.Справа № 2 – 841

2009 р.      

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ  

12 жовтня 2009р. Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого – судді                     Боровкова Д.О.

при секретарі                                 Костецькій Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Львові цивільну справу за позовною заявою Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2 про демонтаж самочинно влаштованої перегородки з дверним прорізом ,

встановив:

 Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому просить суд зобов’язати відповідача, власника АДРЕСА_1, демонтувати самочинно влаштовану перегородку з дверним прорізом у коридорі спільного користування з кв. № 1 і кв. № 3. Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до п.2 розпорядження голови Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 29.12.2006р. №2295 "Про самочинне будівництво гр. ОСОБА_1В." - гр. ОСОБА_1 власника кв.№1 по вул. Декарта, 24 зобов'язано в термін до 01.04.2007р. демонтувати самочинно влаштовану перегородку з дверним прорізом у коридорі спільного користування з кв. №1 ікв. №3. Двічі: 15.03.2007р., 15.04.2007р. відповідач попереджувався адміністрацією ЛКП "Привокзальне" про демонтаж самочинно влаштованої перегородки з дверним прорізом в коридорі спільного користування з кв. №1 і кв. №3 на вул. Декарта, 24 у м. Львові. Однак, відповідно до актів обстеження комісії ЛКП "Привокзальне" від 18.05.2007р., 07.03.2008р. відповідач зазначене зобов'язання не виконав.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, дав пояснення аналогічні вищенаведеному і просить позов задовольнити.  

У судовому засіданні третя особа пояснила, що вона є власницею квартири АДРЕСА_2, яка знаходится на першому поверсі зазначеного будинку, поряд з квартирою, яка належить відповідачу, останній без її погодження та дозволу Залізничної районної адміністрації, влаштував перегородку, чим порушив її інтереси, оскільки вона не може тепер нормально відкривати вхідні двері у свою квартиру, просить позов задовольнити.

Відповідач подав до суду письмові заперечення в яких зазначив, що відповідно до пункту 1.1 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням ОСОБА_3 та інших громадян про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1, 10 цього Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) № 4-рп/2004, допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочної і ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно із приватизацією ними квартир багатоквартирних будинків. Згідно із пунктом 1.3. Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на вчинення дій стосовно допоміжних приміщень вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності. Отже власниками коридору, в якому встановлено перегородку з дверним прорізом є мешканці будинку, а не позивач, тому просить в позові відмовити.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав, дав пояснення аналогічні наведеним у письмовому запереченні, додатково пояснивши, що з 2006 року він являється власником квартири № 3 у будинку № 24 в м. Львові, в тому ж році він встановив перегородку на поверсі між своє квартирою та квартирою № 1, ніякого дозволу на встановлення зазначеної перегородки в нього немає, тому просить в позові відмовити.

У судовому засіданні представник відповідача дав поясненням пояснення аналогічні наведеним у письмовому запереченні, просить в позові відмовити.  

Заслухавши пояснення сторін, пояснення представника відповідача, пояснення третьої особи, розглянувши матеріали справи, оглянувши матеріали справи № 2-а-239/09, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ст. 152 ЖК України переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.

Відповідно до п. 4 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2006р. № 45 власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, з дозволу власника будинку (квартири) та органу місцевого самоврядування, виданого в установленому порядку.  

Судом встановлено, що відповідач є власником квартири за № 1 в будинку № 24 по вул. Декарта в м. Львові загальною площею 29,9 кв.м. та яка складається з однієї кімнати площею 15 кв.м.,  власником зазначеного будинку № 24 являється Львівська міська рада  (а.с.9). ОСОБА_2 являється власницею квартири АДРЕСА_2 загальною площею 44,9 кв.м., яка  складається з двох кімнат загальною площею 29 кв.м., ванної кімнати площею 2,1 кв.м. та коридора 5 + 2,8 кв.м.  та яка знаходится на одному поверсі з вищевказаною квартирою № 1 (а.с.12,13,45).

Відповідно до розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 09.11.2006 року № 1774 було зобов'язано ОСОБА_1, власника кв.№1 на вул.Р.Декарта,24, демонтувати в термін до 01.04.2007р. самочинно влаштовану перегородку з дверним прорізом у коридорі спільного користування з кв.№1ікв.№3 (а.с. 6). Адміністрація ЛКП „Привокзальне” неодноразово повідомляла відповідача про те, що останній має виконати зазначене розпорядження райадміністрації, проте відповідач не виконав це розпорядження(а.с.5-8).  

Факт того, що відповідач встановив перегородку з дверним прорізом у коридорі спільного користування з кв. 1 і АДРЕСА_3, без дозволу Залізничної районної адміністрації, сторонами не заперечувався.    

Таким чином, суд, оцінивши в сукупності добуті в судовому засіданні докази, знаходить необхідним позов задовольнити, оскільки достовірно встановлено, що відповідач без дозволу органу самоврядування встановив перегородку з двірним прорізом, що порушує інтереси ОСОБА_4

Також, з відповідача слід стягнути в доход держави судовий збір (держмито) та на користь позивача витрати на інформаційне-технічне забезпечення

Керуючись ст. 152 ЖК України, ст.ст. 10,11,60,62,88,367 ЦПК України, п. 4 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2006р. № 45, суд -

вирішив:

Позов задовольнити.

Зобов'язати  ОСОБА_1 власника квартири АДРЕСА_4 демонтувати самочинно влаштовану перегородку з дверним прорізом у коридорі спільного користування з квартири № 1 і квартири № 3.  

Стягнути з ОСОБА_1  в доход держави судовий збір в розмірі 8 грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради 7 грн. 50 коп. витрат на інформаційне-технічне забезпечення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова шляхом подачі в десяти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя:

     Оригінал рішення.