ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.12.2009 року Справа № 27/97-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Павловського П.П. (доповідача),
суддів: Чус О.В., Швеця В.В.
при секретарі судового засідання: Резніченко С.Ю.
За участю прокурора: Рижик С.О., посвідчення № 288 від 28.11.08 р.
Представники сторін:
від відповідача : ОСОБА_1, довіреність № 1 від 17.11.09 р.
представник позивача у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи –підприємця ОСОБА_3, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.09р. у справі № 27/97-09
за позовом Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора, м. Дніпропетровськ в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
до відповідача Фізичної особи –підприємця ОСОБА_3, м. Дніпропетровськ
про стягнення шкоди.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2009р. (суддя Татарчук В.О.) позовні вимоги прокурора задоволені. Присуджено до стягнення з приватного підприємця ОСОБА_3 на користь Дніпропетровської міської ради шкоду у розмірі 68183,47грн. Присуджено до стягнення з приватного підприємця ОСОБА_3 на користь державного бюджету в особі управління Державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська державне мито у розмірі 681,83грн. Присуджено до стягнення з приватного підприємця ОСОБА_3 на користь державного бюджету в особі управління Державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Зазначене рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що в порушення вимог земельного законодавства відповідачем неправомірно використовувалась земельна ділянка площею 0,15га, яка розташована по АДРЕСА_1 без наявності правовстановлюючих документів на таку ділянку, тому позовні вимоги прокурора є такими, що підлягають задоволенню.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2009р. та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог прокурора.
Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на те, що на даний момент Відповідач не знає про використання зазначеної земельної ділянки та про те хто, та як її використовує.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.10.2009р. колегією суддів у складі головуючого судді Павловського П.П.(доповідача), суддів: Чус О.В., Швеця В.В. відновлено строк подання апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу до розгляду, слухання справи призначено в судовому засіданні на 04.11.2009р. о 10 год.00 хв.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.11.09р. розгляд апеляційної скарги відкладався до 02.12.09р. на 10:00год.
Від прокурора та позивача відзивів на апеляційну скаргу не надходило.
В судове засідання 02.12.09р. не з’явився представник позивача, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Враховуючи те, що залучені до матеріалів справи докази дозволяють визначитись відносно законності оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла до висновку про можливість розглянути апеляційну скаргу у відсутності позивача, який належним чином повідомлений про часта місце розгляду справи.
В судовому засіданні за згодою представників відповідача та прокурора оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників відповідача та прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.
Матеріалами справи встановлено, що 27.11.2008р. державною екологічною інспекцією в Дніпропетровській області складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України.
Перевіркою встановлено порушення ПП ОСОБА_3 ст.125 Земельного кодексу України, а саме: на земельній ділянці площею 0,1569га по вул. АДРЕСА_1 розташовано автостоянку без документів на право користування вказаною земельною ділянкою.
На підставі зазначеного акту перевірки 10.12.2008р. головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області прийнято рішення №276 про тимчасову заборону (зупинення) діяльності автостоянки (автопарковки) ПП ОСОБА_3, яка пов’язана з використанням земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1. В рішенні вказано на порушення ст. 125 Земельного кодексу України і ст.ст. 44, 105 Водного кодексу України та тимчасово заборонено з 12.12.08р. діяльність автостоянки ПП ОСОБА_3 на вказаній земельній ділянці.
Також, Дніпропетровським міжрайонним природоохоронним прокурором винесено постанову про порушення кримінальної справи за фактом самовільного зайняття приватним підприємцем ОСОБА_3, земельної ділянки загальною площею 0,1569га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України.
Судова колегія вбачає підстави для задоволення позову прокурора з огляду на наступне:
Відповідно до ст.1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель”, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.
Згідно ст.125 Земельного кодексу України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
В порушення вказаних норм відповідачем неправомірно використовувалась земельна ділянка площею 0,15га, розташована по вул. АДРЕСА_1 без наявності правовстановлюючих документів на таку ділянку.
Вказане порушення підтверджуються наведеними актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 27.11.2008р., складеним державною екологічною інспекцією в Дніпропетровській області, рішенням головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області №276 від 10.12.08р. про тимчасову заборону (зупинення) діяльності автостоянки ПП ОСОБА_3
В матеріалах справи знаходиться обґрунтований розрахунок розміру шкоди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. №963 “Про затвердження Методики визначення розміру шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу” в сумі 68183,47грн. (а. с. 8)
Відповідно до ч.1 ст.211 Земельного кодексу України громадян та юридичні особи несуть цивільну відповідальність відповідно до законодавства, у тому числі за самовільне зайняття земельних ділянок.
Частиною 1 статті 153 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкт господарювання, здійснюючи господарську діяльність, зобов'язаний відшкодовувати збитки, завдані ним власникам або первинним користувачам природних ресурсів.
Враховуючи наведене, судова колегія приходить до висновку, що рішення господарського суду винесене за умов повного і всебічного дослідження матеріалів справи і норм чинного законодавства, у повному обсязі відповідає фактичним, належним чином дослідженим обставинам справи, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення має бути залишене без змін.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Фізичної особи –підприємця ОСОБА_3, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.09р. у справі № 27/97-09 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2009р. у справі № 27/97-09 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суд України протягом одного місяця з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя П.П. Павловський
Суддя О.В. Чус
Суддя В.В. Швець