ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2009 року № 22-а-7177/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді Довгополова О.М.,
суддів: Попка Я.С., Носа С.П.,
при секретарі судового засідання Наконечній М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова на постанову господарського суду Львівської області від 29 лютого 2008 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фреш» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій , -
В С Т А Н О В И Л А:
В грудні 2007 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003292380/0/17430 від 31.07.2007 року на суму 7118,30 грн. за непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО).
Постановою господарського суду Львівської області від 29 лютого 2008 року позов задоволено. Рішення мотивоване непоширенням дії Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» (далі – Закон) на продаж основних фондів (основних засобів). Вважав правомірним проведення розрахункової операції за продаж автомобіля «Форд ескорт» через касу підприємства в установленому порядку.
У скарзі відповідач просить постанову скасувати, відмовивши в позові. Доводи скарги зводяться до визначення вказаного автомобіля «Форд ескорт» як товару, а тому позивачем порушено вимоги пункту 1 статті 3 зазначеного Закону.
В поданому запереченні позивач просить залишити скаргу без задоволення, а постанову – без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, враховуючи наступне.
За біржовим договором купівлі-продажу № 604628 від 17.08.2006 року позивачем продано автомобіль «Форд ескорт», що відносився до його основних фондів, за ціною 1423,66 грн. Розрахунок за зазначеним договором було проведено в грудні 2006 року через касу позивача.
Згідно з актом перевірки № 1353/184/23-1/23956445, складеного за результатами проведення виїзної планової перевірки з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.03.2007 року, відповідачем встановлено порушення вимог пункту 1 статті 3 Закону про РРО, а саме проведений готівковий розрахунок з покупцем за проданий товар без застосування РРО з використанням прибуткового касового ордера на суму 1423,66 грн.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
При цьому відповідач, покликаючись на лист ДПА України від 26.07.206 року № 14109/7/23-8017, вважає, що суб’єкти підприємницької діяльності в разі продажу за готівкові кошти матеріальних цінностей, які вилучені з активів (списані з балансу) та які не є продукцією власного виробництва, зобов’язані проводити розрахункові операції через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або здійснювати такі розрахункові операції в безготівковій формі через установи банків, крім випадків, передбачених законом.
Задовольняючи позов, судом першої інстанції правильно враховано, що відповідно до чинного (не відкликаного) роз’яснення ДПА України від 18.11.2004 року № 10413/6/23-2119 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій при продажу основних фондів», оскільки основні фонди (основні засоби) підприємства не є продуктом праці, а також продукцією власного виробництва, що виробляється та/або реалізується суб’єктами підприємницької діяльності через оптову та роздрібну торгівлю, тобто не є товаром, призначеним для торгівлі, дія Закону України від 01.06.2000 р. N 1776 (1776-14, 265/95-ВР) “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” на операції продажу основних фондів (як придатних для подальшого використання, так і непридатних), що належать підприємству і використовуються для виробництва товарів, виконання робіт, послуг (незалежно від групи, на які вони розподіляються), не поширюється.
При цьому колегією суддів беруться до уваги разовий характер здійсненої господарської операції з продажу основного засобу, у місці, не призначеному для оптової чи роздрібної торгівлі, яке би відповідало визначенню місця торгівлі, передбаченому Законом пр РРО, а тому наведене приводить до висновку про те, що здійснена господарська операція не є торгівлею в розумінні цього Закону.
Таким чином, висновок відповідача про порушення позивачем вимог пункту 1 статті 3 Закону про РРО є помилковим, що виключає наявність підстав для притягнення останнього до відповідальності.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою; доводи скарги не спростовують висновків суду, а тому скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись частиною 3 статті 160 статтями 195, 196, 198, 200, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова залишити без задоволення, постанову господарського суду Львівської області від 29 лютого 2008 року у справі № 25/6-А – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: О.М. Довгополов
Судді: С.П. Нос
Я.С. Попко
Повний текст рішення виготовлено 06.11.2009 року.