ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"18" листопада 2009 р. справа № 5020-3/280
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
(АДРЕСА_1)
до відповідачів: 1. Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя
(99008, м. Севастополь, пл. Повсталих, 6);
2. Головного управління Державного казначейства України
в м. Севастополі
(99011, м. Севастополь, вул. Балаклавська, 8),
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:
1. Управління житлово-комунального господарства Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя (99008, м. Севастополь, пл. Повсталих, 6);
2. Ленінської районної в м. Севастополі Ради (99008, м. Севастополь, пл. Повсталих, 6)
про визнання договору недійсним та стягнення 20474,00 грн.,
Суддя Головко В.О.,
За участю представників:
позивач (ФОП ОСОБА_1.) –ОСОБА_2, представник, довіреність ВМІ № 572878
від 23.09.2009;
відповідач-1 (Ленінська РДА м. Севастополя) –Червинська О.М., начальник юридичного відділу, довіреність № 5675/29-1.1 від 22.12.2008;
відповідач-2 (ГУ ДКУ в м. Севастополі) –Рузаєва О.С., завідуюча юридичним сектором, довіреність № 14-32/9621 від 31.12.2008;
третя особа (Управління житлово-комунального господарства Ленінської РДА
м. Севастополя) –Червинська О.М., начальник юридичного відділу, довіреність № 5675/29-1.1 від 22.12.2008;
третя особа (Ленінська районна в м. Севастополі Рада) –Панько Л.В., завідуюча юридичним сектором, довіреність № 1-16/5 від 12.01.2009.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач –фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя (далі –Відповідач-1) про визнання недійсним договору купівлі-продажу торгових місць №№ 1-6 та №№ 117-121, укладеного 31.05.2007 між Ленінською районною державною адміністрацією м. Севастополя та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, та стягнення з Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя грошової суми в розмірі 20474,00 грн.
Ухвалою від 07.08.2009 позовна заява прийнята до розгляду суддею В.О. Головко та порушено провадження у справі № 5020-3/280.
Ухвалою суду від 20.10.2009 залучені до участі у справі Головне управління державного казначейства України у м. Севастополі в якості другого відповідача (далі –Відповідач-2) та Управління житлово-комунального господарства Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Ухвалою від 28.10.2009 за ініціативою суду до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучена Ленінська районна в м. Севастополі Рада.
В процесі розгляду справи позивач неодноразово уточнював позовні вимоги та підстави позову, остаточно просить суд стягнути з місцевого бюджету Ленінського району міста Севастополя грошову суму у розмірі 20474,00 грн., а також судові витрати (т.1, арк.с.143-144).
Ухвалою від 18.11.2009 провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу торговельних місць №№ 1-6 та №№ 117-121, укладеного 31.05.2007 між Ленінською районною державною адміністрацією м. Севастополя та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, було припинено, у зв’язку з відмовою позивача від позову в цій частині (т.2, арк.с.1-2).
Власні позовні вимоги позивач мотивує тим, що Ленінська районна державна адміністрація м. Севастополя всупереч Законам України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі –Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"), "Про місцеві державні адміністрації" від 09.04.1999 № 586-XIV (далі –Закон України "Про місцеві державні адміністрації") перевищила свої повноваження при проведенні конкурсу щодо розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торгової мережі та отримала від позивача грошові кошті за продажу права на торгівельні місця по реалізації екскурсійних квитків, що, на думку позивача, є придбанням майна без достатньої правової підстави.
Відповідач –Ленінська районна державна адміністрація м. Севастополя в порядку статті 59 Господарського процесуального кодексу України надала відзив на позов, в якому проти позову заперечує, просить в задоволенні позову відмовити з тих підстав, що думка позивача про існування між Ленінською районною державною адміністрацією м. Севастополя та суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 договору купівлі-продажу є помилковою та суперечить нормам цивільного законодавства. Крім того, відповідач стверджує, що від результатів проведення конкурса він ничого не отримував, оскільки кошти, які були сплачені позивачем під час проведення конкурсу, надійшли не до Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя, а в доход місцевого бюджету Ленінського району м. Севастополя. При цьому безпосередніми отримувачами коштів є Управління житлово-комунального господарства Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя та Управління державного казначейства України у місті Севастополі. В обґрунтування своїх заперечень відповідач-1 посилається, зокрема, на рішення Севастопольської міської Ради від 25.03.2003 № 732 "Про збір за видачу дозволів на розміщення об’єктів торгівлі (послуг) та порядок оформлення дозволів на розміщення об’єктів торгівлі, послуг"(т.1, арк.с.22-23, 28-29, 79-80).
Відповідач –Головне управління Державного казначейства України у м. Севастополі, залишив вирішення спору на розсуд суду з огляду на те, що органи Державного казначейства здійснюють безпосереднє повернення сум із бюджету не здійснюючи контроль за органами місцевого самоврядування, і залучаються як відповідачі лише для роз’яснення порядку повернення коштів з бюджету (т.1, арк.с.147-148).
Треті особи підтримали позицію відповідача –Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя, проти позову заперечували. Управління житлово-комунального господарства Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя мотивує свою позицію відсутністю договору купівлі-продажу між позивачем та відповідачем –Ленінською районною державною адміністрацією м. Севастополя (т.1, арк.с.97-99). Ленінська районна у місті Севастополі Рада, заперечуючи проти позову, наполягає на тому, що сплачена позивачем сума є вартістю конкурсної пропозиції, а не ціною договору і тому, на її думку, не підягає поверненню позивачу з бюджету Ленінського району (т.1, арк.с.132-133).
Заслухавши учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд –
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Севастопольської міської Ради від 25.03.2003 № 732 "Про збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі (послуг) і порядок оформлення дозволів на розміщення об’єктів торгівлі, послуг" (далі –Рішення № 732) затверджено Положення про порядок проведення конкурсу по розміщенню засобів дрібнороздрібної торгової мережі, послуг у м. Севастополі (Додаток 5) та встановлені ставки збору (Додаток 1) за видачу дозволу на розміщення об’єктів торговлі (послуг) на території міста Севастополя в спеціально відведених для цього місцях (т.1, арк.с.57-65).
Розпорядженням Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя від 17.05.2007 № 495-р оголошено конкурс на розміщення засобів дрібнороздрібної торгової мережі, послуг на території Ленінського района м. Севастополя, дата проведення конкурсу – 31.05.2007 (т.1, арк.с.48-49).
Цим же розпорядженням встановлений порядок проведення конкурсу (пункт 2), затверджено склад конкурсної комісії (пункт 3 Розпорядження, додаток 1) та зобов’язано відділ організації торгівлі здійснювати видачу дозволів на розміщення об’єктів торгівлі, послуг переможцям конкурсу після отримання підтвердження головного розпорядника коштів, визначеного районною Радою, про зарахування на відповідний рахунок повної суми конкурсної пропозиції на підставі протоколу засідання конкурсної комісії (пункт 6 Розпорядження).
На підставі зазначеного розпорядження в місцевій газеті "Севастопольские известия" від 19.05.2007 було опубліковано інформацію про проведення відповідного конкурсу (далі –Інформація –т.1, арк.с.81).
Відповідно до пунктів 3, 6 Інформації, для участі в конкурсі учасники вносять заставу в розмірі 10% від стартової ціни торгового місця. Переможці конкурсу в строк до 06.06.2007 включно сплачують суму своєї конкурсної пропозиції. Оплата здійснюється за вирахуванням авансу.
Стартові ціни місць перелічені в Дислокації засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, послуг по Ленінському району на 2007, що підлягають розподілу на конкурсних засадах, яка є додатком до Інформації.
Зокрема, стартова ціна місць №№ 1-6 на пл. Нахімова (біля будівлі техуправління ЧФ) становить 4000,00 грн., стартова ціна місць №№ 117-121 на Історичному бульварі (біля входу з боку пл. Ушакова) –також 4000,00 грн.
Механізм стягнення, сплати, зарахування до бюджету Ленінського району та витрачання коштів, отриманих в результаті проведення конкурсу щодо розміщення об’єктів дрібнороздрібної торговельної мережі, послуг на території Ленінського району міста Севастополя затверджений рішенням Ленінської районної Ради від 26.01.2007 № 254 (в редакції рішення Ленінської районної в м. Севастополі Ради від 23.02.2007 № 273 –т.1, арк.с.32-33).
Згідно з протоколом проведеного 31.05.2007 конкурсу по розміщенню засобів дрібнороздрібної торговельної мережі, послуг на території Ленінського району міста Севастополя на 2007 рік, ОСОБА_1 визнана одним з переможців цього конкурсу за спеціалізацією "екскурсійні квитки", місце № 4 на пл. Нахімова, біля будівлі техуправління ЧФ (вартість конкурсної пропозиції – 14567,00 грн. ) та місце № 119 на Історичному бульварі, біля входу з боку пл. Ушакова (вартість конкурсної пропозиції – 5507,00 грн. ) (т.1, арк.с.35-47), що також підтверджується листом Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя від 11.06.2007 № 3197/36-11 (т.1, арк.с.50).
Як свідчать матеріали справи, для прийняття участі у конкурсі позивачем по квитанціях (т.1, арк.с.11-14) внесено заставу у розмірі 10% від стартової ціни одного торгівельного місця, а саме –3200,00 грн. (тобто 8 місць*400,00 грн.), та перерахована доплата за виграні місця у сумі 17274,00 грн., що підтверджується випискою банку (т.1, арк.с.10). Таким чином, позивач сплатив за отримання дозволу на розміщення об’єктів торгівлі, послуг 20474,00 грн.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення з місцевого бюджету Ленінського району м. Севастополя на її користь безпідставно отриманої суми 20474,00 грн.
Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядквання, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Правовою основною діяльності Ленінської районної державної адміністрації міста Севастополя є Закон України "Про місцеві державні адміністрації" від 09.04.1999 № 586-XIV.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві та Севастополі здійснюють обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.
Аналіз положень зазначеного Закону, які визначають повноваження місцевої державної адміністрації, дозволяє дійти висновку про відсутність у Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя повноважень на проведення конкурсу щодо розміщення засобів дрібнороздрібної торгівельної мережі, послуг та видачу на платній основі дозволів на розміщення об’єктів торгівлі (послуг).
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 06.09.2005 № 2806-IV (далі –Закон України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності"), який набрав чинності 06.01.2006, виключно законами, які регулюють відносини, пов’язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюється: необхідність одержання документа дозвільного характеру; дозвільний орган, уповноважений видавати документ дозвільного характеру; платність або безоплатність видачі документа дозвільного характеру; вичерпний перелік підстав для відмови у видачі документа дозвільного характеру; можливість набуття суб’єктом господарювання права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності за декларативним принципом.
Пункт 7 статті 11 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" передбачає обов’язок органів місцевого самоврядування протягом шести місяців привести свої нормативно-правові акти у відповідність із вимогами цього Закону, а відповідно до пункту 2 статті 11 цього Закону Закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Судом втановлено, що на час проведення конкурсу по розміщенню засобів дрібнороздрібної торгівельної мережі, послуг на території Ленінського району міста Севастополя на 2007 рік Рішення Севастопольської міської Ради від 25.03.2003 № 732 не було приведено у відповідність до вимог Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".
Отже, Ленінська районна державна адміністрація м. Севастополя 31.05.2007 провела конкурс по розміщенню засобів дрібнороздрібної торгівельної мережі, послуг на території Ленінського району м. Севастополя на 2007 рік згідно з Рішенням Севастопольської міської Ради від 25.03.2003 № 732, яке суперечило положенням частини другої статті 19 Конституції України, частини першої статті 4 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".
Як вбачається з матеріалів справи, тільки 14.07.2009 Севастопольська міська Рада, розглянувши протест Прокурора міста Севастополя від 23.04.2009, своїм рішенням № 7287 привела Рішення Севастопольської міської Ради від 25.03.2003 № 732 у відповідність до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", у тому числі скасувала Додаток 5 до рішення міської Ради від 25.03.2003 № 732, а саме Положення про порядок проведення конкурсу на розміщення засобів дрібнороздрібної торгівельної мережі, послуг у місті Севастополі (т.1, арк.с.66-68, 114-121).
Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.
В пункті 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009 № 01-08/530 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" також зазначено, що господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України. Наведене стосується й актів органів місцевого самоврядування як нормативних, так і ненормативного характеру (індивідуальної дії).
Судом встановлено, що конкурс на розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торгівельної мережі, послуг на території Ленінського району на 2007 рік проведено 31.05.2007, тобто після набрання чинності Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (06.01.2006).
Виходячи з викладенного, суд дійшов висновку, що Розпорядження від 17.05.2007 № 495-р "Про порядок проведення конкурсу на розміщення засобів дрібнороздрібної торгової мережі, послуг на території Ленінського району м. Севастополя на 2007 рік" є таким, що не відповідає Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та не підлягає застосуванню при вирішенні спору.
Так само Рішення Севастопольської міської Ради від 25.03.2003 № 732 "Про збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі (послуг) і порядок оформлення дозволів на розміщення об’єктів торгівлі, послуг" на час проведення конкурсу не підлягало застосуванню.
Згідно з приписами пункту 1 статті 1212 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV (далі –Цивільний кодекс України) особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отримання чи збереженням майна (грошових коштів).
Як встановлено судом, Розпорядження Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя від 17.05.2007 № 495-р "Про порядок проведення конкурсу на розміщення засобів дрібнороздрібної торгівельної мережі, послуг на території Ленінського району міста Севастополя на 2007 рік" є таким, що прийнято Ленінською районною державною адміністрацією м. Севастополя всупереч законодавству України, у зв’язку з чим і сам конкурс проводився Ленінською районною державною адміністрацією м. Севастополя всупереч статті 19 Конституції України та чинному законодавству України, зокрема, Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".
Наведене дозволяє суду зробити висновок, що грошові кошти в розмірі 20474,00 грн. відповідач –Ленінська районна державна адміністрація м. Севастополя отримала від позивача –фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 без достатніх правових підстав, а відтак ці кошти підлягають поверненню позивачеві.
Відповідно до частини 1 статті 48 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 № 2542-III, в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України.
Одним з основних завдань Державного казначейства України згідно з підпунктом 1 пункту 3 Положення про Державне казночейство України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1232 (далі –Положення) є забезпечення казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського рахунку.
Згідно з підпунктом 5 пункту 4 Положення, Державне казначейство України повертає кошти, помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органів стягнення, яким відповідно до законодавства надано право стягнення до бюджетів податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.
Сума у розмірі 20474,00 грн. була перерахована позивачем саме до місцевого бюджету Ленінського району м. Севастополя, що підтверджується наданими позивачем квитанціями та випискою банку (т.1, арк.с.10-13).
За таких обставин, суд погоджується з доводами позивача, про те що грошові кошти позивача у розмірі 20474,00 грн. підлягають до стягнення з місцевого бюджету Ленінського району м. Севастополя.
Статтею 15 Цивільного кодексу України надає кожній особі право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв’язку з чим позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Враховуючи те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача –Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя, суд, в порядку частини другої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає на нього судові витрати, понесені позивачем.
Керуючись статтями 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Місцевого бюджету Ленінського району в місті Севастополі (код банку отримувача 824509, п/р 31512931700007 в ГУ ДК України у місті Севастополі) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 в СФ КБ “Приватбанк”, МФО 324935) 20474,00 грн. (двадцять тисяч чотириста сімдесят чотири грн. 00 коп.) .
3. Стягнути з Ленінської районної державної адміністрації міста Севастополя (99008, м. Севастополь, майдан Повсталих, 6, ідентифікаційний код 04055593, відомості про поточні рахунки в установах банку в матеріалах справи відсутні) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 в СФ КБ “Приватбанк”, МФО 324935) витрати по сплаті державного мита в сумі 204,74 грн. (двісті чотири грн. 74 коп.) , витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.О. Головко
Рішення оформлено і підписано, в порядку
статті 84 Господарського процесуального
кодексу України 26.11.2009
РОЗСИЛКА:
1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1
(АДРЕСА_1).
2. Ленінська районна державна адміністрація м. Севастополя
(99008, м. Севастополь, майдан Повсталих, 6).
3. Головне Управління державного казначейства України у місті
Севастополі (99011, м. Севастополь, вул. Балаклавська, 9;
99059, м. Севастополь, Гер. Сталінграду, 64).
4. Управління житлово-комунального господарства Ленінської РДА м. Севастополя (99008, м. Севастополь, майдан Повсталих, 6).
5. Ленінська районна в м. Севастополі Рада
(99008, м. Севастополь, майдан Повсталих, 6) ,
6. Справа.