ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2009 року № 22-а-8215/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді Довгополова О.М.,
суддів: Попка Я.С., Носа С.П.,
при секретарі судового засідання Наконечній М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 березня 2008 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» до Калуської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И Л А:
В грудні 2007 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0003282304/0 від 20.11.2007 року, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2007 року.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 березня 2008 року в позові відмовлено. Рішення мотивоване тим, що згідно із п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетному відшкодуванню підлягає частина від»ємного значення (різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду), яка фактично дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді.
У скарзі на постанову позивач просить її скасувати, задовольнивши позов, в обґрунтування чого покликається на положення пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до яких відшкодуванню підлягає все від»ємне значення цього податку, сплаченого у попередньому періоді, незалежно від того, в якому з періодів (попередньому чи попередніх) його було фактично включено до податкового кредиту.
В поданому запереченні відповідач просить залишити скаргу без задоволення, а постанову – без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів приходить до висновку про скасування постанови суду, враховуючи наступне.
Встановлено, що проведеною відповідачем позаплановою виїзною документальною перевіркою заявленого позивачем бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2007 року встановлено порушення пп. 7.7.1 пп. 7.7.2 пп. 7.8.1 ст. 7, п. 10.6 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість», абзацу «ї» пп. 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166, у редакції наказу ДПА України від 15.06.2005 року № 213 «Про внесення змін до податкової звітності з податку
на додану вартість», що відображено в акті перевірки № 1489/2304/33129683 від 19.11.2007 року.
На підставі цього акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003282304/0 від 20.11.2007 року, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2007 року.
Відповідно до пункту 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі – Закон) бюджетне відшкодування – сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з пп. 7.7.1. сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності — зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Підпунктом 7.7.2 цієї статті встановлено що вразі, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
З урахуванням наведених норм закону, колегія суддів погоджується з позивачем в тому, що відшкодуванню підлягає все від»ємне значення цього податку, сплаченого у попередньому періоді, незалежно від того, в якому з періодів (попередньому чи попередніх) його було фактично включено до податкового кредиту.
Оскільки згідно з рядком 3 форми «Розрахунок сум бюджетного відшкодування» (додаток № 3 до форми податкової декларації з ПДВ), затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року, у редакції наказу ДПА України від 15.06.2005 року № 213 «Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість» платник податку повинен включати до податкового кредиту суми ПДВ тільки одного – попереднього звітного періоду, що фактично сплачені постачальникам в тому попередньому звітному періоді, що суперечить положенням пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону, висновок відповідача про незаконність дій позивача при заявленні сум бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2007 року є неправомірним.
У зв’язку із наведеним відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України застосуванню підлягають положення Закону про ПДВ, а не норми зазначеного наказу ДПА України.
Вирішуючи спір, судом першої інстанції не було враховано, що сума від»ємного значення сплаченого позивачем податку постачальникам товарів (робіт, послуг) у попередньому податковому періоді – серпні 2007 року, розрахована відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону, становила 8117443,00 грн., а тому у позивача виникло право на її відшкодування.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про скасування постанови суду першої інстанції у зв’язку із неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому скарга позивача підлягає задоволенню.
Керуючись частиною 3 статті 160 статтями 195, 196, 198, п. 4 ст. 202, ч. 2 ст. 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» задовольнити, постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 березня 2008 року у справі № 2-а-74/08 – скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову .
Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003282304/0 від 20.11.2007 року, прийняте Калуською об’єднаною державною податковою інспекцією.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» (код ЄДРПОУ – 33129683) 03,40 грн. (три гривні сорок копійок) сплаченого судового збору.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: О.М. Довгополов
Судді: С.П. Нос
Я.С. Попко
Повний текст рішення виготовлено 06.11.2009 року.