Справа № 2-25/2009 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 лютого 2009 року Бориславський міський суд Львівської області
в складі: головуючого - судді Пещука Р.Й.
при секретарі Наминанік О.С.
з участю адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до директора приватного підприємства “Андрій” ОСОБА_3, приватного підприємства “Андрій” про стягнення боргу, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до директора приватного підприємства “Андрій” ОСОБА_3, приватного підприємства “Андрій” про стягнення боргу.
В обгрунтування позову вказує на те, що в м. Бориславі є забруднені території з вмістом некондиційної нафти з великим вмістом механічних домішок і він вирішив купити установку для переробки цієї суміші з метою одержання компонентів нафтопродуктів. Дану установку він міг виготовити сам і вона могла б працювати, але для того щоб все було законно він мав купити установку та технічну документацію до неї, яка б відповідала вимогам Гост. стандартам та санітарним нормам.
Знайомий позивача з ОСОБА_4 ОСОБА_5 запропонував йому підприємство відповідача, яке б виготовило технічну документацію на дану установку а також виготовить та встановить в м. Бориславі цю установку.
11.04.2005р. з відповідачем був укладений договір на розробку технічної документації згідно якого відповідач повинен був виконати повний пакет документів установки згідно п. 8,2 якого відповідач повинен був передати позивачу проектно-технічну документацію.
По сьогоднішній день дана технічна документація не виготовлена і ні позивачу ні на вимогу суду вона не представлена.
12.04.2005р. він уклав договір № 7\05 з приватним підприємством “Андрій” в особі ОСОБА_3 про поставку обладнання по переробці вуглеводної сировини, за якими відповідач зобов”язався поставити “Замовнику” тобто йому обладнання та встановити його в м. Бориславі.
З своєї сторони сировини згідно умов договору він виконав вчасно усі умови договору оплативши в касу підприємства з 13.04.2005р. по 12.07.2006р. 75 310,95 грн., що підтверджується квитанціями, а відповідач згідно договору зобов”язання протягом трьох місяців передати устаткування позивачу. Для виконання умов договору позивач вносив відповідачу слідуючі суми згідно з касовими ордерами:
- № 32 від 13 квітня 2005р. в сумі 7000 грн,
- № 33 від 14 квітня 2005р. в сумі 13000грн.,
- № 75\2 від 6 червня 2005р. в сумі 10000 грн,
- № 76\2 від 7 червня 2005р. в сумі 6000 грн,
- № 77\2 від 19 червня 2005р. в сумі 7200 грн.
- без номера від 20 червня 2005р. в сумі 9800 грн,
- без номера від 21 червня 2005р. в сумі 2000 євро, що в перерахунку на гривні по курсу нацбанку становить 20460 грн,
- № 31 від 12 липня 2005р. в сумі 10000 грн.
Всього 83460 грн.
Крім цього він передав ОСОБА_3 автомобіль ОСОБА_6 2000 року випуску, який був пригнаний з Німеччини та зареєстрований на ОСОБА_7. По домовленості позивач повинен був віддати цей автомобіль в порядку розрахунку за установку по договору. Він на даному автомобілі поїхав в ОСОБА_4 і по дорученню передав автомобіль для відповідача. Договір купівлі даного автомобіля був фіктивним.
Не дивлячись на це відповідач по сьогоднішній день не представив жодної інформації про хід виконання робіт, не передав йому обладнання згідно зазначеному договору, чим порушено п. 8.1 договору.
Він неодноразово звертався до ОСОБА_3 про поставку та встановлення йому установки. Коли він зрозумів, що ОСОБА_3 не взмозі зробити установку то запропонував повернення йому грошових коштів, сплачених авансом та розірвати договір № 7\05 від 12.04.2005р., то не отримав жодної відповіді від відповідача. На його неодноразові дзвінки відповідач заявляв позивачу, що його кошти витратив і у нього немає грошей щоб їх повернути.
09.03.2006р. він звернувся до відповідача з претензією повернути йому направлені в його адрес кошти, але відповідач не дав жодної відповіді, уникає спілкування з ним.
Починаючи з 2005р. відповідач користується його коштами, однак установку не виготовив. Порушив зобов”язання тоді, коли ціни на товари та послуги зростають, а тому відповідач повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час несплати суми боргу – 431475 грн. 84 коп.
У відповідності із ст. 536 ЦК України за користування чужими коштами відповідач повинен сплатити йому 3 % річних від несплаченої суми, а саме 9696,81 грн. У відповідності з п.11.1 договору № 7\05 від 12.04.2005р. за порушення умов договору відповідач повинен сплатити йому витрати за втрачену вигоду.
Він мав намір спільно співпрацювати з підприємством “Бориславнафтопродукт” про переробці непродукційної нафти та одержувати доходи. Знаючи, що 1 серпня 2005р. буде виготовлена установка, в чому позивача запевнив відповідач, 1 серпня 2005р. він уклав договір оренди на установку регенерації відходів вуглеводної сировини П-066-025 з приватним підприємством “Бориславнафтопродукт” для переробки вуглеводневих відходів з метою одержання компонентів нафтопродуктів. Згідно договору за оренду установки позивач повинен був одержувати 10000 грн. щомісячно. За 40 місяців позивачем упущена вигода в сумі 400 000 грн. не враховуючи доходи.
Своїми діями відповідач крім матеріальної шкоди заподіяв йому і моральну шкоду, яка полягає в тому, що відповідач півтора року користується коштами, які він позичив у кредиторів. В даний час він не може віддати борги, погіршились стосунки з кредитором, змушений перезичати гроші щоб віддати кредиторам борг, внаслідок чого погіршилось його здоров”я, порушився нормальний ритм його життя, він неспить ночами. Вся його сім”я знаходиться у стресовій ситуації та матеріальний стан сім”ї є в скрутному становищі.
Моральну шкоду він оцінює в 25000 грн.
В судовому засіданні позивач позов підтримав, дав пояснення аналогічні змісту позовної заяви.
Відповідач ОСОБА_8 та його представник ОСОБА_4 позов не визнали, пояснили, що обладнання, яке замовляв позивач є на складі ТзОВ «Теплодар», яке це обладнання виготовляло, в м. Полтаві. Дійсно, на даний час обладнання, а саме установка регенерації вуглеводневої сировини є недоукомплектованим, а тому не придатним до експлуатації у зв»язку з тим, що позивач з невідомих причин припинив фінансування на виконання угоди № 7/05 від 12.04.2005р. Тому вважають позовні вимоги позивача безпідставними і в позові йому просять відмовити.
Оглянувши матеріали справи, допитавши свідків, суд приходить до висновку, що даний позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав:
у відповідності до ст. 837 Цивільного кодексу України одна сторона (підрядник) зобов»язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов»язується прийняти та оплатити виконану роботу
судом встановлено, що 12.04.2005р. позивач уклав договір № 7\05 з приватним підприємством “Андрій” в особі власника підприємства ОСОБА_3 про поставку обладнання по переробці вуглеводної сировини, за якими відповідач зобов”язався поставити “Замовнику” тобто позивачу обладнання та встановити його в м. Бориславі
(а.с. 4 – 7)
у відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться
з свого боку, згідно з умовами договору позивач оплатив в касу підприємства з 13.04.2005р. по 12.07.2006р. 83460 грн., що підтверджується квитанціями, а відповідач згідно договору зобов”язання протягом трьох місяців передати устаткування позивачу. Для виконання умов договору позивач вносив відповідачу слідуючі суми згідно з касовими ордерами:
- № 32 від 13 квітня 2005р. в сумі 7000 грн,
- № 33 від 14 квітня 2005р. в сумі 13000грн.,
- № 75\2 від 6 червня 2005р. в сумі 10000 грн,
- № 76\2 від 7 червня 2005р. в сумі 6000 грн,
- № 77\2 від 19 червня 2005р. в сумі 7200 грн.
- без номера від 20 червня 2005р. в сумі 9800 грн,
- без номера від 21 червня 2005р. в сумі 2000 євро, що в перерахунку на гривні по курсу нацбанку становить 20460 грн,
- № 31 від 12 липня 2005р. в сумі 10000 грн., а всього на загальну суму 83460 грн.
(а.с. 12 - 14)
у відповідності до ч. 3 ст. 849 Цивільного кодексу України якщо під час роботи стане очевидним, щог вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги – відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника
відповідач, як підрядник за вищезгаданим договором підряду певну обумовлену роботу, а саме поставку позивачу обладнання по переробці вуглеводневої сировини не виконав, а тому позивач ставить питання про відшкодування прямих збитків в сумі 83460 грн. і ця сума підлягає стягненню з відповідача в користь позивача
у відповідності до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов»язаний сплачувати проценти і таким чином відповідач погвинен сплатити позивачу 3% річних від сплаченої суми, а всього 10474 грн. 95 коп. згідно приведеного в уточненій позовній заяві розрахунку
крім цього з відповідача в користь позивача слід стягнути компенсацію внаслідок приросту індексу споживчих цін з часу сплати коштів позобов»язанню, яка згідно приведеного в уточненій позовній заяві розрахунку становить 51908 грн.
згідно п. 12.1 договору № 7/05 від 12.04.2005р. (а.с. 6) за порушення умов договору відповідач повинен сплатити позивачу збитки, в тому числі й втрачену вигоду
допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що він будучи власником та керівником приватного підприємства «Бориславнафтопродукт», займаючись переробкою відходів нафтовидобування, зацікавився установкою регенерації відходів вуглеводневої сировини П-066-025СБ, яку замовляв позивач ОСОБА_2 і 01.09.2005р. між ним та останнім був укладений договір оренди № 12 згідно якого ОСОБА_2 мав йому передати вищезгадану установку, за оренду якої згідно п. 2.1 він мав сплачувати ОСОБА_2 по 10000 грн. щомісячно, однак, у зв»язку з тим, що обладнання ОСОБА_2 підрядник не поставив, діяльність він не почав, і відповідно орендну плату останньому не платив
таким чином, згідно наявного в матеріалах справи договору оренди № 12 від 01.09.2005р. сума орендної плати за замовлену позивачем установку становила 10000 грн. на місяць, які позивач з вини відповідача не отримав на протязі 40 місяців (з 01.09.2005р. по 01.01.2009р.), тому загальна сума втраченої вигоди, яка підлягає стягненню з відповідача в користь позивача буде становити 400000 грн. ( 10000 грн. х 40 місяців)
що стосується позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, то в цій частині позову позивачу на думку суду слід відмовити, оскільки виниклі між сторонами правовідносини зобов»язального характеру такої шкоди не передбачають, не передбачено стягнення моральної шкоди в разі невиконання однією із сторін своїх зобов»язань безпосередньо і в укладеному між ними договорі поставки обладнання № 7/05 від 12.04.2005р.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212 ЦПК України, ст.ст. 526, 536, 610, 611, 614, 623, 849, 1167 Цивільного кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задоволити частково.
Стягнути з директора приватного підприємства “Андрій” ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 83 460 грн. основного боргу, 51 908 грн. компенсації внаслідок приросту індексу споживчих цін, 10 474 грн. 95 коп. 3% річних за користування чужими коштами, 400 000 грн. упущеної вигоди, 1000 грн. за надання юридичної допомоги, а всього стягнути 546 842 грн. 95 коп.
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави 1700 грн. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь ГУ ДКУ у Львівській області 30 грн. 00 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в двадцятиденний строк з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано апеляційному суду львівської області через Бориславський міський суд Львівської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Львівської області через Бориславський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: