ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2а/0270/2405/11
Головуючий у 1-й інстанції: Чернюк А.Ю.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2011 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Голоти Л. О.
суддів: Курка О. П. , Совгири Д.І.
при секретарі: Семеновій Г.В.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_2
відповідача (апелянта) - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 20 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення санкцій та пені , -
В С Т А Н О В И В :
В травні 2011р. Вінницьке обласне відділенням Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду першої інстанції з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_4 про стягнення санкцій у розмірі 9283,33 грн. та стягнення з відповідача пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 97,30 грн.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 20 червня 2011 року позов задоволено. Стягнуто з фізичної особи підприємця ОСОБА_4 на користь Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 9283,33 грн. адміністративно-господарських санкцій та 97,30 грн. пені..
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу на вказану постанову суду.
Апелянт зазначає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, всупереч фактичним обставинам справи.
Відповідач зазначив, що обов’язок фізичної особи - підприємця щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов’язком підбирати та працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця.
На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 20 червня 2011 року та прийняття нової постанови, якою відмовити в задоволені позову Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.
Заслухавши суддю - доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:
26.02.2011 року Вінницьким обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів було отримано звіт ФОП ОСОБА_4 про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2010 рік (форма №10-ІП) (а.с.5).
На підставі поданих підприємством даних Вінницьким обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів було зроблено висновок про невиконання відповідачем у 2010 році нормативу працевлаштування інвалідів, у зв’язку з чим до ФОП ОСОБА_4І була застосована адміністративно-господарська санкція в сумі 9283,33 грн. та нарахована пеня за порушення строку сплати суми адміністративно-господарських санкцій в сумі 97,30 грн.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення з ФОП ОСОБА_4І нарахованих штрафних санкцій, зважаючи на наступне:
Частиною першою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця.
Згідно ч. 3 ст. 18 Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Як вбачається з копії звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2010 рік середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу ФОП ОСОБА_4І у 2010 році склала 60 осіб (а.с.5).
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2010 році для ФОП ОСОБА_4І становив 2 робочих місць.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається з листа Хмільницького міськрайонного центру зайнятості від 18.04.2011 року № 05-12/1062 ФОП ОСОБА_4І протягом 2010 року подавав до державної служби зайнятості щомісячні звіти форми 3-ПН про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів. Відповідач приймав участь в семінарах 29.07.2010р., 05.11.2011р., 26.11.2010р. (а.с.9).
Відповідачем також надано копії звітів про наявність вакансій форми 3-ПН (а.с.10-18).
Зважаючи на зазначене колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем вживались необхідні заходи, передбачені діючим законодавством України для працевлаштування інвалідів.
Відповідно до частини 1 статті 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно ч.2 ст. 218 ГК України – учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що ФОП ОСОБА_4І у 2010 році виконані вимоги, передбачені Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та Законом України «Про зайнятість населення» по працевлаштуванню інвалідів, у зв’язку з чим відсутні підстави для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2006 році, передбачених ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та пені за порушення терміну сплати адміністративно-господарських санкцій.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при повному встановленні фактичних обставин справи порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 задовольнити повністю .
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 20 червня 2011 року, - скасувати та прийняти нову постанову, якою:
В задоволенні адміністративного позову Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення санкцій та пені відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі "07" листопада 2011 р. .
Головуючий /підпис/ ОСОБА_1
Судді /підпис/ ОСОБА_5
/підпис/ ОСОБА_6
З оригіналом згідно:
секретар