Справа № 1 – 430
2009 р.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2009 р. Залізничний районний суд м. Львова в складі:
головуючого – судді Боровкова Д.О.
при секретарі Костецькій Ю.В.
з участю прокурора Воронки Р.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові справу про обвинувачення
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, українки, громадянки України, уродженки та мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючої, неодруженої, раніше не судимої відповідно до ст. 89 КК України,
за ч. 3 ст. 357, ч. 1,3 ст. 358 КК України,
в с т а н о в и в:
На початку 2009 року, ОСОБА_1, перебуваючи в помешканні своїх батьків, що знаходиться за адресою : м. Жидачів, Львівська область, таємно викрала пенсійне посвідчення № 122859 видане Жидачівським пенсійним фондом у Львівській області на прізвище її сестри ОСОБА_2, з метою його підроблення та використання для безоплатного проїзду в електропоїздах приміського сполучення.
Крім того, на початку травня 2009 року, ОСОБА_1, знаходячись в свому помешканні за адресою : м. Жидачів, вул. Богуна, 20, Львівської області, заздалегідь знаючи, що пенсійне посвідчення № 122859 видане її сестрі ОСОБА_2, їй не належить, підробила його , шляхом переклеювання фотокартки на свою та виправлення в графі „дата народження” у пенсійному посвідченні з ІНФОРМАЦІЯ_4 на ІНФОРМАЦІЯ_5, з метою його використання для безоплатного проїзду в електропоїздах приміського сполучення .
Крім того, 26.08.2009 року о 13 год. 25 хв., ОСОБА_1, знаходячись на приміському вокзалі ст. Львів при посадці в електропоїзд № 815 сполученням " Львів-Трускавець" використала підроблене пенсійне посвідчення № 122859 видане Жидачівським пенсійним фондом у Львівській області на прізвище ОСОБА_2 та безкоштовний квиток №381425 придбаний по зазначеному пенсійному посвідченні, з метою безоплатного проїзду в електропоїздах приміського сполучення. Проте була затримана працівниками міліції та доставлена в чергову частину ЛВ на ст. Львів, при особистому огляді в присутності понятих в неї було виявлено та вилучено підроблене пенсійне посвідчення
У судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 не заперечила фактичних обставин справи, свою вину визнала повністю та показала, що приблизно в кінці 2008 року її сестра ОСОБА_2 приїхала до своїх батьків в м. Жидачів та залишила там своє пенсійне посвідчення. На початку 2009 року, коли вона перебувала у батьків, то побачила пенсійне посвідчення і у неї виникнув умисел на викрадення даного пенсійного посвідчення, з метою використовувати його для безоплатного проїзду в електропоїздах приміського сполучення. Взявши дане пенсійне посвідчення на початку травня 2009 року по місцю свого проживання підробила його, шляхом переклеювання фотокартки на свою та виправлення в графі „рік народження”. 26.08.2009 року зранку приїхала в м. Львів, щоб купиш ліки та продукти харчування. Приблизно о 13 год. 20 хв. прийшла на Приміський вокзал ст. Львів, щоб поїхати додому електропоїздом № 815 сполученням Львів-Трускавець. В одній із кас по даному підроблено пенсійному посвідчені купила безкоштовний квиток та направилася до пропускного пункту, щоби здійснити посадку на вищевказаний поїзд. На пропускному пункті на вимогу працівникам міліції пред"явила безкоштовний квиток та підроблене пенсійне посвідчення, № 122859 на прізвище ОСОБА_2. Працівники міліції оглянувши дане пенсійне посвідчення попросили її пройти із ними в чергову частину ЛВ на ст. Львів для з'ясування обставин. В черговій частині ЛВ на ст. Львів у неї в присутності понятих було виявлено та вилучено вищевказане підроблене нею пенсійне посвідчення та безкоштовний квиток придбаний по ньому. Дане пенсійне посвідчення використовувала 5 разів від ст. Львів до ст. Миколаїв. Щиро розкаюється, просить суворо не карати.
Відповідно до висновку експертизи № 593 від 07.09.2009 р., бланк пенсійного посвідчення № 122859, виданий на прізвище ОСОБА_2,
який був вилучений у гр. ОСОБА_1 виконаний не державним підприємством, яке здійснює виготовлення бланків документів даного зразка, а поліграфічним способом на заводському обладнані. У поданому для дослідження пенсійному посвідченні № 122859 на прізвище ОСОБА_2, яке було вилучено у гр. ОСОБА_1, виявлено зміни першопочаткових реквізитів, а саме: мало місце переклеювання (заміна) фотографії з наступною імітацією печатки на ній; в графі «Рік народження» рукописного цифрового запису «1957» має місце виправлення третьої цифри та написання цифрового запису «1957». Першопочатковий зміст рукописного цифрового запису запису «1947»; в графі "На термін з по" скорописного рукописного цифрового запису «1.09 02 б/т» було виправлення останніх двох цифр «99»на «02». Попередній запис «1.09.99 б/т»; на лівій внутрішній та першій поверхнях сторінок рукописні написи в бланку посвідчення нанесено різними барвниками. У двох відбитках круглих гербових печаток, що нанесені в документі, читається наступний текст „ПЕНСІЙНИЙ ФОНД України Львівське обласне управління ЖИДАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ ВІДДІЛ” (а.с.43-48).
Крім повного визнання вини самою підсудною її вина у вчиненому повністю підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, фактичні обставини по яких не оспорюються учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 299 КПК України, при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, судом постановлено не досліджувати інші докази по справі, оскільки вони не оспорюються учасниками судового процесу.
Таким чином винуватість ОСОБА_1 доведена та її дії слід кваліфікувати:
за ч. 1 ст. 358 КК України, оскільки вона вчинила підроблення посвідчення, яке видається установою, яке надає право видавати такий документ, і який надає право або звільняє від обов’язків, з метою використання його підроблювачем; за ч. 3 ст. 358 КК України, оскільки вона використала завідомо підроблений документ; за ч. 3 ст. 357 КК України, оскільки вона незаконно заволоділа важливим особистим документом.
Обираючи підсудній вид і розмір покарання, суд враховує тяжкість скоєного злочину, а також те, що підсудна визнала себе винною, щире каяття у вчиненому, як пом'якшуючу обставину та вважає за необхідне призначити їй покарання у виді штрафу в межах санкцій ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 357 КК України, яке знаходить необхідним та достатнім для виправлення підсудної та попередження з її боку нових злочинів.
Керуючись ст. ст. 299,323, 324 КПК України, суд, -
присудив:
ОСОБА_1 визнати винною у вчинені злочинів, передбачених ч.1,3 ст. 358, ч.3 ст. 357 КК України, і призначити їй покарання:
за ч. 3 ст. 357 КК України у виді штрафу 510 (п’ятсот десять) гривень;
за ч. 1 ст. 358 КК України у виді штрафу 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень;
за ч. 3 ст. 358 КК України у виді штрафу 510 (п’ятсот десять) гривень.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень.
Запобіжний захід засудженій – підписку про невиїзд – залишити без змін до звернення вироку до виконання.
Речові докази: пенсійне посвідчення № 122859 на прізвище ОСОБА_2 та безкоштовний квиток (а.с.55)– залишити при справі.
Стягнути з ОСОБА_1 на р/р № 35229002009233 ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014, ЄДРПОУ 25576416 НДЕКЦ при УМВСУ на Львівській залізниці 912 (дев’ятсот дванадцять) грн. 71 коп. за проведення експертизи (висновок експерта № 593 від 07.09.2009 р.).
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області через районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя:
Оригінал вироку.