Справа № 1-65/11

П О С Т А Н О В А

02 вересня 2011 року cуддя Білоцерківсько міськрайонного суду Федорова Т. П. , при секретарі – Амеліній О.В.

за участю прокурора – Савченка В.О., адвоката – ОСОБА_1

Розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, генерального директора ТОВ „Екобуд”, зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4 50-річчя Перемоги, 88 кв.4,, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 367 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 вчинив службову недбалість, тобто неналежне виконання своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки, за наступних обставин.

Згідно з протоколом № 1 загальних зборів засновників Товариства „Екобуд” від 25 березня 1999 року ОСОБА_2 затверджено на посаді генерального директора вказаного Товариства.

Відповідно до наказу № 1 від 26 березня 1999 року ОСОБА_2 приступив до виконання обов’язків генерального директора ТОВ „Екобуд”.

Згідно Статуту ТОВ „Екобуд” генеральний директор є виконавчим органом Товариства та уповноважений діяти без довіреності від імені Товариства, представляти його у відносинах з іншими підприємствами, організаціями, установами та громадянами; визначати умови оплати праці посадових осіб Товариства, за виключенням тих осіб, умови оплати праці яких визначаються зборами учасників; укладати від імені Товариства контракти, договори, угоди та забезпечувати їх виконання; розпоряджатися майном Товариства (включаючи грошові кошти), основними фондами; самостійно приймати рішення по залученню інвестиційних та кредитних коштів на розвиток Товариства та виробничої потреби під заставу майна Товариства та інших договірних умовах.

Тобто на ОСОБА_2 покладено організаційно-розпорядчі обов’язки.

25 жовтня 2004 року між ТОВ „Екобуд” в особі генерального директора ОСОБА_2, та ДП „Укрконверсбуд” укладено договір № 46/10-04 відповідно до якого ДП „Укрконверсбуд” зобов’язалося здійснити фінансування завершення будівництва житлового будинку № 121 по вул.. Червонофлотській у м. Біла Церква Київської області у розмірі 7 780 333 грн., а ТОВ „Екобуд” – здійснити освоєння наданих коштів, завершити будівництво Будинку, здати його в експлуатацію та передати замовнику 78 квартир загальною площею 5 221,70 кв.м, відповідно до затвердженого сторонами адресного переліку.

При цьому у договорі визначалось, що сторони затверджують Адресний перелік квартир – додаток № 1 до Договору, який повинен містити відомості про номери квартир, поверх, кількість кімнат у квартирі, їх житлову та загальну площі.

На виконання умов договору ДП „Укрконверсбуд” перерахувало на рахунок ТОВ „Екобуд” грошові кошти в сумі 7 780 333 грн.

21 листопада 2006 року між ТОВ „Екобуд” в особі генерального директора ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір № 76 на часткову участь фізичної особи у будівництві, згідно якого ТОВ „Екобуд” зобов’язувалося після закінчення будівництва передати квартиру № 42 площею 36,39 кв.м в будинку № 121 по вул.. Червонофлотській у м. Біла Церква Київської області ОСОБА_3, а остання – внести грошові кошти на рахунок підприємства.

21 листопада 2006 року ОСОБА_3 перерахувала на рахунок ТОВ „Екобуд” 116 448 грн., тобто виконала взяті на себе зобов’язання.

10 квітня 2008 року між ДП „Укрконверсбуд” та ТОВ „Наштех” укладено договір № 1/04-08 про відступлення права вимоги за договором № 46/10-04 від 25 жовтня 2004 року, згідно якого ДП „Укрконверсбуд” відступлено право вимоги виконання зобов’язань ТОВ „Екобуд” на користь ТОВ „Наштех”.

21 квітня 2008 року генеральний директор ТОВ „Екобуд” ОСОБА_2, знаходячись в офісі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за адресою: м. Київ вул.. Клінічна, 23-25 офіс 5, не перевірив інформацію щодо передачі майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 та підписав договір іпотеки з ТОВ „Наштех”, згідно з яким заставив майнові права на вказану квартиру, при підписанні договору зазначив та підтвердив, що договір не приховує іншого право чину та спрямований на реальне настання наслідків, які обумовлені в ньому; предмет іпотеки – квартира нікому іншому не продана, не подарована, не відчужена іншим способом, чим порушив майнові право ОСОБА_3 на вказану квартиру.

На підставі зазначеного договору ТОВ „Екобуд” було видано заставну серії АА №000005 вартістю 168 000 грн. на квартиру АДРЕСА_1.

02 грудня 2009 року ОСОБА_5 на підставі договору № Б 39/09-1 купівлі-продажу заставної, придбала заставну серії АА №000005, видану ТОВ „Екобуд” на квартиру АДРЕСА_1.

22 грудня 2009 року ОСОБА_2, знаходячись за адресою: м. Київ пр. 40-річчя Жовтня, 15-а офіс 223, уклав договір про задоволення вимог іпотекодержателя (ОСОБА_5М.), згідно з яким передав майнові права на квартиру АДРЕСА_1, вартістю 168 000 грн., ОСОБА_5

При цьому ОСОБА_2, через несумлінне ставлення до своїх службових обов’язків, при підписанні цього договору зазначив та підтвердив, що квартира не продана, не відчужена іншим способом, в спорі не перебуває, незаконного володіння, а також прав щодо відчуження його у третіх осіб не має, внаслідок укладеного договору не буде порушено прав та законних інтересів інших осіб.

Внаслідок дій ОСОБА_2 майнові права на квартиру АДРЕСА_1 виникли у двох осіб: ОСОБА_3 та ОСОБА_5

02 вересня 2010 року рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області право власності на квартиру АДРЕСА_1 визнано за ОСОБА_3

Таким чином діями ОСОБА_2 потерпілій ОСОБА_5 спричинені тяжкі наслідки у виді втрати права власності на квартиру, вартістю 168 000 гривень.

Підсудний ОСОБА_2 заявив в суді клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі Закону України „Про амністію у 2011 році”.

Заслухавши захисника підсудного, який підтримав заявлене клопотання, думку прокурора, який не заперечував проти його задоволення, суд приходить до такого висновку.

Стаття 6 Закону України „Про амністію у 2011 році” передбачає, що звільняються від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах, визначених цим Законом, особи, які підпадають під дію статті 1 цього Закону, кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи не розглянуті судами.

Стаття 1 п.”е” цього Закону передбачає, що потерпілі внаслідок Чорнобильської катастрофи, тобто особи, які підпадають під дію Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, звільняються від покарання за вчинення злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими.

Злочин, передбачений ч.2 ст. 367 КК України відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

ОСОБА_2 є постраждалим від Чорнобильської катастрофи (посвідчення серії В-П № 656211 видане 28.12.1994 року Київською облдержадміністрацією), раніше не судимий, тобто підпадає під дію пункту ”е” ст.1 вказаного Закону.

Оскільки підстав, які забороняють застосування амністії, передбачених у статті 7 Закону України „Про амністію у 2011 році”, судом не встановлено, суд вважає, що клопотання підсудного підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1 п. „е”, ст.ст. 6-10 Закону України „Про амністію у 2011 році” від 08.11.2011 року, ст. 6 п.4 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звільнити від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 367 КК України.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_2 у виді підписки про невиїзд, скасувати, провадження по справі закрити.

Постанова суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом 7 діб з дня її винесення.

Суддя ОСОБА_6