Справа № 22-7743/08 Головуючий у 1 інстанції -Ганечко О.М.

Доповідач - Панченко М.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 вересня 2008 року м.Київ

Колегія судді в судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м.Києва у складі:

Головуючого судді - Панченка М.М.

Суддів - Диби В.Г., Шахової О.В.

При секретарі - Мороз О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 який діє за дорученням ОСОБА_2, на ухвалу Шевченківського районного суду м.Києва від 21 липня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, 3-я особа ОСОБА_4 про визнання договору про спільну діяльність недійсним та стягнення моральної шкоди в сумі 50.000 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_2 і просив визнати недійсним договір про спільну діяльність від 11 серпня 2007 року, як укладений під впливом обману з боку відповідача.

Крім того просив стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду в сумі 50.000 грн.

В ході розгляду указаної справи, за заявою позивача, ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Києва від 21 липня 2008 року в забезпечення позову накладено арешт на земельну ділянку, розташовану за адресою АДРЕСА_1 яка належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 який діє за дорученням ОСОБА_2, просить скасувати дану ухвалу, оскільки позовні вимоги в сумі 50.000 грн. про стягнення моральної шкоди, є неспівмірними з вартістю земельної ділянки.

Апеляційну скаргу належить відхилити, а ухвалу Шевченківського районного суду м.Києва від 21 липня 2008 року залишити без змін з таких підстав.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд виходив з того, що в разі задоволення позову про стягнення моральної шкоди в сумі 50.000 грн., задоволення вимог позивача може бути забезпечене шляхом реалізації земельної ділянки відповідача АДРЕСА_1

Відповідно до ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи до забезпечення позову.

А, відповідно до ст.152 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно чи грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Отже, ухвала про забезпечення позову постановлена у відповідності з чинним законодавством.

При цьому встановлено, що застосований вид забезпечення позову не обмежує права відповідача в користуванні указаною земельною ділянкою за призначенням.

Стверджуючи, що позовні вимоги на суму 50.000 грн. є неспівмірними з вартістю земельної ділянки, скаржник, між тим, не підтвердив документально вартість цієї земельної ділянки.

Колегія суддів вважає, що невжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на земельну ділянку, яка належить відповідачу, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги і залишення без змін ухвали Шевченківського районного суду м.Києва від 21 липня 2008 року.

Керуючись ст.ст.307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 який діє за дорученням ОСОБА_2, відхилити, а ухвалу Шевченківського районного суду м.Києва від 21 липня 2008 року залишити без змін.