Справа № 2-5200/09

Рішення

Іменем України

19 листопада 2009 року                                                            Жовтневий районний суд м.Харкова

       у складі: головуючого – судді Кириченко О.Д.

                      при секретарі – Нестеровській Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Державного підприємства «Харківський приладобудівний завод ім.Т.Г.Шевченко» про стягнення заборгованості по заробітній платі, вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні з роботи -

встановив:

В жовтні 2009 року до Жовтневого районного суду м.Харкова звернулася ОСОБА_1 з позовом до Державного підприємства «Харківський приладобудівний завод ім.Т.Г.Шевченко» (далі – ДП ХПЗ ім.Т.Г.Шевченко) про стягнення заборгованості по заробітній платі в загальній сумі 2 354,00 грн., вихідної допомоги в загальній сумі 1 800,00 грн. та середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні з роботи в загальній сумі 600,00 грн.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 послалася на те, що відповідач, з яким вона тривалий час перебувала в трудових правовідносинах, з кінця літа 2008 року перестав виплачувати їй заробітну плату, що спонукало позивача до звільнення з роботи з підстав, передбачених ч.3 ст.38 КЗпП України. За час її роботи з 1 серпня 2008 року і до зазначеного дня звільнення  відповідач не виплатив їй заробітну плату в загальному розмірі позовних вимог – 2 354,00 грн. В день звільнення роботодавець в порушення чинного трудового законодавства України не провів з позивачкою остаточного розрахунку, а тому на день звернення ОСОБА_1 з цим позовом до суду повинен сплатити їй середню заробітну плату за весь час затримки в загальному розмірі, вказаному в позовній заяві – 600,00 грн. Крім того, до дня звернення позивачки з цим позовом до суду відповідач не сплатив їй передбачену чинним трудовим законодавством України вихідну допомогу в сумі 1 800,00 грн.

В судовому засіданні позивачка, не змінюючи вищенаведених обґрунтувань своїх позовних вимог, повністю підтримала свої позовні вимоги, уточнивши їх в частині розмірі грошових сум, що підлягають стягненню, а тому прохала суд стягнути на її користь з ДП ХПЗ ім.Т.Г.Шевченко 4 822,27 грн. в якості остаточного розрахунку при звільненні з роботи, яка складається: із заборгованості по заробітній платі в сумі 2 123,19 грн.; із компенсації за невикористану позивачкою відпустку в сумі 36,52 грн.; вихідної допомоги – в загальній сумі 2 662,56 грн. В якості ж середнього заробітку за час затримки остаточного звільнення з роботи ОСОБА_1 прохала суд стягнути на її користь з відповідача по справі 578,06 грн.

Представник відповідача Кошкаров О.М. вищезазначені уточнені позивачем позовні вимоги в своїх письмових поясненнях по справі, чомусь з невідомих причин викладених у формі заперечень проти позову, повністю визнав, надавши при цьому довідку про наявність в ДП ХПЗ ім.Т.Г.Шевченко відповідного грошового боргу перед позивачем ОСОБА_1 При цьому представник відповідача звернувся до суду із заявою в порядку ч.2 ст.158 ЦПК України про розгляд справи за його відсутності і ця заява судом була задоволена.

Суд, вислухавши пояснення позивачки та дослідивши надані сторонами і долучені до справи письмові докази, приходить до висновку про обґрунтованість уточненого позову.

Так, як встановлено судом, ОСОБА_1 з липня 1981 року працювала в ДП ХПЗ ім.Т.Г.Шевченко на різних посадах.

Починаючи з серпня-місяця 2008 року роботодавець перестав виплачувати позивачці заробітну плату, у зв`язку з чим вона 9 вересня 2009 року була вимушена звільнитися з роботи на підставі ч.3 ст.38 КЗпП України.

Зазначені обставини знайшли своє підтвердження дослідженими судом письмовими доказами по справі: довідкою ДП ХПЗ ім.Т.Г.Шевченко від 29.10.2009 року про розмір заборгованості по заробітній платі, згідно якої роботодавець на день звільнення позивачки має перед нею борг по зарплатні, компенсації за невикористану відпустку і 3-х місячній вихідній допомозі в загальній сумі 4 822,27 грн., а розмір середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні ОСОБА_1 з роботи складає 578,06 грн.

Крім того, вказані обставини були повністю визнані сторонами, а тому у відповідності до ч.1 ст.61 ЦПК України не підлягають додатковому доказуванню.

Згідно ст.115 КЗпП України заробітна плата повинна виплачуватися працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Відповідно з вимогами ст.44 КЗпП України при припиненні трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (ч.3 ст.38 КЗпП України) працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

У відповідності до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення працівником вимоги про розрахунок.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювань ним суму.

Як пояснила позивачка в судовому засіданні, ніякого спору між нею і роботодавцем в особі відповідача по даній справі стосовно розміру розрахунку при звільненні позивачки не було, але остаточний розрахунок з нею так і не був проведений в день її звільнення з роботи. Більше того, він не був проведений і до дня розгляду цієї справи судом.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Зважаючи ж на ту обставину, що відповідач по даній справі фактично не виплачував позивачці заробітну плату на протязі більше року, в день її звільнення з роботи остаточного розрахунку всупереч вимогам Закону не здійснив, що знайшло своє беззаперечне підтвердження в судовому засіданні, суд вважає вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення на її користь заборгованості по зарплатні за вищевказаний час, компенсації за невикористану нею відпустку, вихідної допомоги і середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку такими, що ґрунтуються за Законі, а тому підлягаючими безумовному задоволенню.

Враховуючи повну згоду сторін із зазначеним в вищезгаданій довідці ДП ХПЗ ім.Т.Г.Шевченко розміром остаточного розрахунку в сумі 4 822,27 грн., а також розміром середньої заробітної плати за час затримки остаточного розрахунку при звільненні ОСОБА_1 з роботи в сумі 578,06 грн., суд вважає ці грошові суми остаточно встановленими і достатніми для вирішення справи.

Відповідно до ст.88 ЦПК України суд вважає необхідним покласти на відповідача і судові витрати по даній справі у вигляді судового збору в сумі 54,00 грн., а також витрат на інформаційно-технічне забезпечення справи і сумі 30,00 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.   5,8,10,11,15,57-61,88,158,169,208,209,212-215 ЦПК України, ст.ст.2,3,21,38,44,94,115,116,117,221,232,233,238 КЗпП України, суд –

Вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Харківський приладобудівний завод ім.Т.Г.Шевченко» - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Харківський приладобудівний завод ім.Т.Г.Шевченко» на користь ОСОБА_1 4 822 (чотири тисячі вісімсот двадцять дві) гривні 27 копійок в якості заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку і вихідної допомоги при звільненні з роботи.

Стягнути з Державного підприємства «Харківський приладобудівний завод ім.Т.Г.Шевченко» на користь ОСОБА_1 578 (п’ятсот сімдесят вісім) гривен 06 копійок в якості середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні з роботи.

Стягнути з Державного підприємства «Харківський приладобудівний завод ім.Т.Г.Шевченко» на користь держави 54 гривні 00 копійок в якості судового збору і 30 гривен 00 копійок – в якості витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цієї справи.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області шляхом подання через Жовтневий районний суд м.Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження, а також апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання вказаної заяви про його апеляційне оскарження.

Головуючий                                                                 суддя  О.Д. Кириченко