Справа № 22Ц-3081/2008 Головуючий в суді 1 інстанції Волчко А.Я.
Категорія 19 Доповідач в суді 2 інстанції Волохов Л.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 вересня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого : судді Хопти С. Ф.
суддів : Волохова Л.А., Малорода О.І.
при секретарі: Рудзінській А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами Акціонерного комерційного банку „Альянс" на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 червня 2008 року та на додаткове рішення Києво-Святошинського районного суду' Київської області від 11 липня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного банку „Альянс", Закритого акціонерного товариства „Фобос Інтернешнл", Дочірнього підприємства „Агропромфінхолдінг", Товариства з обмеженою відповідальністю „Константа-груп", треті особи без самостійних вимог: приватні нотаріуси Апишкова Зінаїда Іванівна, Іванців Валентина Панасівна, про визнання договорів застави такими, що припинили свою дію у зв"язку з припиненням договорів поруки, -
встановила:
У серпні 2004 року позивачка звернулася до суду з зазначеним позовом до відповідачів, посилаючись на те, що за договором застави від 26 грудня 2000 року вона виступила як майновий поручитель по забезпеченню зобов'язань по поверненню кредиту в розмірі 700000 гривень за кредитним договором від 26 грудня 2000 року та за додатковою угодою від 20 вересня 2000 року, передавши заставодержателю - АКБ "Альянс" належний їй житловий будинок по АДРЕСА_1 а за договором застави від 25 квітня 2001 року вона передала в заставу АКБ „Альянс" належний їй житловий будинок по АДРЕСА_2 та земельну ділянку розміром 0, 1023 га в забезпечення зобов'язань за кредитним договором від 25 квітня 2001 року, укладеним між АКБ „Альянс" та ДП "Агропромфінхолдінг" на суму 900000 гривень. Зважаючи на те, що відповідачі з моменту укладення зазначених договорів змінювали зобов'язання без її згоди, позивачка просила визнати вказані договори застави недійсними.
В ході розгляду справи представник позивача позовні вимоги уточнив, просив суд визнати договори поруки від 26 грудня 2000 року та від 25 квітня 2001 року такими, що припинили свою дію, визнати договори застави від 26 грудня 2000 року та від 25 квітня 2001 року такими, що припинили свою дію.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 червня 2008 року позов задоволено.
Визнано таким, що припинив свою дію договір поруки від 25 квітня 2001 року укладений ОСОБА_2, який діяв на підставі доручення від імені ОСОБА_1 з АКБ „Альянс" та ДП „Агромпромфінхолдінг".
Визнано таким, що припинив свою дію договір поруки укладений 26 грудня 2000 року ОСОБА_2, який діяв на підставі доручення від імені ОСОБА_1 з ЗАТ "Фобос Інтернешнл" та АКБ Альянс".
Визнано таким, що припинив свою дію договір застави будинку, укладений між ОСОБА_2, який діяв на підставі доручення від імені ОСОБА_1 та АКБ "Альянс" та посвідчений 26 грудня 2000 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Апишковою З.І., таким, що припинив свою дію 04 липня 2001 року.
Визнано таким, що припинив свою дію договір застави будинку , укладений між ОСОБА_2, який діяв на підставі доручення від імені ОСОБА_1 та АКБ „Альянс" та посвідчений 25 квітня 2001 року приватним нотаріусом Обухівського нотаріального округу Київської області Іванців В.П., таким що припинив свою дію 04 липня 2001 року.
26 червня 2008 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою щодо винесення додаткового рішення в зв"язку з тим, що судом не ухвалено рішення стосовно позовних вимог, з приводу яких позивач подавав докази і надавав пояснення, а саме: щодо позовних вимог про припинення договорів поруки і застави в зв"язку з припиненням державної реєстрації ЗАТ "Фобос Інтернешнл" і ДП "Агропромфінхолдінг" та в зв"язку із збільшенням обсягу відповідальності позивача за рахунок збільшення розміру кредитів та продовження троку кредитних договорів.
Додатковим рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 липня 2008 року заяву задоволено.
Визнано договір поруки від 26 грудня 2000 року таким, що припинив свою дію.
Визнано договір поруки від 25 квітня 2001 року таким, що припинив свою дію.
Визнано договір застави № 5632 від 26 грудня 2000 року таким, що припинив
свою дію. Визнано договір застави № 2017 від 25 квітня 2001 року таким, що припинив
свою дію.
В апеляційних скаргах АКБ "Альянс" з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права ставляться питання про скасування рішення та додаткового рішення.
Колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 26 грудня 2000 року ОСОБА_2., який діяв на підставі довіреності уклав від імені ОСОБА_1 з ЗАТ „Фобос Інтернешнл" та АКБ "Альянс" договір поруки , забезпечений договором застави № 5632 від 26 грудня 2000 року житлового будинку АДРЕСА_1. Згідно договору поруки, позивачка виступала як майновий поручитель по забезпеченню зобов'язань стосовно повернення кредиту за кредитним договором № 093/ЮК від 26 грудня 2000 року, укладеного між АКБ „Альянс" та ЗАТ „Фобос Інтернешнл".
Пунктом 1.2 договору поруки передбачено, що позивачка зобов"язана виконати зобов'язання ЗАТ „Фобос Інтернешнл" по кредитному договору та додаткових угодах до цього кредитного договору, а у разі невиконання ним цих зобов'язань більше ніж три дні.
Судом встановлено, що 26 грудня 2000 року між АКБ „Альянс" та ЗАТ „Фобос Інтернешнл" було укладено кредитний договір № 093/ЮК, за яким банквідкрив позичальнику відкличну кредитну лінію з лімітом 2 000 000 гривень під 50 % річних на строк до 26 квітня 2001 року. В даному договорі позивачка виступала як майновий поручитель виконання боржником зобов'язання. Між нею та АКБ „Альянс" укладено 26 грудня 2000 року договір застави належного їй на праві власності будинку АДРЕСА_1
25 квітня 2001 року між АКБ „Альянс" та ДП "Агропромфінхолдінг" укладено кредитний договір № 009-01/ЮК на суму 900 000 гривень під 47 % річних на строк до 01 липня 2001 року. У вказаному договорі позивачка також виступала як майновий поручитель виконання боржником зобов'язання. Між нею та АКБ "Альянс" 25 квітня 2001 року укладено договір застави належного їй на праві власності садового будинку АДРЕСА_2 в Садовому товаристві „Дніпро" в смт. Козин Обухівського району Київської області та земельної ділянки розміром 0, 1023 га.
З настанням строків виконання зобов'язань ( 26 квітня 2001 року та 01 липня 2001 року) АКБ „Альянс" не пред'Явив вимог про обов'язковість виконання зобов'язань за кредитними договорами. Термін дії кредитних договорів за додатковими угодами між банком та позичальниками, без згоди позивачки, було продовжено та змінено суми кредитних коштів за цими договорами. Зміною істотних умов кредитних договорів від 26 грудня 2000 року та 25 квітня 2001 року, без погодження з позивачкою, припинено дію договорів поруки та застави майна, які укладалися в забезпечення виконання зобов'язань за цими договорами.
Як вбачається з матеріалів справи, до моменту укладення договору поруки відбулася лише одна вимога, що випливала із кредитного договору № 009-01/ЮК від 25 квітня 2001 року , про що позивачці було відомо та по якій вона виступала в якості гаранта. Інші додаткові угоди до кредитного договору, на які посилається АКБ „Альянс" до її відома не доводилися та за них вона не поручалася. Будь-які зміни в договір поруки чи договір застави не вносилися.
Як вбачається з пункту 1.3 обох договорів поруки, виконання цих договорів забезпечується договорами застави. Враховуючи факт припинення договорів поруки відповідно припиняється дія договорів застави, що є забезпеченням договорів поруки. Крім цього, як вбачається з досліджених судом першої інстанції доказів, АКБ „Альянс" ніяким чином не повідомляв позивачку про зміну умов кредитних договорів в частині зміни термінів умов виконання зобов"язання третіми особами, а позивачка не давала згоди на зміну істотних умов договорів поруки, а саме зміну термінів дії її зобов'язань.
З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про необхідність задоволення позовних вимог сторін у повному обсязі.
Таким чином, доводи апеляційних скарг про порушення судом норм матеріального і процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними у рішенні.
Щодо інших доводів апеляційних скарг, то вони теж не спростовують висновків суду.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення та додаткове рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 209, 307, 308, 313, 316 ЦПК України, -
ухвалила:
Апеляційні скарги Акціонерного комерційного банку „Альянс" відхилити.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 червня 2008 року та додаткове рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 липня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.