови щодо його форми.
Відповідно до вимог ч.1 ст.47 ЦК УРСР недодержання обов'язкової нотаріальної форми угоди тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими ч.2 ст.48 цього Кодексу, згідно з якими кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою.
З зазначених підстав позивачі і просили визнати додаткову угоду недійсною.
Строк дії основного договору оренди закінчився 21 червня 2008 року, а тому вимоги ч.2 ст.48 ЦК УРСР слід застосувати лише в частині зобов'язання орендаря повернути предмет оренди орендодавцям.
Крім того, слід визнати помилковим висновок суду про те, що укладаючи додаткову угоду від імені 347 осіб, ОСОБА_79 діяв в межах наданих йому повноважень, оскільки в дорученнях зазначено, що йому надаються повноваження виконувати всі інші дії, пов'язані з цим дорученням. Як вже зазначалося, дорученнями надавалося повноваження щодо укладення договору оренди та здійснення інших дій, пов'язаних саме з укладенням угоди. Будь-яких повноважень, щодо зміни умов договору оренди, переукладення або пролонгації доручення не містять.
Законом України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди земельної ділянки можлива за взаємною згодою сторін.
Оскільки орендодавці не уповноважували ОСОБА_79 на укладення угоди щодо зміни умов договору оренди, а в подальшому не могли схвалити цю угоду в зв'язку з тим, що строк дії основного договору на час їх звернення до суду ще не закінчився, тому додаткова угода з цієї підстави не може створювати для орендодавців прав і обов'язків за договором в зв'язку з відсутністю взаємної згоди сторін.
Колегія суддів також вважає, що позивачами не пропущено строк звернення до суду з вимогами щодо визнання додаткової угоди недійсною, оскільки про порушення своїх прав щодо зміни терміну дії договору вони дізналися у 2006 році в зв'язку із зверненням частини орендодавців до суду з позовом про дострокове розірвання договору. В зв'язку з цим висновок суду щодо пропуску строку позовної давності, як підстава відмови в позові, є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам закону.
Безпідставним є і посилання суду на те, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не мають повноважень ставити питання про визнання угод недійсними в повному об'ємі, а тільки частково, що також є підставою для відмови їм в позові.
Так, оспорювані угоди укладені одним договором. Строк дії основного договору оренди на час вирішення справи в суді апеляційної інстанції закінчився. Усі орендодавці були учасниками процесу, що не позбавляло їх права визнавати чи заперечувати заявлені вимоги.
Колегія суддів також вважає, що наявність інших рішень суду, що є у матеріалах справи, не перешкоджають процесуальному розглядові судом спору за заявленими вимогами сторін, оскільки спірні правовідносини стосуються спору між іншими сторонами і з інших підстав, передбачених законом.
Суд безпідставно задовольнив позов ПОСП «Лана» про визнання договору оренди землі від 21.06.2003 року дійсним, оскільки визнання правочину дійсним при зазначених обставинах законом не передбачена, а крім того, задоволення позову не поновлює прав позивача, оскільки у зазначеній частині спірних правовідносин вони не є порушеними.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, ст.ст. 47, 48 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), Законом України «Про оренду землі», колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 14 травня 2008 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про визнання договору оренди землі від 21.06.2003 року недійсним залишити без змін.
В іншій частині зазначене рішення суду скасувати, постановити нове.
Позов ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до ПОСП «Лана» про визнання додаткової угоди від 08.07.2003 року недійсною задовольнити.
Визнати недійсною додаткову угоду від 08.07.2003 року до договору оренди землі укладену між ОСОБА_79 за дорученням 347 громадян та ПОСП «Лана».
Зобов'язати приватне орендне сільськогосподарське підприємство «Лана» повернути орендодавцям земельну ділянку згідно плану (схеми) доданої до договору оренди землі від 21.06.2003 року, зареєстрованого Подівською сільською Радою за №18 віл 02.07.2003 року.
В задоволенні позову ПОСП «Лана» відмовити.
Рішення набирає чинності після проголошення та може бути оскаржено протягом двох місяців до Верховного Суду України у касаційному порядку.