ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.05.07 Справа № 26/28/07-21/71/07
Суддя
За позовом - Комунального підприємства “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об’єднання № 7”(69065, м. Запоріжжя, пров. Явірний, 8-А)
до відповідача - Концерну “Міські теплові мережі” в особі Комунального підприємства “Теплові мережі Ленінського району” (69065, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Запорізьке міське управління УМВС України в Запорізькій області (69006, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 191).
про розірвання договору
Суддя Черкаський В.І.
За участю представників сторін:
від позивача –Кіпа О.В., довір. № 16/05 від 09.01.2006 року;
від відповідача –Політаєва С.А., дов. № 118/27 від 10.01.2007; Михайлова О.В., дов. 289/27-18 від 18.01.2007;
від третьої особи - Коваль Й.Г., довір. № 26/8 від 23.05.2006 року;
від управління житлово-комунального господарства виконкому Запорізької міської ради –Хитрик М.В., дов. від 05.01.2006
ВСТАНОВИВ:
14.12.2006 Комунальним підприємством "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об’єднання № 7" подана позовна заява до Концерну “Міські теплові мережі” в особі Комунального підприємства “Теплові мережі Ленінського району” про розірвання договору № 902 від 01.11.2002 року про постачання теплової енергії в гарячій воді, укладеного між сторонами. Вимоги позивача обґрунтовуються тим, що 01.11.2002 року між сторонами було укладено договір № 902 про постачання теплової енергії в гарячій воді на орендарів бюджетних установ (Ленінського районного відділу ЗМУ УМВД України в Запорізькій області) в житлових будинках по вул. М.Чуйкова, б. 27-а, вул. Дудикіна, б. 11. Разом з тим, умови договорів оренди нежитлових приміщень № 129/7 та № 131/7 від 01.06.1999 між позивачем (орендодавцем) та Ленінським районним відділом ЗМУ УМВД України в Запорізькій області (орендарем) передбачають обов’язок орендаря укласти договори з постачальниками комунальних послуг. У зв’язку з несплатою орендарем рахунків відповідача, які перенаправлялись йому позивачем, останній несе збитки. 04.09.2006 року КП "ВРЕЖО № 7 направило лист № 906/05 з угодою про розірвання договору на адресу Комунального підприємства “Теплові мережі Ленінського району” про те, що згідно п. 10.1 договору № 902 позивач вважає його розірваним. На підставі вищевикладеного, керуючись ст.188 ГК України, ст. 1 ГПК України, позивач просить визнати договір № 902 від 01.01.2002 р. розірваним з 31.10.2006 року.
Відповідно до розпорядження голови господарського суду Запорізької області Немченка О.І. № 468 від 05.03.2007 року у зв’язку із хворобою судді Зубкової Т.П. на розгляд судді Черкаському В.І. передано справу № 26/28/07 за позовом Комунального підприємства “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об’єднання № 7” до Концерну “Міські теплові мережі” в особі Комунального підприємства “Теплові мережі Ленінського району” про розірвання договору. Ухвалою від 12.03.2007 справу прийнято до провадження, їй присвоєно № 26/28/07-21/71/07, судове засідання по справі № 26/28/07-21/71/07 призначено на 11.04.2007.
У судовому засіданні 11.04.07 відповідач надав відзив, в якому проти позову заперечив. Вважає договірні відносини між сторонами такими, що відповідають чинному законодавству, до того ж позивачем та відповідачем 14.12.2006 підписано додаткову угоду до договору, 11.01.2007 між сторонами проведений залік взаємних вимог, що свідчить про неможливість розірвання договору № 902 від 01.11.2002 з 31.10.2006.
Відповідно до ст.77 ГПК України судове засідання ухвалою від 11.04.2007 року відкладено для витребування у сторін додаткових доказів на 27.04.2007 року, судом викликано в судове засідання представників управління житлово-комунального господарства Запорізької міської ради та Запорізького міського управління міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області для надання пояснень по суті питань, що виникли при розгляді спору.
В судовому засіданні відповідач надав суду додаток до відзиву на позовну заяву № 1-14/949 від 27.04.2007 року, в якому просить суд відмовити у позові.
Ухвалою від 27.04.2007 залучив Запорізьке міське управління УМВС України в Запорізькій області до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, відклав судове засідання у справі № 26/28/07-21/71/07 на 14.05.2007.
В судовому засіданні 14.05.2007 третя особа надала відзив, в якому проти позову заперечила, зазначає, що бюджетним фінансуванням не передбачено виділення коштів для забезпечення діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку.
У судовому засіданні 14.05.2007 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Заслухавши представників позивича, відповідача, третьої особи, представника управління житлово-комунального господарства виконкому Запорізької міської ради, вивчивши матеріали справи, суд знаходить позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що 01.11.2002 року між Концерном “Міські теплові мережі” та Комунальним підприємством “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об’єднання № 7” було укладено договір № 902 про постачання теплової енергії в гарячій воді на орендарів бюджетних установ (Ленінського районного відділу ЗМУ УМВД України в Запорізькій області) в житлових будинках по вул. М.Чуйкова, б. 27-а, вул. Дудикіна, б. 11 в м. Запоріжжі (надалі за текстом –«договір»).
Відповідно до п.1.2 договору його предметом є виконання відповідачем зобов’язань з поставки позивачу теплової енергії в гарячій воді в потрібних йому обсягах; позивач зобов’язався оплачувати одержану теплову енергію разом з втратами теплової енергії на теплотрасі, що перебуває на його балансі за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Згідно із п. 10.1 договору він набуває чинності після його підписання обома сторонами та діє з 01.11.2002 по 31.10.2003 р. договір вважається пролонгований на кожний наступний рік, окрім досягнення взаємної згоди сторін про його розірвання. Усі зміни та доповнення до договору повинні бути оформлені письмово, узгоджені та підписані обома сторонами.
При розгляді справи судом з’ясовано, що у зв’язку з недосягненням сторонами згоди про розірвання Договору строк дії останнього на підставі п.10.1 Договору продовжувався до 31.10.2006 року.
04.09.2006 позивачем направив відповідачу лист № 906/05, в якому просив вважати договір розірваним, підписати угоду про розірвання договору та один екземпляр угоди повернути позивачу у встановлений термін. Відповідач листом від 12.10.2006 № 1-14/1961 відмовив в укладенні угоди про розірвання договору.
У відповідності із ст.188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно із ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Суд встановив, що листами від 29.09.2006 № 992/05, від 06.10.2006 № 1028/05, від 30.10.2006 № 992/05 позивач звертався до відповідача з заявами про проведення взаємозаліку за договором. 14.12.2006 між сторонами укладено додаткову угоду до договору, яка передбачає додаткові види розрахунків за договором, в угоді зазначено, що вона набуває чинності з моменту її підписанн і діє впродовж дії договору.
Тобто, після встановленого строку для розірвання договору (31.10.06), до подання позову до суду, позивач вчинив дії по суті з продовження його дії та договірних зобов’язань між сторонами до 31.10.2007.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне у позові відмовити.
На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати слід віднести на позивача.
Керуючись, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,
ВИРІШИВ:
У позові відмовити.
Суддя В.І.Черкаський
(рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України –18.05.2007)