Справа № 1 – 409

2009 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2009 р. Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого – судді      Боровкова Д.О.

при секретарі                  Патер М.С.        

з участю  прокурора      Козачук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові справу про обвинувачення

ОСОБА_1,                      

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, непрацюючого, військовозобов’язаного, раніше не судимого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4

за ч.  1 ст.  164  КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 ухилився від сплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання їх неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5, щомісячно в розмірі 1/4 частини із всіх видів його заробітку, але не менше, як 1/2 неоподаткованого мінімуму доходів заробітної плати, починаючи з 27.03.1996 року до досягнення повноліття дитини, відповідно до виконавчого листа виданого Залізничним районним судом м. Львова 05.04.1996 року в наслідок чого станом на 18.08.2009 року утворилася  заборгованість в сумі 7862 грн. 02 коп.  

У судовому засіданні підсудний  ОСОБА_3 свою вину в пред’явленому обвинуваченні визнав повністю, фактичних обставин справи не заперечив та дав показання, що в 1992 р. одружився з ОСОБА_4, від шлюбу у них народився син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 Із-за того, що вони не зійшлися характерами у них були часті сварки, суперечки, суд у 2001 р. розірвав цей шлюб. Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 05.04.1996 р. з нього стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6 щомісячно в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше, як 1/2 неоподаткованого мінімуму доходів заробітньої плати, починаючи з 27.03.1996 року і до досягнення сином повноліття. Він не оплачував аліменти з лютого 2008 року по серпень 2009 року, оскільки не працював, підробляв тимчасовими заробітками, отримував в місяць по 300 грн. і отримані кошти витрачав на особисті потреби, грошей на сплату аліментів не вистачало. Він знає, що його колишня дружина працює головним економістом центральної бази виробничого обєднання «Транс-приладу» і матеріально забезпечена, вважав, що гроші їй були непотрібні. В центр зайнятості на облік не став, оскільки вважав це недоцільним і матеріальну допомогу по безробіттю не отримував. Йому відомо, що в нього є заборгованість по сплаті аліментів станом на 17 серпня 2009 року зі судової виконавчої служби Залізничного району на загальну суму 7862,02 грн. Щиро кається, просить суворо не карати.  

Крім повного визнання вини самим підсудним його вина у вчиненому повністю підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, фактичні обставини по яких не оспорюються учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 299 КПК України, при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, судом постановлено не досліджувати інші докази по справі, оскільки вони не оспорюються учасниками судового процесу.

Таким чином винуватість ОСОБА_1 доведена і його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 164 КК України, оскільки він вчинив злісне ухиляння від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).

Обираючи підсудному вид і розмір покарання, суд враховує тяжкість скоєного злочину, а також те, що підсудний визнав себе винним, на обліках в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває /а.с.56,58/, щире каяття у вчиненому, як пом’якшуючу обставину та вважає, що виправлення підсудного можливо без відбування покарання та знаходить за потрібне застосувати до нього положення ст. 75 КК України.

Керуючись ст. ст. 299, 323, 324 КПК України, суд

присудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, й призначити йому покарання – один рік обмеження волі .

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю один рік.

На підставі ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_1: повідомляти органи кримінально – виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, періодично з’являтися в органи кримінально – виконавчої системи для реєстрації.

Запобіжний захід засудженому – підписку про невиїзд – залишити без змін до звернення вироку до виконання.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області через районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя:

Оригінал вироку.