АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Справа № 645/7862/15-ц Головуючий суддя І інстанції Бабкова Т. В.

Провадження № 22-ц/790/5880/17 Суддя доповідач Пилипчук Н.П.

Категорія: Спори про відшкодування шкоди

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - судді: Пилипчук Н.П.,

суддів: Колтунової А.І., Бурлаки І.В.

за участю секретаря: Плахотнікової І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Жилкомсервіс» на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23 серпня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Харківводоканал», комунального підприємства «Жилкомсервіс» про відшкодування майнової та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23 серпня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено частково. Стягнуто з КП «Жилкомсервіс» на користь ОСОБА_1 19 166 грн. 90 коп. - на відшкодування матеріальної шкоди, 8 000 грн. - на відшкодування моральної шкоди, судові витрати - 487 грн. 20 коп. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Харківводоканал» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири - відмовлено.

В апеляційній скарзі КП «Жилкомсервіс» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Вказує, що КП «Жилкомсервіс» є неналежним відповідачем по справі. Наполягає, що винними у бездіяльності є КП «Харківводоканал» та співвласники багатоквартирного будинку АДРЕСА_1. Наголошує, що наданий до суду розрахунок шкоди не може слугувати належним та допустимим доказом по справі, адже у розумінні чинного ЦПК України єдиним доказом спричинення шкоди та її розміру є висновок експерта. Звертає увагу на відсутність доказів завдання моральної шкоди та розміру.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, судова колегія знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги та покладаючи обов'язок по відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди на КП «Жилкомсервіс» суд першої інстанції, на підставі доказів поданих сторонами, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), вірно застосувавши до правовідносин, які склались між сторонами норми матеріального права правильно виходив з того, що майнова шкода, завдана позивачу, має бути відшкодована за рахунок КП «Жилкомсервіс», який є утримувачем будинку.

Судова колегія погоджується із висновками суду першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована та проживає в квартирі АДРЕСА_1 (а.с.14). Квартира належить позивачці ОСОБА_1 на праві власності підставі договору купівлі-продажу, посвідченого нотаріально 11 травня 2006 р. (а.с.16). Вказана квартира двокімнатна ізольована, розташовується на першому поверсі багатоквартирного 16-поверхового будинку, що перебуває на балансі КП «Жилкомсервіс».(а.с. 18-19).

З акту, засвідченого підписами працівників КП «Жилкомсервіс», вбачається що аварійна ситуація (забиття каналізаційних колодязів) мала місце 08 липня 2015 р., цього ж дня о 10 год.30 хв. по стояку квартири АДРЕСА_1 було відключено постачання холодної води, проте залиття не припинилося, а тому заявка на усунення аварії була передана до РЕУ Фрунзенського районного комплексу «Харківводовідведення» КП «Харківводоканал». 09 липня 2015 р. працівниками РЕУ Фрунзенського районного комплексу «Харківводовідведення» КП «Харківводоканал» була демонтована ділянка системи водовідведення в підвалі будинку, створений видимий розрив. Комісія підтверджує факт, що станом на 09 липня 2015 р. квартира АДРЕСА_1 залита фекаліями через влаштований в квартирі унітаз ( а.с.20 ).

Відповідно до витягу з журналу заявок та акту виконаних робіт Фрунзенського районного комплексу «Харківводовідведення» КП «Харківводоканал» заявка про забиття стояку каналізації в квартирі АДРЕСА_1 надійшла до їхньої служби 09 липня 2015р. в 9 год.15 хв. В ході виконання аварійних робіт цього ж дню о 10 год.15 хв. було з'ясовано, що мала місце закупорка внутрішньобудинкової системи каналізації, для усунення аварії прочищено лежаки стояка каналізації в підвалі вказаного будинку, з якого вилучені будівельне та побутове сміття, сторонні речі, що свідчить про невірне використання системи каналізації мешканцями будинку ( а.с.68-69, 130-131).

За правилами статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 (з наступними змінами) «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Наведене свідчить про те, що цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувачем будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно із законом; виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Статтею 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Відповідно до пунктів 2, 5, 7, 10 частини 2 статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» на експлуатуючій організації, як на виконавцеві послуг, лежить обов'язок здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період; утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством; своєчасно за власний рахунок проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини.

Посилання апелянта на норми Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», згідно вимог якого співвласники багатоквартирного будинку зобов'язані забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку, висновків суду не спростовують.

Так, Комунальне підприємство «Жилкомсервіс» є утримувачем будинку, в якому знаходиться квартира позивача, що підтверджується рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 20 грудня 2006 року № 1186 «Про визначення виконавців послуг в житловому фонді міста Харкова».

01 січня 2007 року набрав чинності публічний Договір про надання житлово-комунальних послуг між КП "Жилкомсервіс" та споживачами (власниками житлових і нежитлових приміщень, які знаходяться на балансі Територіальної громади м.Харкова в особі Харківської міської ради), за умовами якого КП "Жилкомсервіс" зобов'язано утримувати внутрішньо будинкові мережі в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, вживати своєчасних заходів до ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень у наданні послуг у строки, передбачені законодавством.

В обов'язок КП "Жилкомсервіс", як управителя будинками, входить укладання договорів з виробниками та виконавцями послуг з утримання будинків, здійснення контролю за наданням цих послуг.

В апеляційній скарзі представник КП "Жилкомсервіс" посилається на акт від 09 липня 2015 року, згідно якого залиття квартири позивача мало місце в результаті засмічення каналізаційних колодязів, які знаходяться за межами внутрішньо будинкової системи водовідведення.

Такі доводи КП "Жилкомсервіс" спростовуються висновками судової будівельно-технічної експертизи № 857 від 27.03.2017, якими встановлено, що найбільш вірогідною причиною аварії з пошкодженням системи водовідведення будинку АДРЕСА_1, яка сталася 7-8 липня 2015р., внаслідок якої сталося залиття каналізаційними водами квартири АДРЕСА_1 є забруднення трубопроводу на ділянці, яка була відремонтована шляхом її заміни з чавуну на пластикову (ПВХ) - в підвалі будинку АДРЕСА_1 (а.с.230-234).

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 2 ст. 59, ч. 1, ч. 4 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 212 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Суд першої інстанції навів вірну оцінку доказам, наданим ОСОБА_1 на підтвердження розміру майнової шкоди, завданої внаслідок залиття, забруднення та пошкодження каналізаційними нечистотами.

Так, витрати на відновлення майна підтверджуються договором про надання послуг з ФОП ОСОБА_2 на прибирання квартири АДРЕСА_1 від 15.07.2015р. (в тому числі по хімчистці, дизінфекції, видалення запахів) та актом виконаних робіт за договором від 19.07.2015р.; вартість договору склала 7 800 грн. ( а.с.28-33); фіскальними чеками будівельного гіпермаркету «Будмен» за 3-13 серпня 2015р. на придбання будівельних матеріалів та лінолеуму на суму 8 366,90 грн. (а.с.34-35); договором підряду №25/08 від 25.08.2015р. з ОСОБА_3 з укладення підлоги площею 40 кв.м у приміщенні квартири АДРЕСА_1 та актом виконаних робіт за договором від 12.10.2015р.; вартість договору склала 3 000 грн. ( а.с.84-88). Загальна сума збитків становить 19 166,90 грн.

Суд першої інстанції правильно виходив з того, що зміст касових чеків щодо дат і назв придбаних матеріалів відповідає характеру виконаних робіт по заміні підлоги приміщення квартири позивачки.

Відповідачі належними та допустимими доказами розмір спричиненої шкоди не спростували, клопотання про призначення відповідної експертизи не заявляли.

Судова колегія вважає також, що позивач у результаті залиття її квартири зазнала моральної шкоди. Рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідачів моральної шкоди в розмірі 8 000 грн. повністю відповідає вимогам ст. 1167 ЦК України, а також роз'ясненням, даним в п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди". Визначаючи розмір моральної шкоди, суд першої інстанції керувався засадами розумності, виваженості та справедливості і вірно виходив з того, що позивачу внаслідок пошкодження її майна спричинено моральні страждання, вона докладала значних додаткових зусиль для відновлення цього майна.

Судом першої інстанції правильно досліджені і оцінені обставини по справі, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права; не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Підстав, передбачених ст. 309 ЦПК України для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції, судовою колегією не встановлено.

Керуючись ч. 1 ст.303, ст.304, п. 1 ч. 1 ст.307, ст.308, ст.313, п. 1 ч. 1 ст.314, ст.ст.315,317,319 ЦПК України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Жилкомсервіс» - відхилити.

Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23 серпня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий - Н.П.Пилипчук

Судді - А.І. Колтунова

І.В. Бурлака