ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2009 року № 22-а-12355/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді Довгополова О.М.,
суддів: Попка Я.С., Носа С.П.,
при секретарі судового засідання Наконечній М.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України, до якої приєдналося Головне управління юстиції у Хмельницькій області, на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 травня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Головного управління юстиції у Хмельницькій області про стягнення недоплаченої заробітної плати, компенсації втрати частини заробітку у зв’язку з порушенням термінів її виплати,
В С Т А Н О В И Л А:
В листопаді 2006 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до відповідачів про стягнення невиплаченої заробітної плати за період з 01.01.1995р. по 31.12.2005р., компенсації втрати частини заробітної плати у зв»язку з порушенням термінів її виплати, невиплачене грошове утримання судді та вихідну допомогу при звільненні. Після смерті позивача 25.06.2007р. його дружина ОСОБА_1 прийняла спадщину, як правонаступник його прав і обов»язків уточнила позовні вимоги та просить стягнути з Державної судової адміністрації України 126459,35 грн. боргу по заробітній платі чоловіка, компенсацію втрати частини доходу у зв»язку з затримкою термінів її виплати.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що покійному чоловіку, який працював головою Хмельницького міського ( міськрайонного ) суду, в порушення законодавства за період роботи з 01.01.1995р. по 31.12.2005р. недоплачено 5811,17 грн. посадового окладу, 4924,82 грн. доплати до посадового окладу, 121,01 грн. доплати за кваліфікаційний клас, 19773,54 грн. надбавки за досягнення у праці, 5577,01 грн. надбавки за інтенсивність праці, 15561,96 грн. доплати за вислугу років, 11200,79 грн. премії, 15239,90 грн. відпускних та компенсаційних за невикористану відпустку, 7505,91 грн. матеріальної допомоги, 6039,76 грн. виплат по тимчасовій непрацездатності, 34703,48 грн. компенсації цього доходу через несвоєчасну його виплату.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 19 травня 2008 року позов задоволено, стягнуто з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 91755,87 грн. недоплаченої заробітної плати, 34703,48 грн. компенсації втрати частини заробітної плати у зв»язку з порушенням термінів її виплати, 2200 грн. понесених судових витрат.
Постанову суду першої інстанції оскаржено Державною судовою адміністрацією України з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, неповного з»ясування обставин справи та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, яка просить скасувати оскаржувану постанову та відмовити в задоволенні позову. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що ДСУ України безпідставно залучено у якості відповідача у даній справі, оскільки утворена лише 01 січня 2003 року та не являється правонаступником МЮ України. Крім того, зазначає про те, що суд безпідставно взяв до уваги аудиторську довідку та акти проведеної контрольно-ревізійним управлінням в Хмельницькій області ревізій виконання кошторису Хмельницького обласного управління юстиції та територіального управління ДСА в Хмельницькій області.
Головне управління юстиції у Хмельницькій області подало заяву про приєднання до апеляційної скарги ДСА України на постанову суду від 19 травня 2008 року, в якій покликається на аналогічні помилки суду першої інстанції та стверджує, що чинне законодавство передбачає право, а не обов»язок керівника установи встановлювати надбавки та премії для суддів, які можливо здійснювати у межах наявних коштів на оплату праці.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд виходив із того, що ОСОБА_2 з 17.04.1978р. по 22.06.1987р. працював суддею, головою Волочиського районного суду Хмельницької області, з 22.06.1987р. по 13.01.2006р. суддею, головою Хмельницького міського (міськрайонного) суду, звільнений з посади судді у зв»язку з поданням заяви про відставку за станом здоров»я, 25.06.2007р. він помер, спадщину після смерті прийняла ОСОБА_1 На підставі аудиторського висновку та актів КРУ в Хмельницькій області судом зроблено висновок про недофінансування судів області по видатках на оплату праці суддів.
Колегія суддів зазначає, що суд безпідставно не взяв до уваги твердження відповідачів на відсутність відповідних наказів про преміювання позивача, встановлення йому надбавок та помилково ствердив, що дана обставина не має значення для вирішення спору, так як такі виплати передбачені вимогами закону.
Відповідно до ст.95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються видатки держави на загальносуспільні потреби, а також розмір і цільове спрямування цих видатків.
Відповідно до ч.1 ст.120 Закону України «Про судоустрій» фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Постановою КМ України від 21.01.1993р. №39 «Про умови оплати праці працівників судів» та Постановою КМ України від 13.12.1999р. №2288 «Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів» передбачено право, а не обов»язок установлювати суддям та керівникам судів премії, надбавки та доплати до посадових окладів, надання матеріальної допомоги у межах наявних кошів на оплату праці.
Указом Президента України від 10 липня 1995 року №584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» передбачено право установлювати суддям надбавки за високі досягнення у праці або виконання особливо важливої роботи у розмірі до 75% посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас у межах фонду заробітної плати.
З наявної в матеріалах справи копії акту ревізії КРУ в Хмельницькій області виконання кошторису по КЕКВ 1110 «Оплата праці працівників бюджетних установ» та КФК 02004 «Районні (міські) суди» від 03 березня 2006 року вбачається, що у ході проведеної ревізії фінансово-господарської діяльності Хмельницького обласного управління юстиції за 1995-2002 роки порушень при нарахуванні та виплаті заробітної плати суддям не встановлено.
Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» при вирішенні спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок і доплат необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. З мотивів відсутності коштів у проведенні вказаних виплат може бути відмовлено в тому разі, коли вони обумовлені в зазначених актах наявністю певних коштів чи фінансування.
Враховуючи наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову про стягнення заборгованості по заробітній платі в користь позивача.
Що стосується аудиторської довідки приватного аудитора ОСОБА_3, яку суд визнав як належний доказ і як підставу для задоволення позову, то слід зазначити, що відповідачі не належать до суб»єктів господарювання, при цьому при складанні довідки перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб»єкта не проводилась, а тому колегія суддів відповідно до вимог ч.1 ст.70 КАС України вважає такий доказ неналежним.
Крім того, аудитором не враховано, що положення Постанови КМ України від 21.01.1993р. №39, Указу Президента України від 17 жовтня 1994р. №614/94, Указу Президента України від 19.09.1996р. №856/96, Указу Президента України від 10.07.1995р. №584/95, Указу Президента України від 21.08.1999р. №1048/99, Постанови КМ України від 13.12.1999р. №2288 передбачають право, а не обов»язок встановлювати надбавки та премії для суддів та містять застереження про можливість таких виплат у межах наявних коштів на оплату праці.
Приписом ст.3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв»язку з порушенням строків їх виплати» визначено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов»язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
За таких обставин та з урахуванням наведеної норми права колегія суддів приходить до висновку, що компенсації підлягають лише суми нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати, а тому у цій частині висновок аудитора суперечить вимогам закону і ці позовні вимоги теж задоволенню не підлягають.
Враховуючи наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного адміністративного спору порушив норми матеріального права і його висновки не відповідають матеріалам справи, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.,ст.160 ч.3, 195, 196, 198, 202 п.3,4, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України, до якої приєдналося Головне управління юстиції у Хмельницькій області, задовольнити.
Скасувати постанову Хмельницького міськрайонного суду від 19 травня 2008 року у справі №2а-14/08 та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: О.М. Довгополов
Судді: С.П. Нос
Я.С. Попко
Повний текст постанови виготовлено 06 листопада 2009 року.