ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2009 року № 22-а-7917/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді Довгополова О.М.,
суддів: Попка Я.С., Носа С.П.,
при секретарі судового засідання Наконечній М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області на постанову господарського суду Львівської області від 20 березня 2008 року у справі за позовом Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Львів до відповідача Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення , -
В С Т А Н О В И Л А:
В січні 2008 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування податкового повідомлення-рішення № 0011981750/0 від 25.07.2007р., яким донараховано 40850,78 грн. основної суми податку з доходів фізичних осіб та 81701,56 грн. штрафних санкцій.
Постановою господарського суду Львівської області від 20.03.2008 року позов задоволено.
У скарзі відповідач покликається на неправильне застосування норм Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», просить постанову суду скасувати, відмовивши в позові.
Заслухавши суддю-доповідача, сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
У п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів).
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення від 25.07.2007 р. № 0011981750/0, було прийняте ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області за наслідками проведення позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності філії позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2005 р. по 31.03.2007 р., результати якої були оформлені у вигляді акту від 19.07.2007 р. № 910/232/26256197 (надалі – акт перевірки).
Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1999 р. № 490 «Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер» підприємства, установи, організації самостійно встановлюють надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер, у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником. Граничні розміри надбавок (польового забезпечення) працівникам за день не можуть перевищувати граничні норми витрат, установлених Кабінетом Міністрів України для відряджень у межах України.
Виходячи з наведеного положення, ДП «Львівський облавтодор» вправі самостійно встановлювати надбавки до тарифних ставок і посадових окладів своїх працівників, робота яких має роз’їзний (пересувний) характер, оскільки виплата таких надбавок передбачена у колективному договорі ДП «Львівський облавтодор» та погоджена із замовниками робіт, що підтверджується представленими Позивачем актами виконаних підрядних робіт, підписаними із замовниками робіт, з розрахунками супутніх витрат за період з 01.01.2005 р. по 31.03.2007 р. Окрім того, надбавки, що виплачуються працівникам ДП «Львівський облавтодор», не перевищують граничних норм витрат, установлених Кабінетом Міністрів України для відряджень у межах України у Постанові № 663 від 23.04.1999 р. «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон», про що свідчить відсутність будь-яких зауважень щодо правильності нарахування таких надбавок з боку Відповідача.
Таким чином, судом встановлено, що надбавки за роз’їзний характер роботи виплачуються працівникам ДП Львівський облавтодор» правомірно та у повній відповідності з чинним законодавством, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1999 р. № 490 «Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер» та Постановою № 663 від 23.04.1999 р. «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон».
Згідно з п. 3.16. Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 N 5, надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер, у розмірах, визначених законодавством, відносяться до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці.
Враховуючи наведене, судом встановлено, що надбавки за роз’їзний характер роботи, що виплачуються працівникам ДП «Львівський облавтодор», не включаються до фонду оплати праці, а тому не є об’єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб.
Позиція відповідача про те, що надбавки за роз’їзний характер роботи повинні оподатковуватись податком з доходів фізичних осіб через те, що роз’їзди таких працівників не оформлені як відрядження, не може бути визнана судом правомірною з огляду на положення абз. 2 «Загальних положень» Iнструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 р. № 59, відповідно до якої службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить в дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженнями, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором, трудовим договором (контрактом) між працівником і власником (або уповноваженою ним особою).
Окрім того, на підтвердження правомірності своєї позиції позивачем подано роз’яснення ДПА України від 25.05.2004 р. № 5131/5/17-3116, яке надане на запит Державної служби автомобільних доріг України (органу, до сфери управління якого належить ДП «Львівський облавтодор» згідно наказу Укравтодору № 3 від 10.01.2005 р.), а також роз’яснення ДПА України від 08.06.2004 р. № 4528/6/17-3116.
У вищеназваних роз’ясненнях викладається позиція ДПА України, згідно якої надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів вищезгаданих працівників, що виплачуються у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником, але не вище граничних норм витрат, понесених у зв’язку з відрядженням (зокрема, добових витрат), встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 року N 663 “Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон”, Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 N 59, не є об’єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб з підстав, встановлених підпунктом 4.3.2 пункту 4.3 статті 4 Закону.
У пунктах г), д) пп. 4.4.2. п. 4.4. ст. 4 ЗУ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове роз’яснення є оприлюдненням офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції, яке використовується при обгрунтуванні їх рішень під час проведення апеляційних процедур. Податковими роз’ясненнями вважаються будь-які відповіді контролюючого органу на запити зацікавлених осіб з питань оподаткування. Податкове роз’яснення, надане контролюючим органом вищого рівня, має пріоритет над податковими роз’ясненнями підпорядкованих йому контролюючих органів. Податкове роз’яснення центрального податкового органу має пріоритет над податковими роз’ясненнями, виданими іншими контролюючими органами. Податкове роз’яснення не має сили нормативно-правового акта. Не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз’яснення (за відсутності податкових роз’яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз’яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз’яснення чи узагальнююче податкове роз’яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз’яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз’яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано).
Тому суд прийшов до висновку, що ДП «Львівський облавтодор» правомірно дотримується роз’яснень ДПА України від 25.05.2004 р. № 5131/5/17-3116 та від 08.06.2004 р. № 4528/6/17-3116 щодо не включення надбавок за роз’їзний характер робіт, що виплачуються працівникам ДП «Львівський облавтодор», до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що висновки, викладені в оскаржуваному судовому рішенні відповідають дійсним обставинам справи, судом дано вірну оцінку наявним у справі доказам, судове рішення винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Керуючись частиною 3 статті 160 статтями 195, 196, 198, 200, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області залишити без задоволення, постанову господарського суду Львівської
області від 20 березня 2008 року у справі №28/29А – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: О.М. Довгополов
Судді: С.П. Нос
Я.С. Попко
Повний текст рішення виготовлено 06.11.2009 року.