Справа № 2-1382/2009 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2009 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Демчика Р.В.
при секретарі Воропай О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, третя особа – страхова компанія «Алькона» м. Київ,-
встановив:
12 червня 2006 року близько 20.45 годин в с. Любомирка Олександрійського району Кіровоградської області сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено автомобіль «ВАЗ», державний номер НОМЕР_1, під керуванням позивача, та автомобіля «Міцубісі», державний номер НОМЕР_2 під керуванням відповідача, який на момент вчинення ДТП належав ОСОБА_3
Позивач, посилаючись на те, що ДТП сталася з вини відповідача, який керував автомобілем на відповідній правовій підставі, та постановою Смілянського міськрайонного суду його було визнано винним у вчиненні ДТП, ОСОБА_1 звернувся до нього з позовом про відшкодування 7252 грн. 89 коп. матеріальної шкоди, 5000 грн. моральної шкоди та судових витрат.
Відповідач позов не визнав, та пояснив, що він не винний у вчинені ДТП, оскільки справа про притягнення його до адміністративної відповідальності закрита.
Третя особа в судове засідання не з’явилася з невідомих суду причин, хоча про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, позивачу належить автомобіль НОМЕР_3.
12 червня 2006 року близько 20.45 годин в с. Любомирка Олександрійського району Кіровоградської області сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено автомобіль «ВАЗ», державний номер НОМЕР_1, під керуванням позивача, та автомобіля «Міцубісі», державний номер НОМЕР_2 під керуванням відповідача, який на момент вчинення ДТП належав ОСОБА_3
Постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 11 серпня 2006 року, винним у вчиненні цієї дорожньо-транспортної пригоди було визнано ОСОБА_2, який керував автомобілем «Міцубісі» на відповідній правовій підставі – відповідно довіреності від 23 липня 2007 року.
Постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 4травня 2009 року вказана постанова скасована за протестом прокурора, а справа про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрита в зв’язку з збігом строку притягнення його до адміністративної відповідальності.
Оскільки справа про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрита в зв’язку з збігом строку притягнення його до адміністративної відповідальності, а не в зв’язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, суд вважає, що в причинному зв’язку з дорожньо-транспортною пригодою є дії саме відповідача, який виїхав на смугу зустрічного руху та скоїв зіткнення з автомобілем позивача.
Вказану обставину підтвердила й допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4
Як вбачається з договору страхування від 22 травня 2006 року, укладеного між СК «Алькона» та позивачем, об’єктом страхування є майнові інтереси позивача, пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом – автомобілем «ВАЗ-21043», а страховим ризиком є пошкодження транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної події.
Відповідно висновків спеціаліста експертного авто товарознавчого дослідження № 889 від 26 червня 2006 року та № 889-1 від 18 липня 2006 складених експертом-автотоварознавцем ОСОБА_5 року сума величини втрати товарного вигляду після проведення ремонтних робіт з відновлення автомобіля «ВАЗ-21043» складає 1878 грн., а сума матеріальних збитків, нанесених його власнику становить 5741 грн. 20 коп., а відповідно висновку спеціаліста експертного авто товарознавчого дослідження № 117/06 від 28 серпня 2009 року, складеного експертом-автотоварознавцем ОСОБА_6, сума величини втрати товарного вигляду після проведення ремонтних робіт з відновлення автомобіля «ВАЗ-21043» складає 2339 грн. 69, а сума матеріальних збитків, нанесених його власнику становить 8874 грн. 32 коп.
Оскільки в матеріалах справи знаходиться декілька висновків авто товарознавчих досліджень, проведених різними експертами, суд приймає до уваги висновки експертних авто товарознавчих досліджень № 889 від 26 червня 2006 року та № 889-1 від 18 липня 2006 складених експертом-автотоварознавцем ОСОБА_5, оскільки вони зроблені на вимогу СК «Алькона», з відома позивача, безпосередньо після дорожньо-транспортної пригоди, та з визначеними вказаними висновками збитками погодився позивач.
Це вбачається з акту пошкодження транспортного засобу № 041-526/06 від 8 грудня 2006 року, відповідно до якого позивач погодився з визначеною сумою збитку – 5741 грн. 20 коп., та сумою страхового відшкодування – 5241 грн. 20 коп. ( 5741 грн. 20 коп. – 500 грн. франшиза ).
Як вбачається з платіжного доручення від 13 грудня 2006 року, СК «Алькона» сплачено страхове відшкодування позивачу в сумі 5241 грн. 20 коп., яке було направлене на погашення кредитної заборгованості.
Відповідно висновків спеціаліста експертних авто товарознавчих досліджень № 889 від 26 червня 2006 року та № 889-1 від 18 липня 2006 складених експертом-автотоварознавцем ОСОБА_5 року сума величини втрати товарного вигляду після проведення ремонтних робіт з відновлення автомобіля «ВАЗ-21043» складає 1878 грн., а сума матеріальних збитків, нанесених його власнику становить 5741 грн. 20 коп.
Відповідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Оскільки матеріальний збиток, завданий позивачу в результаті дорожньо-транспортної пригоди з винив відповідача, відшкодований йому СК «Алькона» в сумі 5241 грн. 20 коп. ( 5741 грн. 20 коп. – 500 грн. франшиза ), суд вважає, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1878 грн. втрати товарного вигляду автомобіля та 500 грн. франшизи, яка не була сплачена позивачу страховою компанією.
Не підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача 3748 грн. 80 коп. різниці між страховим відшкодуванням та фактично затраченими витратами позивача на ремонт автомобіля в сумі 8990 грн., оскільки, відповідно до п. 2.10.11 договору страхування, відшкодуванню страховою компанією підлягає вартість деталей і вузлів, що вимагають заміни, вартість робіт по заміні і ремонту пошкоджених деталей і вузлів, вартість матеріалів, необхідних для ремонту. Відшкодуванню підлягає вартість заміни і ремонту тільки тих вузлів, деталей і агрегатів, пошкодження яких викликане страховим випадком.
Не може бути задоволена й вимога позивача про стягнення з відповідача 465 грн. за проведення ОСОБА_6 авто товарознавчого дослідження, оскільки вказане дослідження було проведене позивачем на власний розсуд та воно не прийняте судом як доказ.
Крім того, не підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення 5000 грн. моральної шкоди, яку позивач зазнав в зв’язку з тривалим проведенням ремонту автомобіля, оскільки такий ремонт проводився не з вини відповідача, а страхове відшкодування, за згодою позивача було спрямоване не на ремонт автомобіля, а на погашення його кредитної заборгованості.
Суд враховуючи складність справи, час затрачений адвокатом на участь у справі, вважає, що витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги слід стягнути з відповідача на користь позивачів в розмірі 400 гривень, так як саме такий розмір грошової компенсації адекватний витратам пов’язаним з правовою допомогою.
У відповідності до ч.1 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути документально підтвердженні судові витрати пропорційно до задоволеної частини позовних вимог – 51 грн. судового збору та 250 грн. витрат пов’язаних з інформаційно-технічним забезпеченням розглядом справи.
На підставі викладеного, керуючись, ч.3 ст. 386, ст.ст.1166, 1187, ЦК України ст.ст. 10, 14, 212, 213, ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2378 грн. матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди та 701 грн. судового збору, а всього 3079 грн.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження та подання протягом 20 днів після подання такої заяви-апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана через Смілянський міськрайонний суд і в 10 денний строк з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про оскарження рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі його оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.
Головуючий: