Справа № 2-482/2009 р.

ЗАОЧНЕ   РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    14 жовтня 2009 р.                             м. Білопілля      

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді                 Терещенко О.І.

        при секретарі                     Павленко О.Г.,

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білопіллі справу за позовом

ОСОБА_1 до ПП «Дружба 6», третя особа - Білопільський районний відділ Сумської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про розірвання договору оренди земельної ділянки, -  

В С Т А Н О В И В:

    23 липня 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про розірвання договору оренди земельної ділянки від 19 січня 2007 року, зареєстрованого Білопільським районним відділом Сумської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» 5 лютого 2007 року за №776, мотивуючи свої вимоги тим, що 19 січня 2007 року між ним і ПП «Дружба-6» було укладено договір оренди земельної ділянки площею 3,42 га. Згідно умов договору відповідач взяв на себе зобов’язання сплачувати орендну плату у грошовій формі, у розмірі 1,5% від грошової оцінки землі, що становить 590 грн. за земельну ділянку  в строки з 1 по 31 серпня поточного року, з остаточним проведенням розрахунку в строк до 31 грудня поточного року. Однак, відповідач орендну плату за користування у 2008 році земельною ділянкою позивача в установлений договорами оренди строк не сплатив. Крім цього, відповідач не вніс зміни до договору оренди земельної ділянки в частині збільшення розміру орендної плати згідно Указу Президента України від 2 лютого 2002 року із змінами, внесеними Указом Президента України від 19 серпня 2008 року «Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)».  Позивач вважає, що має право на розірвання укладеного із відповідачем договору оренди земельної ділянки згідно ст. 32 Закону України «Про оренду землі», п. 39 договору, оскільки відповідач, ухиляючись від сплати орендної плати, не виконує взятих на себе зобов’язань.  

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, його інтереси представляє ОСОБА_2, яка позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила розірвати договори оренди земельної ділянки, укладеного із ПП «Дружба – 6» 19 січня 2007 року, зареєстрованого Білопільським районним відділом Сумської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» 5 лютого 2007 року за №776, а також стягнути з ПП «Дружба – 6» судові витрати.

Представник відповідача ПП «Дружба-6» в судове засідання не з’явився, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був сповіщений про час, день та місце розгляду справи.

Представник третьої особи - Білопільського відділу Сумської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України»  в судове засідання не з’явився, надавши суду письмову заяву про те, що з позовом згодний, просив розглянути справу без його участі.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом, зокрема, встановлено, що згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 є власником земельної ділянки  сільськогосподарського призначення площею 3, 56 га, розташованої на території Товстянської сільської ради Білопільського району (а. с. 8, 9).

19 січня 2007 року між сторонами у справі було укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований Білопільським районним відділом Сумської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» 5 лютого 2007 року за №776, згідно якого позивач передав відповідачу в строкове платне користування належну йому на праві приватної власності земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Товстянської сільської ради, загальною площею 3,42 га ріллі. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 39 328 грн. Договір оренди укладений строком на 10 років (а. с. 6-7).

Відповідно до п. 9 зазначеного вище договору оренди земельної ділянки відповідач взяв на себе зобов’язання сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою у грошовій формі, у розмірі 1,5% від її грошової оцінки, що становить 590 грн. за земельну ділянку щорічно.

П. 9.1 договору оренди передбачено, що орендна плата вноситься в строки з 1 по 31 серпня , остаточний розрахунок до 31 грудня поточного року.

Укладений між сторонами у справі договір оренди земельної ділянки від 19 січня 2007 року, зареєстрований у Білопільському відділі Сумської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» 5 лютого 2007 року за №776, відповідає вимогам діючого цивільного законодавства. Після досягнення згоди по всім істотним умовам він був підписаний сторонами в справі. Спір з приводу істотних умов договорів оренди земельних ділянок між ОСОБА_1 і ПП «Дружба-6» відсутній.

Згідно акту приймання-передачі земельної ділянки від 19 січня 2007 року ПП «Дружба – 6» прийняло в оренду від ОСОБА_1 земельну ділянку, розташовану на території Товстянської сільської ради, площею 3,42 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а. с.7).  

Судом також встановлено, що ПП «Дружба 6» розрахувалось із позивачем по договору оренди земельної ділянки за 2008 рік на початку 2009 року, що сторонами у справі не оспорюється. Порушення відповідачем строків проведення розрахунків по орендній платі свідчить про неналежне виконання ним обов’язків, передбачених договором оренди земельної ділянки. Разом із цим відповідач не надав суду доказів поважності причин неналежного виконання умов договору в частині несвоєчасної сплати позивачу орендної плати за землю.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 598 ЦК України зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення  зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання  частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов’язання або воно припиняється.

З наведених норм права вбачається, що припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від нього – це безумовне право сторони, яке не може бути обмежене у разі доведеності позивачем своїх доводів про те, що інша сторона у договорі порушила зобов’язання.

Пунктом 38 договору оренди земельної ділянки передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов’язків, передбаченого договором.

Відповідно до п. 39 договору розірвання договору в односторонньому порядку допускається в разі несвоєчасної сплати орендної плати (а. с. 6-7).

Таким чином, суд вважає, що факт порушення відповідачем взятих на себе зобов’язань щодо своєчасної сплати орендної плати у строки, передбачені договором, в судовому засіданні знайшов своє підтвердження. А отже, позивач набув передбачене договором право односторонньої відмови від зобов’язання. Суд не вбачає підстав для обмеження цього права позивача.

Крім того, оскільки право на односторонню відмову від зобов’язання Цивільний кодекс не визнає мірою відповідальності, суд приходить до висновку про те, що Цивільний кодекс не ставить виникнення у кредитора такого права в залежність від вини боржника.

Виходячи з викладеного вище, суд приходить до висновку про необхідність припинення укладеного між сторонами у справі договору оренди земельної ділянки від 19 січня 2007 року шляхом його розірвання.

    Вирішуючи питання про судові витрати у справі суд керується положеннями ст. 88 ЦПК України, згідно якої стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені ним і документально підтверджені судові витрати. Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають: 8 грн. 50 коп. державного мита, сплаченого при зверненні з позовом до суду, а також 7 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 16 грн.

Згідно декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» №7-93 від 21 січня 1993 року розмір державного мита із позовних заяв дорівнює 1 відсотку від ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Таким чином, позивач при зверненні з даним позовом до суду повинен був сплатити державне мито в розмірі 51 грн., а не 8 грн. 50 коп. Таким чином, стягненню із відповідача на користь держави підлягає 42 грн. 50 коп. державного мита. Також, згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року №1258»  від 5 серпня 2009 року №825, розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом справ немайнового характеру дорівнює 37 грн., а не 7 грн. 50 коп., як сплатив позивач при зверненні з позовом до суду. Отже, стягненню із відповідача на користь держави підлягають 29 грн. 50 коп. витрат за інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

      На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 598, 610, 611, 615 ЦК України, ст. ст. 4,10, 60,88, 209,213,215, 224-228  ЦПК України суд,  

В И Р І Ш И В:

    Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Припинити договір оренди земельної ділянки, укладений міжОСОБА_1 і ПП «Дружба-6» від 19 січня 2007 року, зареєстрований у Білопільському відділі Сумської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» 5 лютого 2007 року за №776, шляхом його розірвання.

    Стягнути з ПП «Дружба-6» на користь ОСОБА_1 16 грн.

Стягнути з ПП «Дружба-6» на користь держави 42 грн. 50 коп. державного мита, а також 29 грн. 50 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем до Білопільського районного суду протягом 10 днів з дня отримання його копії.

    Рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду  Сумської області  через Білопільський районний суд  шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та  апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

    Апеляційна скарга може бути подана позивачем без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                 підпис

Копія вірна: Суддя

Білопільського районного суду                     Терещенко О.І.