ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2270/5921/11
Головуючий у 1-й інстанції: Михайлов О.О. Суддя-доповідач: ОСОБА_1
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2011 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Голоти Л. О.
суддів: Мельник-Томенко Ж. М., Залімського І. Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Славутської районної державної адміністрації на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення Славутської районної державної адміністрації до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області про скасування постанови , -
В С Т А Н О В И В :
В травні 2011 року до Хмельницького окружного адміністративного суду надійшов позов управління праці та соціального захисту населення Славутської районної державної адміністрації до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області про скасування постанови державного виконавця № 1685/4 про накладення штрафу від 14.04.2011 року.
16 травня 2011 року на адресу суду надійшла від позивача заява про уточнення позовних вимог, в якій просить скасувати постанови № 1685/4 від 14.04.2011 року та № 1685-1/4 від 04.05.2011 року про накладення штрафу.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.05.2011 року у задоволенні зазначеного позову відмовлено.
На вказану постанову суду позивач подав апеляційну скаргу, у якій з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просив її скасувати та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В судове засідання належним чином повідомлені представники сторін не з’явились.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що явка сторін не визнавалась судом обов’язковою, а в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 198 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін.
Суд першої інстанції, при ухваленні оскаржуваної постанови та відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що позиція позивача про відсутність бюджетних коштів є необґрунтованою, з тих підстав, що фінансове становище суб’єкта владних повноважень, у даному випадку УПСЗН Славутської РДА, не може ставити в залежність державну виконавчу службу щодо виконання рішення суду, яке згідно з нормами ст.124 Конституції України обов’язкове для виконання на всій території України.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.
Як з’ясовано судом першої та апеляційної інстанції, 05.04.2011 року старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Хмельницькій області на підставі виконавчого листа № 2-а-737/2008 від 09.01.2009 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення Славутського міськрайонного суду про зобов’язання УПСЗН Славутської РДА Хмельницької області нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_2 недоплачену разову щорічну допомогу за 2007 рік.
Як згідно з вказаною постановою державного виконавця боржника зобов'язано виконати рішення суду та надано семиденний строк для його добровільного виконання з моменту отримання постанови виконавця. У постанові боржника також попереджено про можливість примусового виконання рішення після закінчення встановленого строку із стягненням з нього виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій.
Позивач отримавши постанову державного виконавця в установлений строк її не виконав.
Згідно з постановою від 14.04.2011 №1684/4 за невиконання рішення суду в установлений державним виконавцем строк на УПСЗН Славутської РДА Хмельницької області накладено штраф у розмірі 680,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що на адресу УПСЗН Славутської РДА Хмельницької області державним виконавцем надіслано вимогу від 14.04.2011 №2328 про виконання рішення суду, а також боржника попереджено про відповідальність за невиконання рішення суду (вимогу отримано позивачем 20.04.2011р.).
26 квітня 2011 року позивач повідомив державного виконавця про неможливість виконання рішення суду у зв’язку з відсутністю коштів на рахунку.
Згідно з постановою від 04.05.2011р. №1685-1/4 за повторне невиконання рішення суду в установлений державним виконавцем строк на УПСЗН Славутської РДА Хмельницької області накладено штраф у розмірі 1360,00 грн. (супровідний лист і постанову позивачем отримано 13.05.2011 р.).
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 5 Закону № 606-XIV визначає обов’язок державного виконавця вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Згідно ч. 2 ст. 24 Закону № 606-XIV державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов’язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Зміст дій, які повинен вчиняти державний виконавець з приводу примусового виконання судових рішень, передбачений, зокрема ст. 89 цього Закону, згідно з якою у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Частиною 2 статтею 89 цього Закону, встановлено, що у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
Частиною 5 ст. 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.
Колегія суддів зазначає, що відповідно п. 38 до рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2004 року по справі "Жовнер проти України" державний орган не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням.
Відповідно до п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 13.07.2006 року по справі "Васильєв проти України" виконання рішення щодо боржника залишається обов'язком держави.
Між тим, з матеріалів справи не вбачається, що неможливість виконання судового рішення підтверджується будь - якими доказами. Листи скаржника про відсутність бюджетних коштів самі по собі не підтверджують цього факту, таким чином доводи апелянта щодо неможливості виплати ОСОБА_2 недоплачену разову щорічну допомогу за 2007 рік є безпідставними.
Посилання скаржника на неможливість виконання рішень суду у зв’язку з відсутністю бюджетних коштів щодо реалізації виплати разової грошової допомоги, колегія суддів вважає також необґрунтованими, оскільки держава повинна виконувати взяті на себе зобов'язання та не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.
Отже, відсутність коштів для виплати, стягнутої за рішенням суду, допомоги не може бути підставою для невиконання рішень суду, оскільки судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог управління праці та соціального захисту населення Славутської районної державної адміністрації щодо скасування постанов державного виконавця.
За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Славутської районної державної адміністрації, – залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2011 року, – без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.
Головуючий /підпис/ ОСОБА_1
Судді /підпис/ ОСОБА_3
/підпис/ ОСОБА_4
З оригіналом згідно: секретар