справа № 2-483/08

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2008 року     Кіровський районний суд Автономної Республіки Крим

у складі:  головуючого   - судді Чулуп О.С.
при секретарі   -     Єрмак М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Кіровське цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зустрічний позов ОСОБА_3             до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про вселення, зобов'язання не чинити перешкоди в користуванні житлом

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 визнання відповідача таким, що втратив право користування жилим будинком № 113 на вул. Суворова в м.Старий Крим Кіровського району АР Крим. Позивач вказує на те, що з відповідачем ОСОБА_3 був у шлюбі, шлюб між ними розірвано в грудні 2007р. Позивач вказує, що в березні 2007р. стосунки між ними погіршились і відповідач пішла з спірного будинку, забрала з собою їх дитину, свої речі, та з того часу проживає у своїх батьків за адресою: АР Крим Кіровський район м.Старий Крим вул. Кримська, буд.12. Позивач вказує також, що в зв'язку з тим, що відповідач ОСОБА_3 зареєстрована в його будинку він не може розпорядитися своїм майном. В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив визнати відповідача таким, втратив право користування жилим приміщенням за адресою: будинок № 113 на вул. Суворова в м.Старий Крим Кіровського району АР Крим. Зустрічні вимоги ОСОБА_3 позивач не визнав, вказав, що відповідач ОСОБА_3 сама пішла з його дому, вказувала про це в позовній заяві про розірвання шлюбу, пояснив також, що перешкоди відповідачу для проживання не чинив.

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнала, пред'явила зустрічний позов до ОСОБА_1 в якому просить винести рішення про вселення її та її сина ОСОБА_5 до будинку № 113 на вул. Суворова в м.Старий Крим Кіровського району АР Крим та зобов'язати позивача не чинити перешкоди в користуванні спірним будинком. Відповідач вказує, що позивач в середині 2007р. забрав у неї ключі від будинку і вигнав її з сином на вулицю. В судовому засіданні відповідач пояснила, що свого житла у неї не має, вона проживає у будинку своїх батьків, винаймати інше жиле приміщення у неї не має коштів, тому спірний будинок їй потрібен для проживання.

Відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги про вселення ОСОБА_3 до спірного будинку не визнав, в судовому засіданні пояснив, що проживає в даному будинку з грудня 2007р. разом із своєю сім'єю, даний будинок винаймає у позивача.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, зустрічні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ст. 163 Житлового кодексу УРСР у разі тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених частиною першою, пунктами 1 і 5 частини третьої і частиною четвертою статті 71 цього Житлового кодексу УРСР.    

Відповідно до ст. 71 Житлового кодексу УРСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців, .

Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців у випадках призову на строкову військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу, а також призову офіцерів із запасу на військову службу на строк до трьох років - протягом усього періоду проходження зазначеної військової служби; перебування на військовій службі прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби - протягом перших п'яти років перебування на дійсній військовій службі; влаштування непрацездатних осіб, у тому числі дітей-інвалідів, у будинку-інтернаті та іншій установі соціальної допомоги - протягом усього часу перебування в них.

Судом досліджено:

•   -     свідоцтво про розірвання шлюбу серії І-АП № 044237 від 12.12.2007р. . згідно якого шлюб між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 був розірваний 12.12.2007р.;

•   -     витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії ССЕ № 158707 від 23.07.2007р. згідно якого будинок № 113 на вул. Суворова в м.Старий Крим Кіровського району АР Крим належить позивачу на праві приватної власності;

•   -     позовна заява відповідача ОСОБА_3 про розірвання шлюбу від 21.05.07р. в якій відповідач в травні 2007р. вказує своє місце проживання як - АР Крим Кіровський район м.Старий Крим вул. Кримська, буд.12; пояснюючи при цьому, що спільно з позивачем не проживає, спільне господарство не веде, вказує, що буде самостійно виховувати дитину за своїм місцем проживання;

•   -     акт обстеження матеріально-побутових умов позивача від 25.03.2008р. згідно якого позивач один проживає' в будинку № 113 по вул.  Суворова в м.Старий Крим Кіровського району АР Крим, колишня дружина ОСОБА_3 фактично не проживає в даному будинку з березня 2007р.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що проживає по сусідству з відповідачем ОСОБА_3, знайома зі сторонами біля 3 років. Осінню 2006р. бачила як відповідач ОСОБА_3 залишала будинок позивача під час конфлікту із жінкою та мужчиною.Свідок пояснила також, що відповідач говорила їй, що не може потрапити до будинку, оскільки ключа не має на місці.Свідок не бачила щоб позивач виганяв відповідача з дому.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що постійно проживає в спірному будинку разом із своєю сім'єю з 1 грудня 2007р. З того часу як поселився в даному будинку ні разу не бачив щоб відповідач ОСОБА_3 приходила до спірного будинку та.намагалася вселитися в даний будинок.

Позивач не подав суду докази того, що вона здійснювала якісь дії для вселення до спірного будинку, та докази того, що у неї не було можливості поселитися в даний будинок, не подала також докази того, що позивачем чинилися відповідачу перешкоди в користуванні спірним будинком.

Отже, судом встановлено, що позивач є власником будинком № 113 на вул. Суворова в м.Старий Крим Кіровського району АР Крим, відповідач ОСОБА_3 в даному будинку не проживає з березня 2003р., виселилася з даного будинку сама, забрала з будинку всі свої речі, вказувала, що проживає в будинку своїх батьків, де виховує дитину, будь-яких спроб вселитися в даний будинок відповідач не вчиняла, що вказує на те, що відповідач ОСОБА_3 не проживала і не бажала до травня 2008р. проживати в спірному будинку.

Суд приходить о висновку, що відповідач як колишній член сім'ї позивача, залишившись зареєстрованим на даній жилій площі мав право на користування даним жилим приміщенням, проте, не проживаючи в даній квартирі більше шести місяців, відповідач втратив право користування даним жилим приміщенням.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, ст. 163, 71 Житлового кодексу УРСР, суд

ВИРІШИВ:

Визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування жилим будинком № 113 на вул. Суворова в м.Старий Крим Кіровського району АР Крим відмовити.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про вселення та зобов'язання не чинити перешкоди в користуванні жилим будинком № 113 на вул. Суворова в м.Старий Крим Кіровського району АР Крим відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.223 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АР Крим. Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про оскарження до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Кіровський районний суд.