Справа № 2 – 2200
2009 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2009 р. Залізничний районний суд м. Львова в складі:
головуючого – судді Боровкова Д.О.
при секретарі Костецькій Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа орган опіки і піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, про стягнення аліментів у твердій сумі на дитину,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на підставі рішення по справі № 2-167 Залізничного районного суду м. Львова від 24 липня 1992 року згідно з яким він сплачує на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/2 частини із всіх видів заробітку щомісячно до їх повноліття, - з 1/2 частки до 1/4 частки з усіх видів його заробітку, але не менше 25% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Свої вимоги мотивує тим, що двоє старших синів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 досягли повноліття. Постійного заробітку він не має, а нарахування проводиться, виходячи з середньостатистичного заробітку, що становить більше 700,00 грн., що ставить його у скрутне матеріальне становище, зазначає, що він проживає разом із відповідачем в одній квартирі.
У судовому засіданні позивач позов підтримав, дав пояснення аналогічні вищенаведеному, просить первісний позов задовольнити, у зустрічному позові відмовити.
Первісний відповідач ОСОБА_2 проти первісного позову заперечила та подала зустрічний позов, який в подальшому змінювала та уточнювала, та в якому просить стягнути аліменти з ОСОБА_1 на її користь, на утримання їх сина ОСОБА_6 у розмірі 600 гривень щомісяця. Свої вимоги мотивує тим, що на підставі рішення Залізничного районного суду м. Львова по справі №2-167 від 24 липня 1992 року відповідач виплачує на її користь аліменти в розмірі 1/2 від усіх видів заробітку щомісяця на утримання двох неповнолітніх синів. На даний час один з синів, а саме ОСОБА_7 уже є повнолітнім та закінчив навчання. Однак інший син – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, продовжує навчатись у вищому професійному училищі №63, що підтверджується відповідною довідкою від 18.09.2009р. №417. Фактично, щомісяця вона отримує від відповідача лише незначну фінансову допомогу, так наприклад у період з вересня 2006р. по березень 2008р. аліменти взагалі не сплачувались, а у період з березня 2008 по серпень 2008р. аліменти становили від 100 до 180 грн. щомісячно. За таких умов вважає за можливе призначення аліментів у твердій грошовій сумі. Зазначений розмір аліментів (1/2 від усіх видів заробітку щомісяця) є недостатнім для забезпечення нормального проживання дитини. Оскільки син ОСОБА_5 навчається, то постійно потребує коштів для купівлі підручників, зошитів та інших канцелярських товарів. Здійснюються витрати щодня на дорогу до навчального закладу. ОСОБА_5 є молодою людиною тому для здорового розвитку організму потребує повноцінного харчування. Також здійснюються затрати на одяг для сина, в даний час вона не працює і не може належним чином забезпечити сина. Грошей, які вона отримує, недостатньо, враховуючи значне зростання цін на всі товари і послуги, яке спостерігається в Україні. Тому навіть на речі першої необхідності витрачається значно більше коштів, аліменти ОСОБА_1 більше нікому не платить, стягнень за виконавчими документами не проводиться.
Представник третьої особи у судовому засіданні пояснила, що первісний позивач, як батько неповнолітнього ОСОБА_6 зобов’язаний утримувати свого сина, аліменти у розмірі 600 грн., як первісний відповідач просить стягнути з первісного позивача на її користь на утримання їх сина ОСОБА_5 цілком будуть відповідати інтересам сторін. Тому просить в первісному позові відмовити, а зустрічний позов задовольнити.
У судовому засіданні свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_6 пояснили, що їх батько ОСОБА_1 ніколи ними не опікувався, не займався їх вихованням, за все їх життя не дав їм ні копійки на їх потреби.
Суд, заслухавши пояснення сторін, представника третьої особи, свідків, вивчивши матеріали справи, ознайомившись з матеріалами справи № 2-167/92, прийшов до висновку, що в первісному позові слід відмовити, а зустрічний позов підлягає до задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятку випадків передбачених ст. 184 СК України.
Згідно з ч. 1 ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.
Судом встановлено: сторони від шлюбу мають трьох синів сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 4,17,18); з ОСОБА_1 стягуються аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання їх синів у розмірі в розмірі 1/2 частини із всіх видів заробітку, але не менше 20 крб. на кожну дитину щомісячно відповідно до постанови Залізничного районного суду м. Львова від 24.07.1992 року.
Відповідно до довідки про розрахунок по аліментах від 05.10.2009 року, виданого державним виконавцем станом на 01.10.2009 року заборгованість ОСОБА_1 по аліментах складає 16925 грн.(а.с.23). Суд не бере до уваги пояснення первісного позивача, що він зобов’язаний сплачувати більше 700 грн. щомісячно, оскільки як убачається із зазначеного розрахунку, що за вересень 2009 року останній мав сплатити аліменти у розмірі 287,04 грн.
Аналізуючи докази у їх сукупності, суд, вважає, що в первісному позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 слід відмовити, оскільки первісний позивач не довів суду ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог, а як убачається з пояснень свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_6, первісний позивач ніколи не займався їх вихованням та матеріальної їм не допомагав.
Суд прийшов до висновку, що оскільки ОСОБА_1 не надає матеріального утримання на сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі 600 грн. щомісяця добровільно, то це слід робити у судовому порядку, як цього вимагає ОСОБА_2
Враховуючи наведене, суд вважає, що стягнення аліментів з ОСОБА_1, який на даний час не працює, в користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_5 у розмірі 600 грн. щомісячно, відповідатиме інтересам сторін.
Керуючись ст.ст. 84,180,182,183,184,191 СК України, ст.ст. 10,11,60,62,88,174,367 ЦПК України, суд –
вирішив:
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів у твердій сумі на дитину задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6 - Бузького району Львівської області аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дитини - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, у розмірі 600 /шістсот/ грн. щомісячно, починаючи з 09.06.2009 р. і до досягнення дитиною повноліття.
Виконавчий лист виданий на підставі рішення суду Залізничного районного суду м. Львова від 24 липня 1992 року про стягнення з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6 - Бузького району Львівської області аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 1/2 частини із всіх видів заробітку, але не менше 20 крб. на кожну дитину щомісячно, починаючи з 15.07.1972 року - анулювати.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць звернути до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова шляхом подачі в десяти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя:
Оригінал рішення.